Соціально-педагогічна робота з юними матерями у США та Великій Британії

РОЗДІЛ 2
ТЕХНОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ РОБОТИ З ЮНИМИ МАТЕРЯМИ У США ТА ВЕЛИКІЙ БРИТАНІЇ
2.1. Теоретичні засади понять "соціально-педагогічна робота" та "соціально-педагогічна технологія" у контексті проблеми юного материнства
Розгляд технологій забезпечення соціально-педагогічної роботи з юними матерями у США та Великій Британії потребує спочатку визначення понять "соціально-педагогічна робота", "соціально-педагогічна діяльність", оскільки їх тлумачення матиме важливе значення для подальшого розвитку нашої теми.
У теорії соціальної педагогіки у країнах СНД дослідження даних понять розпочато наприкінці ХХ-го століття.
Одну з перших спроб визначення поняття "соціально-педагогічна діяльність" здійснила М. Галагузова, яка вважає її різновидом професійної діяльності, спрямованої на надання допомоги дитині у процесі її соціалізації, засвоєння нею соціокультурного досвіду, а також на створення умов для її самореалізації у суспільстві [124 ,с. 105].
Соціальна-педагогічна діяльність створює сприятливі умови для соціалізації, всебічного розвитку особистості, задоволення її культурних і духовних потреб або відновлення соціально схвалених способів життєдіяльності. З точки зору О. Безпалько, завдання "соціально-педагогічної діяльності" полягають у збереженні та зміцненні фізичного, психічного, соціального здоров'я особистості; створенні сприятливих умов у мікросоціумі для розвитку здібностей та реалізації можливостей особистості; надання комплексної соціально-психологічної та педагогічної підтримки; попередженні та локалізації негативних впливів соціального середовища на особистість. Загальна мета соціально-педагогічної діяльності спрямована на створення оптимальних умов соціалізації особистості [6, с. 13]. Соціально-педагогічна робота, за О. Безпалько, - це "різновид соціально-педагогічної діяльності, що здійснюється в певній соціальній інституції і яка спрямована на точно визначений об'єкт впливу" [7, c. 30].
Таким чином, поділяючи позицію О. Безпалько, ми вважаємо соціально-педагогічну роботу різновидом соціально-педагогічної діяльності і застосовуємо саме такий підхід у нашому дослідженні.
Щодо терміну "технологія", то він походить від грецьких слів techne -мистецтво, майстерність та logos - учіння, слово. Дослівно це можна тлумачити як "майстерність, що викладена у слові, знанні". На початку використання поняття "технологія" вживалося у контексті предметної діяльності та промислового виробництва, а потім поступово перейшло до вжитку у соціальних та гуманітарних науках [78, с.6].
Враховуючи проблему дослідження, ми зосередили увагу на наукових підходах до визначення не тільки поняття "соціально-педагогічна технологія", але й "соціальні, виховні, медико-соціальні технології".
У науковій літературі обох країн - США і Великій Британії - поняття "соціальні технології" вживається здебільшого у соціологічних виданнях. Термін "технологія соціальної роботи" частіше використовується у фахових виданнях Великої Британії, ніж у США. Дане поняття визначає етапність процесу втручання соціального працівника, а також розробку спеціальних технологій для вирішення потреб певних груп клієнтів [208]. У науковому обігу соціальної роботи США та Великої Британії знайшли широке використання поняття "втручання" і "стратегії втручання", що своїм змістом передбачають поетапне ведення вирішення конкретної проблеми - "ведення випадку" - відповідно до особливостей клієнта чи групи клієнтів [146].
У російських та українських наукових джерелах розробка поняття "технологія соціально-педагогічної роботи" розпочалася з кінця 90-х років ХХ-го століття, коли соціальна робота та соціальна педагогіка почали формуватися як наука.
Близьким за змістом до визначення "технології соціально-педагогічної роботи" є поняття "технології виховного процесу". Зокрема, у Національній програмі виховання дітей та учнівської молоді колектив авторів використовує поняття "технології виховного процесу", що передбачає послідовне розгортання педагогічної діяльності та спілкування, котрі спрямовані на досягнення конкретної виховної мети у педагогічній системі та її підструктурах. Складовими виховних технологій є форми організації, методи як способи впливу на дітей та учнівську молодь, прийоми та засоби виховання. До найбільш ефективних технологій автори програми відносять інтерактивні технології: тренінги, рольові ігри, дебати, мозкові штурми, диспути тощо [92, с. 8].
На думку О. Холостової, соціальні технології є засобом застосування науково-теоретичних висновків до вирішення практичних завдань [132, c. 116].
В. Бочарова трактує технології соціальної роботи як сукупність прийомів, методів та впливів, що застосовуються соціальним службами, окремими закладами соціального обслуговування та соціальними працівниками з метою досягнення успіху в соціальній роботі [87, c. 123].
Згідно з науковим підходом В. Нікітіна соціально-педагогічними технології - певні програми дій соціального педагога, його співробітництво з індивідом чи соціальною групою у прогнозованих чи спонтанних умовах. На думку автора, для розробки соціально-педагогічних технологій необхідно враховувати такі обставини, як особистісні якості соціального педагога, індивідуалізацію та персоналізацію соціальних дій [79, c. 20].
Заслуговує на увагу думка А. Капської, яка визначає технології соціально-педагогічної роботи як сукупність дій, спрямованих на встановлення, збереження чи поліпшення соціального функціонування об'єкта, а також попередження негативних соціальних процесів. Завданням соціально-педагогічної технології є розробка методів та методик результативного, раціонального та цілеспрямованого впливу. Використання технологій є засобом соціально-педагогічної роботи та забезпечення її мети. Зміст технологізації полягає у:
* формуванні процесу, наданні йому цілеспрямованості;
* оптимізації соціально-педагогічної діяльності;
* забезпеченні