РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Загальна характеристика обстежених осіб
Під спостереженням протягом 2004-2006 рр. знаходилось 108 спортсменів, які займались пауерліфтингом, чоловічої статі у віці від 17 до 25 років, у тому числі 90 (83,3 %) розрядників (1-й, 2-й і 3-й масові розряди), 15 (13,9 %) кандидатів у майстра спорту, 3 (2,8 %) майстра спорту. За ваговими категоріями спортсмени розподілились так: 56,01-60,00 кг - 12 осіб (11,1 %), 60,01-67,00 кг - 17 (16,7 %), 67,01-75,00 - 22 (20,4 %), 75,01-82,50 кг - 17 (15,7 %), 82,51-90,00 кг - 19 (17,6 %), 90,01-100,00 кг - 13 (12,0 %), 100,01-110,00 кг - 7 осіб (6,5 %). Всі спортсмени протягом року проходили тренувальні макроцикли тривалістю 4 місяця. Кожний макроцикл підрозділявся на 4 періоди. Інтенсивність фізичного навантаження в першому періоді макроциклу складала 800,00 кг, у другому періоді - 1136,50 кг, у третьому періоді - 1543,50 кг, у четвертому - 1650,00 кг на 1 кг маси тіла спортсмена протягом місяця.
Робота виконувалась у відповідності до загальноприйнятих біоетичних норм з дотриманням відповідних принципів Гельсінської декларації прав людини, Конвенції ради Європи про права людини і біомедицини та відповідних законів України відносно проведення експериментальних та клінічних досліджень. Всі спортсмени та особи, як не займались спортом систематично, дали згоду на обстеження та участь у випробовуваннях, цифрові результати яких увійшли до даного дисертаційного дослідження.
Для рішення задач, поставлених у даній роботі, усі спортсмени були розділені на дві групи - основну (55 осіб) і дослідну (53 особи). Спортсмени основної групи протягом тренувальних макроциклів щодня одержували збалансоване харчування, по суботах проходили сауну і масаж, що і складало базисні реабілітаційні заходи. Спортсмени дослідної групи додатково до базисної реабілітації одержували всередину: циклоферон (по 450 мг 1 раз у 2 дні, 14 прийомів на курс), креатину моногідрат (по 5-10 г на добу протягом 30 днів), інозин (по 2 г на добу протягом 30 днів), комплекс амінокислот (по 14000-28000 мг на добу протягом 30 днів), комплекс мультивітамінів-мінералів (3 рази на день протягом 30 днів) і ентеральних фитосорбентів (фітосорбент "Силард-П" по 50 г 3-4 рази на тиждень протягом 30 днів). Контрольну групу склали 47 практично здорових осіб у віці 17-25 років (чоловічої статі), які не займались спортом систематично.
Мікробіологічне обстеження було проведено нами у 84 спортсменів-паверліфтерів з різними клінічними формами запальних захворювань мікробної етіології. Матеріалом для дослідження служили серозно-гнійний вміст кон'юнктивального мішка очей (при кон'юнктивіті), вміст пустул та ерозій, локалізованих на шкірі (при піодерміях) та на слизових оболонках ротової порожнини (при фарингіті) та носа (при риніті).
2.2. Методи досліджень та статистична обробка одержаних результатів
Дослідження проводили в кінці кожного періоду макроциклу. Кров забирали ранком, натще, з пальця на загальний аналіз і з вени ліктьового згину для імунологічних і біохімічних досліджень. Кров вносили до стерильних скляних пробірок, які містили 0,2 мл гепарину, перемішували і для одержання плазми відстоювали протягом 2 годин у термостаті при 37?С.
Імунологічні та біохімічні дослідження проводили в науковій лабораторії кафедри патофізіології Луганського державного медичного університету (завідувач кафедри - професор Н.К. Казімірко). Бактеріологічні дослідження проводили у бактеріологічній лабораторії Луганської міської санітарно-епідеміологічної станції (завідувач - Є.О. Душенко).
Виділення лімфоцитів з периферійної крові здійснювали в градієнті щільності 1,072 фікол-верографін з наступним лізисом еритроцитів льодяним розчином амонію хлорид. Суцільну кров, розведену в співвідношенні 1:1 середовищем 199, нашаровували на суміш фіколу-верографіну і центрифугували 20 хвилин при 500 g. Зняті інтерфазні кільця мононуклеарних клітин двічі відмивали протягом 10 хвилин середовищем 199. Потім ресуспендували в живильному середовищі. Для підготування суспензії лімфоцитів у концентрації 2*9 lg/л проводили розрахунок за формулою: В = (а/40-1)*с, де а - кількість лімфоцитів у камері Горяєва; с - кількість суспензії клітин, які залишились у пробірці; В - кількість фосфатно-буферного розчину, який необхідно додати. Використання описаного методу дозволяє виділяти з крові біля 90 % лімфоцитів. Суправітальне фарбування виділених лімфоцитів трипановою синькою свідчило про життєздатність 98-99 % клітин [40, 94].
Популяції моноцитів і нейтрофілів периферійної крові одержували за допомогою центрифугування на подвійному градієнті щільності 1,077 і 1,093 фіколу-верографіну за H.R. Recalde (1994) [62, 126]. Чистоту суспензії моноцитів (89-98 %) підтверджували імунофлуоресцентним методом із використанням моноклональних антитіл до рецепторів CD14. Життєздатність клітин у суспензії підтверджували в тесті з трипановою синькою (вона складала 89-93 %).
Визначення фагоцитарної активності моноцитів і нейтрофілів периферійної крові проводили чашковим методом [95]. Клітини в концентрації 2*6 lg/мл вносили до 2,0-2,5 мл середовища 199 у мікрочашки Петрі з тонкого скла діаметром 4 см, добавляли 0,5 мл свіжовиготовленої робочої суспензії добової культури золотавого стафілокока, яка містила за оптичним стандартом 1,5 мільярда мікробних клітин у 1 мл, після чого закриті чашки Петрі інкубували в термостаті при 37°С протягом 1 години. Після витягу чашок Петрі з термостата їх обережно триразово промивали стерильним ізотонічним розчином натрію хлорид, при цьому лімфоцити видаляли з промивним розчином. Чашки Петрі підсушували в термостаті: клітини, які находились на їх дні, фіксували в розчині, який містив 9 частин метанолу і 1 частину 25 % альдегіду глутарової кислоти, фарбували свіжовиготовленим розчином барвника, який містив 1,5 частини 0,1 % водного розчину азуру, 1 частину водного розчину еозину і 2,5 частини свіжов