Розділ 2
Агрометеорологічні умови, матеріал та методика проведення досліджень
2.1. Місце та умови проведення досліджень
Польові дослідження проводилися на дослідному полі Харківського національного
аграрного університету ім. В.В. Докучаєва, яке розташоване в Харківському
районі, Харківської області в північно-східній частині лівобережного Лісостепу
України.
Ґрунти дослідного поля представлені потужним структурним чорноземом на
глинистому карбонатному лесі. Сума поглинених Ca++ та Mg++ в орному горизонті
коливається в межах 45-46 мг/екв при співвідношенні 10:1. Структура ґрунтів
добре виражена, без ознак розподілу колоїдів по профілю. За механічним складом
ґрунти дослідного поля представлені важким суглинком. Потужність гумусованих
горизонтів дорівнює 90-120 см. в орному горизонті 0-20 см міститься до 5%
гумусу, азоту та фосфору відповідно 0,3 та 0,2 % при поступовому зменшені по
глибині. Ці ґрунти можуть бути віднесені до середньо гумусного чорнозему
лівобережного Лісостепу України, для яких характерна висока поглинальна
здатність, добрий повітряний та водний режим. Ґрунтові води знаходяться на
глибині 16 м та суттєвого впливу на водний режим в зоні розташування коренів не
мають [91].
Ґрунти дослідного поля мають високу ефективну родючість.
Клімат південно-східної частини лівобережного Лісостепу України, де розташована
Харківська область, помірно континентальний. Холодний період із температурою
повітря нижче 0єС починається з середини листопада і триває в середньому
125-135 днів. Взимку переважає хмарна погода, відносна вологість повітря
збільшується до 80-90%, сніговий покрив зберігається протягом 100-110 днів.
Найхолодніший місяць – січень, середньодобова температура повітря якого
дорівнює 7єС. За багаторічними спостереженнями, середньодобова температура
повітря дорівнює +6,8єС. Стійкий перехід температури повітря вище 0є С настає
20-25 березня, в окремі роки – на 8-10 днів раніше чи пізніше вказаного строку.
Тривалість вегетаційного періоду складає 198 днів із деякими відхиленнями по
роках. Середньорічна кількість опадів складає 511 мм, але в окремі роки
коливається від 250 до 804 мм., під час вегетації рослин часто бувають посухи,
суховії, у травні іноді спостерігається різке похолодання.
Найтепліший місяць – липень, середньодобова температура в цей період становить
+20,2 єС, максимальна температура липня 39єС.
У вересні та в більшій частині жовтня переважає посушлива погода з пониженням
температури, що відображається на дозріванні культур, які пізно дозрівають.
Відомо, що на урожайність насіння сої впливають опади, які випадають в червні,
липні та, частково в серпні, через те, що соя відрізняється високою
посухостійкістю в початковий період росту (до цвітіння) та достатньо вимоглива
до вологи у фазі цвітіння, утворення бобів та наливу насіння. Загальне
водоспоживання посівів сої коливається від 3000 до 5500 м3/га, коефіцієнт
водоспоживання – від 1500 до 3500м3 на 1 тону насіння [73,138]. У зв’язку з цим
підвищення кількість опадів в червні – серпні слід вважати дуже сприятливим для
сої. Однак в окремі роки сума опадів в цей період не сягає норми. В поєднанні з
високими температурами та низькою вологістю повітря це призводить до значного
зниження продуктивності сої.
За даними багаторічних спостережень, метеорологічні умови весняного періоду
(період посів – сходи) відрізняються значною нестійкістю, тому календарні
строки початку польових робіт не співпадають за роками. Хід середньодобових
температур повітря у весняний період характеризується при загальному наростанні
температури частими її спадами, в деякі роки спостерігається швидке та стійке
наростання температури.
Часто не досягається норма опадів за квітень – травень (86 мм), що при
порівняно мало сніговій зимі призводить до нестачі вологи в ґрунті на момент
сівби зернобобових культур, в особливості сої. Такі нестійкі умови тепло- та
вологозабезпеченості в посівний період ускладнюють отримання повноцінних
своєчасних сходів.
Для характеристики погодних умов місця проведення польових досліджень були
використані дані агрометеорологічної станції “Рогань”, що розташована на
дослідному полі Харківського національного аграрного університету ім.
В.В. Докучаєва. Погодні умови за роки проведення досліджень відрізнялися
розмаїттям (додаток Б).
Так в 2001 році за вегетаційний період (квітень – жовтень) випало 360,8 мм
опадів, в 2002 році – 452,5 мм, а у 2003 році – 480,1 при середньо багаторічній
їх кількості за цей період 345 мм. Температура повітря під час вегетації сої в
наших дослідах також істотно коливалася порівняно з багаторічними даними.
У 2001 році в період посіву-появи сходів сої (кінець квітня-початок травня)
спостерігалася підвищена температура повітря, та достатня кількість опадів,
тому в цей рік сівба проводилася у першій декаді травня. Однак поява сходів
супроводжувалася високими температурами й невисокою кількістю вологи, що в свою
чергу призвело до затримки появи сходів сої. Під час періоду цвітіння-утворення
бобів в цей рік (червень-початок липня) спостерігалася відносно понижена
температура повітря і занадто велика кількість опадів. У червні місяці 2001
року опадів випало 115,1 мм, що порівняно з середньою багаторічною кількістю
перевищило її майже у 2,5 рази. Період формування насінини сої супроводжувався
дещо зависокою температурою повітря і дуже малою кількістю опадів. Під час
дозрівання зерна сої спостерігалася підвищена кількість опадів, що призвело до
запізнення зі збиранням насіння.
Наступний 2002 рік під час сівби сої кардинально відрізнявся від попереднього:
істотна нестача ґрунтової вологи та висока температура на по
- Київ+380960830922