РОЗДІЛ 2
УМОВИ, МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Характеристика грунтово-кліматичних умов проведення дослідів
Експериментальна робота виконана в Луганському національному аграрному університеті в польовій сівозміні дослідної станції в 1995-1998 рр.
Клімат. Луганська область розташована на південному сході України, в північній частини степової зони. Клімат області формується під впливом значного притоку сонячної радіації континентального повітря помірних широт, а також окремих втручань холодного арктичного, теплого тропічного і вологого морського повітря. В середньому за рік випадає 450-550 мм опадів, в окремі роки - 230-670 мм. Особливо сильно змінюється кількість опадів в літні місяці (від 1 - 10 до 200 мм). ГТК складає більше 0,9.
Зима нестійка і малосніжна. Середня багаторічна температура повітря в січні складає -6,50С (в окремі роки від 00С до -180С). Опадів за зиму на території області випадає в середньому 80 - 120 мм. Глибина промерзання ґрунту 500-550 мм, в окремі роки до 1200-1400 мм.
Період весняних польових робіт найчастіше починається в першій декаді квітня. На початок цього періоду запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту складають близько 30 - 35 мм, в метровому шарі ґрунту близько 130 мм. В окремі роки запаси продуктивної вологи сягають оптимальної величини (в метровому шарі ґрунту 180-190 мм), а в посушливі роки знижуються до 80 - 90 мм. Оскільки протягом квітня опадів випадає мало, то на початок травня запаси продуктивної вологи помітно знижуються.
Вегетаційний період (період з середньодобовими температурами вище 100С) триває 165 - 170 днів. Сума температур вище 100С біля 3000. Тривалість безморозного періоду 160-165 днів. В холодні роки останні заморозки можуть бути в кінці травня. Умови зволоження нестійкі. В окремі роки створюється диспропорція між теплом і вологою, що призводить до недобору сільськогосподарської продукції.
Кількість опадів за вегетаційний період складає в середньому 250-300 мм з коливанням по рокам від 120 до 450 мм. Як правило, влітку опади випадають у вигляді злив і не компенсують витрати вологи на випаровування. Через це на протязі літа ґрунт швидко висушується, і вже до кінця червня в орному шарі запаси продуктивної вологи зменшуються до 5 - 10 мм, а в метровому шарі до 60 - 70 мм. В посушливі роки, коли випадає знижена кількість опадів, витрата вологи на випарювання з поверхні ґрунту різко підвищується. При опадах менш 25 мм за місяць ці витрати звичайно досягають 100 %.
В Луганській області частими є посухи і суховії. Число посушливих днів (дні з відносною вологістю повітря 30 % і менше) складає в середньому біля 60, в сухі роки число їх зростає до 100 - 110, в вологі зменшується до 10 - 12. Число днів з небезпечними для сільськогосподарських культур суховіями складає 20 - 35. Частіше суховії спостерігаються в липні і серпні.
Ґрунти і рельєф. Поверхня області представляє собою хвилясту рівнину, яка підвищується від долини Сіверського Дінця. Вона глибоко розчленована густою сіткою річних долин, ярів і балок. Схили крутизною до 10 складають 28 %, схили крутизною 1 - 30 - 40 %. Переважною ґрунтоутворюючою породою є лесовидні суглинки. Серед орних земель області 81% займають чорноземи звичайні на лесовидних породах.
Дослідне поле дослідної станції ЛНАУ розміщено на схилі 1,50 північно-західної експозиції. Ґрунт дослідної ділянки - чорнозем звичайний, слабкоеродований на лесовидному суглинку важкосуглинистий за механічним складом. Вміст гумусу в шарі 0-20 см - 3,42%. Забезпеченість поживними речовинами: азотом (за Тюриним) - 50 мг на 100 г. абсолютно сухого ґрунту, Р2О5 (за Чириковим) - 50 мг, К2О (за Бровкіною) - 160 мг.
За даними вчених горох погано розвивається і дає низькі врожаї на занадто твердих, глинистих, солонцюватих і кислих ґрунтах, де спостерігається пригноблення бульбочкових бактерій. Кращими ґрунтами для його вирощування в Луганській області є пухкі суглинисті й супіщані чорноземи, забезпечені поживними речовинами. Таким чином, ґрунти, що знаходяться в землекористуванні дослідної станції ЛНАУ, сприятливі для вирощування гороху.
Характеристика погодних умов проведення дослідів у 1995-1998 роках подано в табл. 2.1.
1995 рік характеризувався мінливістю метеорологічних умов. Опади осінньо-зимового періоду і весняні дощі, а також підвищена температура повітря створили оптимальні умови для початку польових робіт в першій декаді квітня. Опади, що випали у квітні (34,8 мм), забезпечили одночасну появу сходів гороху. Однак у першій половині вегетації гороху (сходи-цвітіння) підвищена температура повітря, недостатня кількість опадів (в травні вдвічі менше середньобагаторічних даних) і значна кількість днів з відносною вологістю повітря менш 30% - 22, створили жорсткі умови для формування репродуктивних органів гороху. У червні середня температура на 3,00С перевищувала середньобагаторічну, а днів з суховіями було 13. Це створило складні умови для формування й наливу насіння гороху. Хоча кількість опадів у червні склала 115,4 мм, основна їх частка припала на ІІІ декаду, коли налив насіння гороху був близьким до завершення.
Температурний режим в поєднанні з нерівномірним випаданням дощів створили задовільні умови для формування врожаю насіння середньостиглих сортів гороху.
Погодні умови 1996 року також внаслідок їх мінливості стримували вплив на розвиток рослин гороху. ІІІ декада квітня та І-ІІ декади травня - час сівби і проростання насіння - характеризувались значною кількістю (13) з відносною вологістю повітря менше 30%, що сприяло швидкому висушуванню верхнього шару ґрунту. Опади, що випали в другій половині травня (60 мм), і температура повітря (на 3,40С вища середньобагаторічної) сприяли нормальному розвитку рослин гороху.
Таблиця 2.1
Основні метеорологічні показники в період вегетації гороху
ПоказникРікХарактеристика показників по місяцямберезеньквітеньтравеньчервеньлипеньсерпеньдекадисередн