РОЗДІЛ 2
УМОВИ, МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
Лабораторні, лабораторно-польові й польові досліди проводились у Селекційно-генетичному інституті - Національному центрі насіннєзнавства та сортовивчення УААН (1992-2002 рр.), Чернігівському інституті агропромислового виробництва і на Вінницькій державній сільськогосподарській дослідній станції (1996-2001 рр.). Ці науково-дослідні установи розміщені в південній, центральній і північній частинах України, що охоплюють південний Степ, центральний правобережний Лісостеп та північну зону Полісся.
2.1. Ґрунтово-кліматичні умови
Характеристика ґрунтів та областей, де проводились польові досліди, наведена в таблиці 2.1. Як видно з наведених даних, в Одеській області ґрунтовий покрив представлений 11 типами ґрунтів. Найбільш поширеними з них є чорноземи звичайні (41,60%), чорноземи південні (18,96%) та чорноземи типові (13,11%). Досліди велись у дослідному господарстві "Дачне" Селекційно-генетичного інституту, розміщеному в південно-західній частині Степу України.
Тип ґрунту на дослідній ділянці - чорнозем південний з вмістом гумусу в орному шарі 3,5-4,0%. Механічний склад за профілем однорідний, важкосуглинковий, щільність - 1,1-1,2 г/см3. Кількість легкодоступних поживних речовин в орному шарі складає: гідролізованого азоту (за Тюріним-Коноваловою) - 3-4, доступного рослинам фосфору (за Чириковим) - 10-15, обмінного калію - 15 мг на 100 г ґрунту. Реакція ґрунтової витяжки слабколужна (рН - 7,2).
Таблиця 2.1
Ґрунтовий покрив областей, де проводилися польові досліди
Група ґрунтівПлоща,
тис. га% від загальної площіОдеська областьЯсно-сірі, сірі, темно-сірі опідзолені15,750,49Чорноземи опідзолені, реградовані, вилугувані235,257,38Чорноземи типові418,2513,11Чорноземи звичайні (глибокі, середні, малоп.)1326,7541,60Чорноземи південні604,7518,96Чорноземи інші170,255,34Темно-каштанові, каштанові23,750,74Лучно-чорноземні, чорноземно-лучні, лучні231,507,26Лучно-болотяні, болотяні, торфові, торфовища44,501,40Солонці, солончаки, солоді6,000,19Дернові112,753,54Вінницька областьДерново-підзолисті, підзолисто-дернові22,750,89Ясно-сірі, сірі, темно-сірі опідзолені1440,2556,52Чорноземи опідзолені, реградовані, вилугувані462,5018,15Чорноземи типові580,2522,77Чорноземи інші3,750,15Лучно-чорноземні, чорноземно-лучні, лучні9,000,35Лучно-болотяні, болотяні, торфові, торфовища28,251,11Дернові1,500,06Чернігівська областьДерново-підзолисті, підзолисто-дернові1175,7536,11Ясно-сірі, сірі, темно-сірі опідзолені481,2514,78Чорноземи опідзолені, реградовані, вилугувані87,002,67Чорноземи типові459,5013,93Лучно-чорноземні, чорноземно-лучні, лучні559,0017,17Лучно-болотяні, болотяні, торфові, торфовища266,508,18Дернові219,256,73Виходи порід, негумусовані піски8,000,25 У Вінницькій області найбільш поширені ясносірі, сірі й темносірі грунти (56,25%), чорноземи типові (22,77%) та чорноземи опідзолені, реградовані, вилугувані (18,15%). Досліди проводилися на сірих опідзолених крупнопилувато-середньосуглинкових грунтах Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції (с. Агрономічне). Ці ґрунти характеризуються низьким вмістом гумусу - 2,2 і обмінного калію 12,8 мг на 100 г грунту.
Ґрунтовий покрив Чернігівської області характеризується 8-ма типами ґрунтів. Найбільшу питому вагу мають дерново-підзолисті, підзолисто-дернові (36,11%), чорноземно-лучні (17,17%), ясно-сірі, сірі, темносірі опідзолені (14,78%) грунти. Досліди проводилися в дослідному господарстві "Прогрес" Чернігівського інституту АПВ у 10-пільній сівозміні на дерново-підзолистому супіщаному ґрунті. Агрономічна характеристика орного шару грунту така: вміст гумусу 0,9-1,07%, легкогідролізованого азоту - 7,9-8,4, доступного фосфору - 18,3-23,8, обмінного калію - 10,0-12,8 мг на 100 г грунту, гідролітична кислотність - 1,35-2,47; сума увібраних основ - 3,2-5,3 мг-екв. на 100 г ґрунту, рН - 4,6-6,0.
Клімат в Одеській області формується під впливом атлантичних і середземноморських повітряних мас, що характеризує його в міру теплим та посушливим. Середньорічна температура повітря становить +9,9 ?С.
Зима м'яка й коротка з відлигами, через що відсутній стійкий сніговий покрив. Найхолоднішим місяцем є січень з середньомісячною температурою повітря - 2,8 °С. В окремі роки мінімальна температура знижується до - 12...-15?С. Весна затяжна з поверненням низьких температур. Перехід через +5?С припадає на другу-третю декади березня.
Літо жарке й тривале. Середньомісячна температура сягає +20... +23?С. В окремі роки вона підвищується до 35 ?С і вище.
Посушливість клімату обумовлена не лише недостатньою кількістю опадів (350-400 мм), але й нерівномірним їх розподілом протягом року. Найбільш посушливими є весна й осінь. Максимальна кількість опадів припадає на червень-липень. Усього за літній період випадає 38% річної норми переважно у вигляді злив. Весною випадає 21, восени -24 і взимку - 17% від норми, що свідчить про континентальний тип розподілу опадів протягом року.
Середньорічна відносна вологість повітря дуже висока й складає 74%, але влітку вона знижується до 50-40%, а в окремі дні - до 30% і нижче.
Кліматичні й метеорологічні умови у Вінницькій і, особливо, в Чернігівській областях значно відрізняються від умов Одеської області. Так, середнє багаторічне число днів у зимовий період (грудень-лютий) з позитивними середньодобовими температурами складає: в Одесі 40, у Вінниці 22, а в Чернігові 19. Середня кількість днів з максимальною температурою повітря +26...+30?С у липні в Одесі складає 19, а у Вінниці та Чернігові - по 11.
З припиненням вегетації озимих зернових культур імовірність запасів продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту від 121 до 150 мм в Одеській області не перевищує 5%, у Вінницькій вона складає 25%, у Чернігівській - 30%. З відновленням вегетації імовірність цих запасів змінюється на корист