РОЗДІЛ 2
ПРОГРАМА, МЕТОДИКА ТА УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Програма і методика досліджень
Згідно із завданнями досліджень в програму входило проведення польових дослідів
на буряках першого і другого років життя та при зберіганні маточників у зимовий
період. На маточниках було проведено 10, при їх зберіганні 1, на насінниках 12
дослідів. Схеми дослідів наведено у відповідних розділах дисертації.
Польові та лабораторні дослідження проводились в 1990-2001 роках. Основна
частина роботи виконана на дослідному полі Івано-Франківського державного
аграрного коледжу - с.Чукалівка Тисменицького та КСП “Дністер” с.Букачівці
Рогатинського районів Івано-Франківської області.
Виробничі досліди і впровадження розроблених насінницьких заходів проводились в
спеціалізованих насінницьких господарствах по кормових буряках
Івано-Франківської, Хмельницької, Львівської та Тернопільської областей, а
зокрема в таких господарствах: с-с “Україна” с.Червоне Монастирського району
Тернопільської області, с-с ім. І.Франка с.Старе Село Жидачівського району
Львівської області, КСП “Перемога” с.Соколівка Ярмолинецького району
Хмельницької області.
Досліди з вивчення строків сівби і густоти насадження маточних кормових буряків
проводили в КСП “Дністер” Рогатинського району Івано-Франківської області на
ділянках з посівною площею 1000 м2, посадкова площа насінників – 150 м2,
облікова – 100 м2, повторність досліду три-чотириразова. Вивчення насінної
продуктивності різних строків сівби маточних коренеплодів і їх густоти
насадження проводилось за методикою державного випробовування (М., 1989).
Об’єктами дослідів були районовані сорти і гібриди кормових буряків
Екендорфський жовтий, Переможець, Львівський жовтий, Урсус Полі, Тімірязєвка
87, Центаур, Магнум, Троя, Аміго, Кірос, Барбара. В спеціальних дослідженнях по
коренеїду – гідрид цукрових буряків – БЖВ, Ялтушківський Чс-72, як стандарт.
В решті пунктах закладання дослідів посівна площа ділянок маточних буряків
становила 200-250 м2, облікова – 100 м2, посадкова площа насінників – 150 м2,
облікова – 100 м2, повторність триразова.
Досліди проводились відповідно до схем з кормовими буряками.
В процесі постановки і проведення досліджень користувались методикою польових
дослідів і методичними вказівками науково-дослідного інституту ім. В.Вільямса,
Науково-дослідного інституту машин і обладнання для тваринництва і
кормовиробництва, а також методиками державного сортовипробовування
сільськогосподарських культур, вивчення фізико-хімічних властивостей
сільськогосподарських рослин проводили за методикою, розробленою ВІСГОМ.
Виробничі досліди закладались на ділянках від 1 до 5-10 гектарів в 2-3х разовій
повторності. Агротехніка на дослідах рекомендована агротехнічними правилами
вирощування маточних буряків і насінників кормових буряків (А.М.Фомічов та ін.,
1968, 1970, 1975, 1988). В період вегетації маточних кормових буряків проводили
наступні обліки та спостереження:
динаміку з’явлення сходів шляхом підрахунку сходів на постійних двометрових
відрізках рядка, розміщених по діагоналі посівної ділянки. Рослини, що загинули
при цьому, враховувались як такі, що зійшли;
густоту сходів перед проріджуванням підрахунком числа рослин на двометрових
відрізках рядка в десяти місцях, взятих по двох діагоналях ділянки. Проміжки
між точками були однакові;
масу 100 рослин в фазі 2-3 пар справжніх листків перед прориванням з одночасним
підрахунком за методикою ВНІС кількості рослин, уражених коренеїдом;
динаміку наростання маси коренеплода і листя у всіх дослідах визначали
відбиранням кожного варіанту на постійних ділянках 20-40 кореневих проб;
фактичну густоту насадження маточних буряків і сівби на корм перед збиранням
визначали як за методикою густоти сходів, так і суцільним підрахунком кількості
коренеплодів на ділянці;
урожай коренеплодів кормових буряків вираховували за кожним варіантом досліду
методом суцільного збирання кожної ділянки з наступним зважуванням. Фракційний
склад коренів, діаметр і довжину коренеплода визначали шляхом відбирання
100-кореневої проби з кожного варіанту досліду в триразовій повторності;
індекс форми коренеплода визначали відношенням довжини до найбільшого діаметру.
Найбільш придатними для механізованого садіння вважали корені з діаметром від 5
до 10 см;
коефіцієнт виходу посадкових коренеплодів розраховували, виходячи з збереженого
числа їх на гектар перед збиранням за відрахуванням нестандартних коренеплодів.
При цьому нестандартними вважали коренеплоди масою більше 1 кг для всіх строків
сівби і масою менше 200 г для квітневого і 100 г для травневого і червневого
строків сівби, і менше 50 г при вирощуванні маточних буряків методом
штеклінгів;
збереженість маточних коренеплодів і ураженість їх кагатною гниллю визначали
шляхом відбирання 100-кореневої проби в 3-5 разовій повторності;
вміст сухих речовин в коренеплоді визначали в 40-кореневій пробі
термостатно-ваговим методом, а також з допомогою рефрактометру. Вміст цукру
визначали за допомогою цукрометра поляризаційним методом з застосуванням
холодної дигестії. Визначення вмісту хімічних речовин, що входять в повний
зоотехнічний аналіз, – за методиками, які використовуються в зональних
агрохімлабораторіях: протеїн - по К’єльдалю, жир - по Рушковському в апараті
Соксклета, клітковину - по Ганнебергу і Штоману, фосфор - по Даниже на ФЕКу,
калій - на полум’яному фотометрі, кальцій – компактно-метричним способом з
трилоном Б, золу - ваговим методом, вміст кормових одиниць – на основі
використання фактичного вмісту хімічних речовин, які входять в повний
зоотехнічний аналіз і коефіцієнтів перетра
- Київ+380960830922