РОЗДІЛ 2
УМОВИ, МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
Умови і матеріал проведення досліджень
Дослідження проводилися в умовах Дослідної станції лікарських рослин УААН, яка розташована в селі Березоточа Лубенського району Полтавської області (на 50°30 північної широти та 34°43 східної довготи) у відділі селекції та насінництва на полях селекційно-насінницької сівозміни, яка розміщена на лівому березі річки Сули (басейн Дніпра).
Рельєф рівнинний. Ґрунт - чорнозем потужний мало гумусний легкосуглинковий слабо вилужений (pH - 5.5-6.0) з вмістом гумусу (за Тюріним) 2.47-1.73; P2O5 (за Кірсановим) 6.87-30.92; K2O -7.0-16.5 мг/100 г.
Територія станції знаходиться в східній Лівобережній частині Лісостепової зони України на висоті 160 м над рівнем моря, на другій терасі лівого берега річки Сули в 12,8 км від районного центру міста Лубни, ближче до південного кордону, займаючи центральну частину Полтавської області. По кліматичним особливостям вона розділена на дві частини віссю барометричного максимуму, який проходить по лінії Полтава-Кременчук [119].
Ґрунти - чорнозем потужний малогумусний слабовилугуваний легкосуглинковий та чорнозем потужний малогумусний, слабковилугуваний, легкосуглинковий, які характеризуються потужним гумусовим горизонтом але невисоким вмістом гумусу - 2,25-2,50%. Кислотність ґрунту становить рН(сольове)-4,5. Ґрунтоутворюючі породи - лес і мергелистий суглинок із прошарком піску. За механічним складом вони легкі, що сприяє якісній обробці ґрунту. Вологоємність ґрунтів невелика (38-43%), після дощів вони швидко просихають. Ґрунти малоструктурні, мають низьку ємність поглинання.
Ґрунтоутворення в районі розміщення Станції, як і в цілому у Полтавської області, пов'язане з розвитком процесу створення ґрунтів у його чорноземній стадії. До 75% ґрунтів області - типові чорноземи, розвинуті на карбонатному лесі і відносяться до типу земель широких рівнинних вододільних просторів і річкових терас [120].
Клімат зони станції помірно-континентальний має перехідний характер між м'яким кліматом Західної Європи і континентальним кліматом східних районів Європейської частини СНД. Середньорічна кількість днів з опадами в лісостеповій зоні становить 128-181. Найбільша кількість опадів випадає в західній півзоні (до 680 мм) і зменшується в напрямку до південно-східної півзони (до 450 мм). Імовірність періоду протягом 20 днів без випадання опадів становить 70-75%, а імовірність опадів в обсязі 40-60 мм протягом червня місяця, складає лише 30%, [121].
Весняно-літній період станції характеризується посухами і суховіями. На цій території переважають зимою і восени західні вітри, весною - панують східні, а протягом літа - північно-західні вітри. Добовий хід сили вітру літом різкий і непостійний.
Середньорічна температура по даним Лубенської метеостанції коливається в межах +5.5 - +8.0оС. Найжаркіший місяць - липень з середньою температурою - +21 і максимальною - +38оС. Найхолодніший місяць - січень, з середньою температурою - 6.7оС. Абсолютний мінімум припадає на лютий - 30.3оС. Перший приморозок відмічається в середньому 25-30 вересня, останній 15-20 травня. Глибина промерзання ґрунту складає в середньому 65 см, температура на глибині промерзання 10-20 см становить -1,5 - -17,5оС. На безморозний період припадає близько 164 дні.
Сума позитивних температур більше 0оС становить біля 3100о.Сума активних температур вище +5оС становить 3330о. Загальний період із температурою більше +5оС становить 205 днів, із температурою більше +10оС - 165, з температурою вище +15оС - 116 днів. Межа переходу температури через 0оС спостерігається в середньому в першій декаді березня і другій декаді листопада, через +5оС - першій декаді квітня i третій декаді жовтня, через +10оС - третій декаді квітня i першій декаді жовтня, через +15оС - другій декаді травня i першій декаді вересня. [122]. Виходячи з даних показників, видно, що теплозабезпеченість у даній зоні достатня для вирощування рослин помірного клімату до яких належать астрагал шерстистоквітковий та шоломниця байкальська.
Лубенський район відрізняється недостатньою кількістю снігового покриву і частими безсніжними зимовими періодами. Зниження температури з незначним сніговим покривом або при його повній відсутності негативно впливає на перезимівлю багатьох лікарських культур, зокрема астрагалу шерстистоквіткового та шоломниці байкальської. Період із сніговим покривом триває 80-100 днів, однак спостерігаються місяці, коли сніговий покрив відсутній. В окремі роки в районі ДСЛР спостерігаються відлиги, під час яких сніговий покрив повністю сходить із поля. Різке пониження температури в цей час призводить до утворення льодової кірки, що є причиною повної або часткової загибелі рослин. Звичайно остаточний сніговий покрив встановлюється, в основному, з другої половини грудня. Висота снігового покриву нерівномірна і становить у середньому 20-25 см. Сніг тане повністю у 1-2 декаді березня, відтавання ґрунту спостерігається на початку першої декади квітня.
Відносна вологість ґрунту в зимовий період становить біля 85%, весною - до 70%, влітку - до 65% i восени до 83%. Мінімальна відносна вологість повітря за період квітень - вересень становить 26%. За рік, в середньому, випадає 450-470 мм опадів. Найбільша кількість їх випадає в травні - червні, найменша в березні - квітні. На теплий період (квітень - листопад) припадає 330-340 мм, на холодний (грудень - березень) - 80-90 мм. Дві третини річної суми опадів випадає у вигляді дощів [119].
Проведений аналіз кліматичних умов свідчить про сприятливість вирощування лікарських культур у зоні досліджень. Нестійке зволоження ґрунту у весняний період потребує спеціальних агротехнічних заходів, направлених на збереження вологи ґрунту у верхніх шарах.
Посухи негативно впливають, на початковий ріст і розвиток астрагалу шерстистоквіткового та шоломниці байкальської, навіть зумовлюють загибель сходів. Достатня вологість в період вегетації позитивно впливає
- Київ+380960830922