РОЗДІЛ 2
УМОВИ, МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
Досліди проводилися у 1997-2002 рр. у Миронівському інституті пшениці ім. В.М.
Ремесла Української академії аграрних наук: лабораторні й польові – у відділі
насінництва, виробничі – у дослідному господарстві "Еліта" цього інституту.
Крім того, були використані й узагальнені експериментальні дані, отримані у
відділі насінництва у попередні роки (1992-1996).
2.1. Ґрунтово-кліматичні умови
Поля, де проводилися польові й виробничі досліди розміщені в південно-східній
частині Київської області на водорозділі річок Рось і Росава.
Рельєф місцевості – широкохвильове, досить підвищене плато (151 м над рівнем
моря) – так званий Дніпровсько-Канівський язик, розділений на північно-східну і
північно-західну частини глибокими балками, у межиріччі річок Рось – Росава.
Мікрорельєф території характеризується неглибокими пониженнями блюдцеподібної
або видовженої форми по 0,2-1 га.
Ґрунтовий покрив території в основному представлений чорноземами слабко-
середньо- і сильновилуженими. Потужність гумусового горизонту складає 38-40 см.
Карбонатний шар залягає з глибини 45-65 см. Ґрунтоутворюючою породою є палевий
карбонатний лес легкосуглинистого механічного складу. Ґрунтові води залягають
на глибині 50-60 м і на ґрунтоутворюючий процес впливу не чинять.
У названих чорноземах високі відсотки складають фракції більше 7 мм і менше
0,25 мм. Так, у шарі 0-20 см їх сума складає 49,3-52,5%. Водостійких агрегатів
у цьому шарі – 19,0-22,6%, а у шарі 20-40 см – вдвічі більше.
Слабка структурність верхнього шару ґрунту несприятливо позначається на
водопроникності (0,3-0,4 мм/хв. на оранці і 0,07 мм/хв. на стерні), яка знижує
ефективність опадів, особливо зливового характеру, що призводить до запливання
й вимивання мулистої фракції поверхневим стоком води.
Питома вага твердої фази ґрунту знаходиться в межах 2,62-2,71 г/см2. Об'ємна
маса ґрунту за профілем не перевищує 1,29 г/ см3; майже таку щільність ( 1,27
г/ см3) має орний шар ґрунту. Зниження вологості сприяє ущільненню верхнього
шару до 1,35г/см3 і більше.
Ці ґрунти мають високу та середню забезпеченість елементами мінерального
живлення і відзначаються слабкокислою, близькою до нейтральної реакції
ґрунтового розчину, що добре позначається на продуктивності озимої пшениці.
Ґрунти дослідного поля, де проводилися досліди, – чорнозем глибокий,
малогумусний, слабковилугуваний і має таку агрохімічну характеристику: вміст
гумусу 3,6-4,5%, гідролізованого азоту – 5,5-6,4 мг, рухомого фосфору –
19,0-27,1 мг і обмінного калію – 11,2-18,0 мг на 100 г ґрунту, рН
сольове-5,3-6,4, сума поглинутих основ – 23,1-28,6 мг-екв. на 100г ґрунту,
ступінь насичення основами – 86,2-94,4%.
Характерною рисою клімату Миронівського району є його помірна
континентальність, що виражається у відносно поступовій зміні зими весною і
далі літом та в помірній кількості атмосферних опадів. Середньорічна
температура повітря в регіоні становить від 6 до 8°С, а тривалість безморозного
періоду близько 165 днів. В середньому за рік випадає від 310 до 500 мм опадів,
причому більша частина (близько 380 мм) – у теплий період (квітень-жовтень).
Сума опадів за квітень-липень складає близько 300 мм, або 60% їхньої річної
кількості. Максимум опадів, як правило, припадає на червень (202 мм у 2001 р.),
іноді – на липень (159 мм у 1998 р.) [ ].
У роки проведення польових дослідів середня добова температура повітря
коливалась у таких межах: в зимній період – від 0,1 до -10,6°С, весняний – від
18,5 до -3,4°С (табл. 2.1). Найбільшу мінливість температури повітря відмічено
в 1994 і 1996 рр. Вона різко падала – до мінус 9,5-10,6°С – у січні та лютому.
Найвищим цей показник був у липні 1999 і 2001 рр. і сягав 22,5 і 24,0°С
відповідно. Річна сума опадів теж змінювалася по рокам (табл. 2.2). Найбільше
їх випало в 1997, 2000 і 2001 рр. – в 1,3-1,5 разів більше за середньорічну
норму, а найменше – в 1992-1994 рр. Крім того, опади значною мірою варіювали по
місяцям.
Таблиця 2.1
Середня добова температура повітря в роки проведення досліджень, °С
(за даними Миронівської метеостанції Київської області)
Рік
Місяць
січень
лютий
березень
квітень
травень
червень
липень
серпень
вересень
жовтень
листопад
грудень
1992
-1,6
-2,6
-0,2
7,6
15,9
16,6
18,1
19,7
13,8
6,9
2,2
-3,9
1993
1,2
-2,7
0,3
7,6
16,0
16,6
18,1
17,6
12,2
8,2
-6,3
0,0
1994
-9,5
-5,9
1,8
11,1
13,3
16,2
20,4
19,1
18,5
8,4
0,9
-3,5
1995
-4,1
1,8
3,6
8,8
14,2
20,0
20,1
19,5
14,1
8,3
-0,1
-5,8
1996
-10,6
-7,3
-3,4
8,6
18,0
18,6
19,6
19,2
11,1
8,5
7,1
-3,3
1997
-6,4
-1,6
1,6
5,9
15,9
17,9
19,0
18,3
11,7
6,1
3,5
-3,8
1998
-1,1
0,1
-0,3
10,6
15,6
19,9
19,9
18,5
14,5
8,0
-3,2
-6,5
1999
-2,5
-1,2
3,2
11,5
12,6
21,9
22,5
19,5
15,6
8,4
-0,3
-4,5
2000
-4,7
-0,3
1,8
12,5
15,1
17,6
19,3
20,3
12,6
9,0
6,6
1,4
2001
-0,6
-2,4
3,2
11,1
13,6
16,7
24,0
20,1
14,1
9,3
2,2
-7,3
Середня багато-річна (за 70 років)
-5,7
-5,0
-0,3
8,2
14,8
18,1
19,6
19,0
14,2
7,9
2,0
-2,4
Таблиця 2.2
Кількість опадів у роки проведення досліджень, мм
(за даними Миронівської метеостанції Київської області)
Рік
Місяць
Сума
січень
лютий
березень
квітень
травень
червень
липень
серпень
вересень
жовтень
листопад
грудень
за рік
1992
23,1
19,0
42,6
26,4
67,7
85,1
22,5
30,6
44,0
58,0
63,0
10,0
492,0
1993
15,5
30,1
37,3
28,1
62,4
126,6
55,3
74,4
55,8
6,7
31,2
47,4
570,8
1994
43,5
19,4
35,2
29,3
60,9
47,7
24,2
67,6
22,7
36,6
21,3
29,6
438,0
1995
30,9
35,8
28,6
44,8
58,0
99,6
40,8
86,7
129,6
7,9
39,7