РОЗДІЛ 2
ПРОГРАМА, МЕТОДИКА І
УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Програма і методика досліджень
Згідно завдань досліджень програмою передбачалось три основних питання:
1) ефективність чеканки при вирощуванні гібридного насіння;
2) вплив площі живлення (схема садіння коренеплодів) та додаткового запилення на врожайність і якість гібридного насіння;
3) удосконалення технології щодо прискореного розмноження ЧС гібридів.
Для вивчення цієї програми були проведені наступні досліди:
Дослід 1. Вивчити вплив чеканки на біологічні особливості
компонентів схрещування, врожайність та якість гібридного насіння.
СХЕМА ДОСЛІДУ.
1. Без чеканки - контроль.
2. Чеканка повна в період масового стеблування ( висота рослин 40-
50 см).
3. Те, що і вар. 2, але тільки ЧС форми.
4. Те, що і вар. 2, але тільки запилювача.
5. Те, що і вар. 4, але друга чеканка на 7 днів пізніше.
6. Чеканка повна в кінці стеблування (висота рослин 60-70 см).
Дослід 2. Вивчити вплив площі живлення і додаткового запилення на ріст і розвиток компонентів схрещування та продуктивність насінників материнського компонента.
СХЕМА ДОСЛІДУ
Варіанти №
Схема садіння, см Догляд за насінникамиЧС компонент Запилювач 1 70 х 70 70 х 70 - контроль 2 70 х 70 70 х 70 додаткове запилення3 70 х 35 70 х 35 -4 70 х 35 70 х 35 додаткове запилення5 70 х 70 70 х 35 -6 70 х 70 70 х 35 додаткове запилення7 70 х 35 70 х 70 - 8 70 х 35 70 х 70 додаткове запилення
Дослід 3. Удосконалити способи (методи) прискореного
розмноження ЧС гібридів
СХЕМА ДОСЛІДУ
1. Розмноження гібридів за базовою технологією.
2. Розмноження гібридів за удосконаленою технологією.
Методика досліджень:
1. Дослідження проводили протягом 1997-2002 років у САТ "Самгородоцьке" Козятинського району Вінницької області (диплоїдний гібрид Український ЧС-70 і триплоїдний Білоцерківський ЧС-57). Лабораторні дослідження в лабораторії насінництва і насіннєзнавства Інституту цукрових буряків УААН.
2. Чеканку насінників на 3-5 см проводили вручну згідно схеми досліду.
3. Використовували коренеплоди масою 200-300г як для садіння за схемою 70х60см, так і 70х35см
4. Для дозапилення (коли цвіло 10-30 і 40-50% насінників) використовували спеціальний пристрій, який начіплюється на трактор МТЗ-50. Обладнаний пристроєм трактор рухався вздовж запилювача і здійснював дозапилення.
5. Обліки та спостереження:
- фази розвитку насінників по компонентах (розетка, стеблування,
цвітіння, достигання);
- динаміка цвітіння насінників по компонентах;
- елементи продуктивності ЧС компоненту перед збиранням: висота,
ширина, кількість стебел, пагонів 1-го, 2-го і 3-го порядків; ступінь
обнасіненості (кількість плодів на відрізках пагонів довжиною
10 см);
- популяційний склад насінників перед збиранням: ранньо-, пізньо- і
ультра пізньостиглих форм.
6. Фракційний склад вороху насіння (після обмолоту): фр. 3,0-3,5; 3,5-4,5; 4,5-5,5; більше 5,5мм.
7. Врожайність та якість насіння: енергія проростання, схожість, маса 1000 насінин, фракційний склад;
Дослідження проводили згідно загальноприйнятої методики [63] та методичними вказівками Інституту цукрових буряків УААН [98].
Площа посівної ділянки становила 400-450 кв.м, повторюваність чотириразова.
Економічну ефективність визначали згідно методики, викладеної в "Методике определения экономической эффективности использования в сельском хозяйстве результатов НИР И ОКР" [100].
Статистична обробка результатів польових дослідів і лабораторних досліджень проведена на персональному комп'ютері методом дисперсійного аналізу [63].
2.2. Агрометеорологічні умови проведення дослідів
Як відомо, грунтово-кліматичні умови суттєво впливають на ріст, розвиток і продуктивність сільськогосподарських культур. Тому без врахування вимог до умов середовища, що оточує, неможливе вдосконалення елементів технології їх вирощування.
На Вінниччині вирощування гібридного насіння цукрових буряків займаються насінницькі господарства, що входять до асоціації "Вінниця- насінняцукор". Господарства знаходяться в двох агрокліматичних районах області, які різняться теплозабезпеченністю, ступенем зволоження та іншими показниками. До першого району (помірно теплового і зволоженого), де розміщено біля 13 насінницьких господарств (62%) відносяться Барський, Вінницький, Жмеринський, Іллінецький, Козятинський, Калинівський, Липовецький, Літинський, Немирівський, Погребищанський, Тиврівський, Хмільницький, Шаргородський адміністративні райони. В цьому агрокліматичному районі сума середньодобових температур, що перевищує 10?С, становить 2500-2600?. Таких днів на протязі року буває 155-165. Абсолютний максимум температури повітря сягає +32-38?С, абсолютний мінімум -24-27?С. Кількість опадів за період з температурою вище 10?С -25? - 320 мм, за рік - 480-590 мм. Товщина снігового покриву - 8-16 см (додаток 1-4).
В цілому ці грунтово-кліматичні умови подібні до грунтово-кліматичних умов великого району центральної підзони Лісостепу України (Черкаська, Кіровоградська, а також більша частина Житомирської област