РОЗДІЛ 2
УМОВИ, МЕТОДИКА І МЕТОДИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Характеристика місця та умов проведення досліджень
Сорти пшениці, що вивчались в дослідах, вирощувались на стаціонарних дослідних полях Інституту землеробства УААН, розташованому в дослідному господарстві "Чабани" Києво-Святошинського району Київської області, в зоні північної частини Лісостепу, центральної провінції Київського агрогрунтового району.
Інститут знаходиться на відстані 3 км від м. Києва, 7 км від залізниці, 1,5 км від пункту прийому зерна.
Клімат північної частини Лісостепу - помірно-континентальний. Середня річна температура складає 7,7?С. Абсолютний мінімум досягає мінус 39-41?С, максимум плюс 39?С. Загальне число днів із сніговим покривом сягає 110 днів. Перші заморозки відбуваються в другій декаді жовтня, останні - в кінці квітня, на початку травня. Тривалість безморозного періоду складає 160-170 днів.
Вегетаційний період з температурами вище +5?С продовжується 210-215 днів. Сума активних температур за середніми багаторічними даними становить 2550?С, що характеризує теплозабезпеченість більшості с.-г. культур і продовжується біля 160 днів ( з 26 квітня по 14 жовтня ). Фізична стиглість грунту наступає на початку квітня. Орний шар прогрівається до 5?С в кінці квітня і до 10?С - в кінці першої декади травня.
Метеорологічні умови наведені за даними метоостанції дослідного господарства "Чабани".
Річна сума опадів у середньому складає 550-850 мм, а інколи коливається по роках від 300 до 800 мм. Більша частина річної суми опадів (близько 70%) припадає на теплий період року - квітень-жовтень, а максимум - на червень-липень. Середня дата утворення снігового покриву припадає на першу половину грудня. Тривалість його залягання складає 90-100 днів. Середня глибина промерзання грунту - 40-50см.
Найменша відносна вологість повітря спостерігається в травні (48-54%). На цей місяць припадає найбільша кількість посушливих днів.
Сумарна сонячна радіація за рік досягає 90-95 Кал/см2, а на долю сумарного ФАР за період вегетації з температурою повітря 5?С припадає 39 Кал/см2. ГТК-1,2.
Досліджувані сорти вирощувалися на темно-сірому слабоопідзоленому ґрунті. З вмістом гумусу до 2%. Ґрунт характеризується кислою реакцією (pH 6,1-6,3). У зв'язку з цим ґрунт вимагає вапнування і внесення органічних добрив.
Глибина залягання ґрунтових вод - 5,6 м, що дає змогу рослинам в посушливі періоди використовувати вологу за допомогою кореневої системи з глибоких шарів грунту.
У цілому кліматичні і грунтові умови зони сприятливі і сприяють вирощуванню високих, сталих врожаїв с.-г. культур.
Аналіз погодних умов в зоні досліджень приведені за даними гідрометеорологічного пункту ?Чабани", розташованого в зоні діяльності Інституту землеробства УААН.
Дані погодньо-кліматичних умов у роки проведення досліджень наведені на рис. 2.1; 2.2; 2.3.
Рис. 2.1 Кількість опадів в роки проведення досліджень
Рис. 2.2 Температурний режим повітря в роки проведення досліджень
Рис. 2.3 Відносна вологість повітря в роки проведення досліджень
Продуктивність пшениці, як і інших сільськогосподарських культур, у значній мірі залежала від погодних умов. Вегетаційний період 2002-2003рр відзначався нерівномірністю змін температурного режиму по відношенню до багаторічної норми як в бік надмірного зниження, так і в бік підвищення за умов переважно недостатнього, а часом надмірного зволоження. Контрастність температурного режиму і нерівномірність випадання опадів протягом сезону або в окремі місяці і навіть декади, викликали екстремальні умови для життєдіяльності рослин, стимулювали або прискорювали їх ріст і розвиток, а в зимовий і весняний періоди приводили до часткової або повної загибелі зимуючих культур (вимерзання, тривала дія льодової кірки, вимокання).
У 2003-2004 рр. погодні умови протягом вегетації рослин були на Київщині в цілому сприятливими для озимих. Проте в окремі періоди через нерівномірність температурного режиму і випадання опадів по території і в часі тимчасово наставали несприятливі умови вегетації і для зернових культур.
Незважаючи на деякі коливання температурного режиму та зволоження, погодні умови вегетаційного періоду 2004-2005 років, як для ранніх зернових культур так і озимих, були в основному сприятливими для їх росту і розвитку, що обумовило формування відносно високопродуктивних посівів за умови дотримання основних вимог агротехніки цих культур.
В цілому ж кліматичні умови в роки проведення досліджень були характерними для даної зони і сприятливими отриманню сталих та високих врожаїв зернових культур.
2. 2. Характеристика досліджуваних сортів
У сучасному землеробстві сорт виступає як самостійний фактор підвищення якості та кількості врожаю. Поряд з агротехнічними засобами він має велике, а в ряді випадків вирішальне, значення в досягненні високої продуктивності сільськогосподарських культур. За даними, які наводить [27, 150], у виробництві зерна пшениці на долю сорту припадає до 20-25% приросту врожаю.
Урожайний потенціал - найбільш важлива властивість сорту, його спадкова ознака, яка залежить від екологічних умов. Але врожайний потенціал сорту, який визначається спадково, сам по собі не може гарантувати високої продуктивності [80, 102, 142].
Для того, щоб сорт пшениці міг формувати високої якості врожаї, він має відповідати, по меншій мірі, трьом основним умовам: 1) успішно протистояти несприятливому впливу зовнішніх факторів; 2) з максимальною ефективністю використовувати сприятливі умови середовища; 3) мати високу продуктивність і зберігати її у виробничих посівах [171].
Кожен із сортів може найбільш повно виявити характерні йому генетично детерміновані властивості продуктивності, тільки тоді якщо його вирощують в умовах, що відповідають його біології [11]. Досить часто продуктивність районованого, добре пристосованого до певних ґрунтів і клімату сорту, який потрапляє в нехарактерні для нього умови, знач