РОЗДІЛ 2
СЛІДЧІ ВЕРСІЇ ПРИ ОГЛЯДІ МІСЦЯ ПОДІЇ
2.1. Джерела висунення версій
У ході проведення огляду місця події як початкової слідчої дії слідчий робить перші спроби охарактеризувати подію, пояснити виявлене, з'ясувати його значення для розслідування. Вирішення цих питань відбувається у процесі побудови перших версій, які визначають напрямки подальшого розслідування. Попередній розгляд зв'язку причини і наслідку дозволяє усвідомити зв'язок версій і виведених з них наслідків, оскільки версія в більшості випадків являє собою припущення про причини виникнення виявлених у матеріальній обстановці змін. Формування версій - складний і відповідальний етап пізнання, що становить собою побудову умовиводів на підставі суджень як результатів аналітичного й синтетичного дослідження обстановки місця події, метою яких є одержання нової інформації, що має більш-менш високий ступінь імовірності про безпосередньо не сприйняті сторони події злочину (її сутність, причини й умови виникнення змін обстановки, передбачуваного злочинця, мотиви його дій тощо), які необхідно встановити.
Проблеми формування версій як одного з методів пізнання події злочину знайшли своє висвітлення в роботах Г.В. Арцишевського, О.Я. Баєва, Р.С. Бєлкіна, О.М. Васильєва, І.Ф. Герасимова, Л.Я. Драпкіна, О.Н. Колесниченка, В.О. Коновалової, О.М. Ларіна, І.М. Лузгіна, Г.М. Мудьюгіна, В.О. Образцова, Я. Пещака, А.О. Старченка, Н.А. Якубович та інших учених [Див.: 10, с. 8-28; 11; 15; 16; 17; 21, с. 42-59; 39; 56; 58; 60; 98; 132; 141; 142; 163, с. 260-268; 166, с. 68-74; 168, с. 39-48; 193; 250; 311; 365 та ін.]. У той же час по окремих питаннях висунення версій при проведенні огляду місця події у криміналістичній літературі не існує єдності поглядів, крім того, недостатньо дослідженими залишаються особливості побудови версій у різних ситуаціях розслідування, а також помилки, що припускаються при цьому. Аналіз наявних робіт свідчить і про те, що однозначної позиції вчених щодо можливості й доцільності висунення версій у процесі огляду місця події немає. Так, одні вчені, виходячи з традиційно прийнятого розуміння версії як об'єктивно обґрунтованого припущення про характер події, що відбулася, та її елементи, вважають за можливе формування версій лише за наявності достатніх фактичних підстав [Див.: 37, с. 22; 60, с. 43, 47; 79, с. 270; 250, с. 151; 367, с. 37, 38]. Інші відзначають можливість конструювання версій при мінімальній вихідній інформації, у тому числі до моменту проведення огляду місця події [Див.: 10, с. 17; 55, с. 79; 70, с. 88, 89; 77, с. 5; 87, с. 53; 142, с. 587; 179, с. 140; 315, с. 26; 332, с. 51; 336, с. 252; 342, с. 164 та ін.]. Розходження підходів до цього питання пов'язано зі специфікою висунення версій у процесі огляду місця події, обумовленою відсутністю достатнього обсягу інформації про подію злочину та злочинця. Ситуація до початку проведення огляду може характеризуватися різним ступенем інформативності - від стислої інформації про те, що відбулось, виявлення окремих слідів, які (за припущенням) стосуються події злочину, до затримання злочинця на місці вчинення злочину.
Підґрунтям для розробки версій у процесі огляду місця події є результати аналізу обстановки, її деталей (що дозволяє одержати інформацію про походження, сутність, призначення, індивідуальні особливості окремих слідів, об'єктів), а також розумова діяльність по встановленню причин утворення виявлених змін - дій людей, подій, по їх оцінці, формулюванню моделей події тощо [Див.: 9, с. 146]. Оцінка, як судження про ступінь вірогідності та значення досліджуваних об'єктів, є результатом вираження суб'єктивної думки про виявлені факти, їх зв'язки між собою і з подією. При цьому слідчий керується не тільки результатами особистого безпосереднього досвіду, набутого ним при дослідженні фактичних обставин злочину, а й досвідом, набутим при розслідуванні інших злочинів, а також знаннями й практикою інших людей (непрямим досвідом) [60, с. 109]. Як відзначає В.О. Коновалова, необхідно розглядати два аспекти версії - об'єктивний (об'єктивно існуючі обставини події як основу версій) і суб'єктивний (як вираження особистісних оцінок причин та обставин розслідуваної події злочину) [144, с. 13].
При проведенні огляду слідчий оперує інформацією, яка не тільки знайшла своє відбиття на місці події, а й яка була отримана з інших джерел, у тому числі тією, що не має доказового значення, - усні або письмові повідомлення, пояснення очевидців події, потерпілого, оперативна інформація, відомості з криміналістичних обліків та ін. У кожному разі слідчий буде мати більш-менш повне уявлення про подію, яка відбулася, що, у свою чергу, визначає можливості побудови версій, як і ступінь їх обґрунтованості.
Конструювання версій у процесі огляду місця події (як і в ході всього розслідування в цілому) відбувається відповідно до законів логіки. При цьому особливості такої діяльності, пов'язані із застосовуваними прийомами логічного мислення, залежать від обсягу наявної інформації про подію. Як відзначається у криміналістичній літературі, висунення версій на підставі аналізу доказового матеріалу відбувається індуктивним шляхом, за відсутності такого матеріалу - дедуктивним, а в разі подібності наявної інформації з тією, що спостерігалася раніше, - за аналогією [141, с. 12]. У першому випадку на підставі синтетичного розгляду окремих виявлених ознак події, яка відбулась, слідчий робить висновки більш загального характеру; у другому, виходячи з узагальнених уявлень, він вважає за необхідне існування окремих деталей; у третьому - робить припущення про можливу наявність певних обставин, слідів у зв'язку з уже виявленим збігом сукупності ознак у досліджуваній події і в їй подібній. Застосування аналогії знаходить свій прояв у використанні інформації про типові ознаки певних видів злочинів, типові способи вчинення і приховання їх та ознаки, які їх характеризують [355, с. 148, 149].
Окрім інформації, яка безпосередньо стосується розслідуваного злочи