РОЗДІЛ 2.
ДОСЛІДЖЕННЯ РОЛЬОВИХ ОЧІКУВАНЬ ПОДРУЖЖЯ ЯК ПСИХОЛОГІЧНИХ ДЕТЕРМІНАНТ СІМЕЙНИХ КОНФЛІКТІВ
2.1. Пілотажне дослідження рольових очікувань подружжя
Пілотажне дослідження проводилося з метою визначення головного напрямку, принципів організації і методів основного дослідження; уточнення припущення щодо структури об'єкта дослідження, характеру зв'язків; встановлення характеру й обсягу вибіркової сукупності, на якій згодом проводилося основне емпіричне дослідження. Термін проведення пілотажного дослідження - січень-травень 2003 року. У дослідженні взяли участь 126 респондентів (63 сім'ї), вибіркова сукупність випадкова.
Методи пілотажного дослідження:
- соціально-демографічна довідка, за допомогою якої з'ясовувалися такі соціально-демографічні характеристики сім'ї, як шлюбний стаж подружжя, наявність дітей, оцінка житлових умов і матеріального стану сім'ї, вікова різниця членів подружжя, різниця за формальним рівнем освіти, професійна сфера зайнятості подружжя;
- шкала "Маскулінність - фемінінність" (С.Бем) [78]: діагностика психологічної статі й визначення ступеня андрогінності, маскулінності і фемінінності особистості - оцінка й самооцінка шлюбних партнерів;
- шкала "Життєві цінності" (адаптований варіант методики М.Рокича): дослідження узгодженості життєвих цінностей подружжя, яка складає ціннісно-орієнтаційну єдність шлюбних партнерів;
- опитувальник "Рольові очікування й домагання у шлюбі (РОД)" (О.Волкова, Г.Трапезникова): виявлення ієрархії сімейних цінностей, уявлення подружжя про розподіл сімейних ролей та рольову структуру сімейної пари;
- опитувальник "Міжособистісний сімейний конфлікт" (МСК) (В.П.Левкович, О.Е.Зуськова) - діагностика подружніх стосунків;
- тест-опитувальник "Задоволеність шлюбом" (В.Столін, Т.Романова, Г.Бутенко): дослідження ступеня задоволеності шлюбом подружньої пари.
За результатами емпіричного дослідження було зроблено наступні висновки:
1. Шкала "Маскулінність - фемінінність" (С.Бем) виявилася недостатньо інформативною в межах запланованого основного емпіричного дослідження. Зокрема всі отримані результати пілотажного дослідження виявилися в межах від -1 до +1, що свідчить про андрогінність респондентів. Відсутність варіативності результатів за шкалою "маскулінність - фемінінність" суперечить існуючим тенденціям функціонально-рольового розподілу сучасної сім'ї, який передбачає більш-менш чітку статеворольову диференціацію при виконанні сімейних ролей як таку, яка виходить з особистісних, гендерно зумовлених особливостей шлюбних партнерів. Ці висновки є необхідними для інтерпретації загального теоретико-емпіричного дослідження, але з метою вивчення закономірностей впливу рольових уявлень та рольової поведінки шлюбних партнерів на характер сімейного спілкування результати дослідження за шкалою "Маскулінність - фемінінність" (С.Бем) є недостатньо інформативними.
2. Опитувальник "Міжособистісний сімейний конфлікт" (МСК) (В.П.Левкович, О.Е.Зуськова): з метою уточнення предмету емпіричного дослідження в основне дослідження було включено 5 шкал із 13: сімейні ролі ("Батько-Мати", "Чоловік-Дружина" "Чоловік-Жінка", "Господар-Господиня"), спілкування; культура спілкування, подружня підтримка, емоційний комфорт. Аналіз отриманих даних дозволяє оцінити характер подружніх стосунків та наявність конфліктної взаємодії в межах сімейного рольового розподілу.
3. У схему основного емпіричного дослідження було додано опитувальник вивчення комунікативних та організаторських умінь (КОС), з якого було залучено шкалу комунікативних вмінь. Передбачається, що рівень комунікативних умінь подружжя є тим компенсаторним фактором, який дає змогу шлюбним партнерам у процесі конструктивного сімейного спілкування ефективно узгоджувати власні сімейні цінності, які є базою для формування сімейних рольових очікувань подружжя.
4. З метою підвищення репрезентативності вибіркової сукупності та надійності результатів емпіричного дослідження є необхідність збільшити обсяг вибіркової сукупності.
5. З метою більш ефективної систематизації результатів основного емпіричного дослідження було вирішено згрупувати досліджувані психологічні змінні за такими параметрами подружньої взаємодії: об'єкт подружньої взаємодії, умови сімейної взаємодії, показники стабільності подружніх стосунків; виділити додаткові непсихологічні параметри, які об'єктивно впливають на життєдіяльність сім'ї: демографічні та соціально-економічні характеристики сім'ї.
2.2. Програма основного емпіричного дослідження рольових очікувань подружжя як складової сімейно-рольової взаємодії
Основне емпіричне дослідження проводилося протягом 2004 року. У дослідженні взяли участь 280 респондентів (140 сімей), що за обсягом визначається як велика вибіркова сукупність. У дослідженні брали участь подружжя, що зверталися по психологічну допомогу, учасники груп соціально-психологічного тренінгу на базі психологічної служби ЛНПУ імені Тараса Шевченка, слухачі Інституту післядипломної освіти з психолого-педагогічних спеціальностей, члени їх сімей. Респонденти - мешканці східно-українського регіону (Луганська і Донецька області). Представлена в дослідженні вибіркова сукупність є випадковою. Таким чином, вибіркова сукупність відповідає умовам репрезентативності. За соціально-демографічними характеристиками вибірка є досить різнорідною (графік розподілу значень наближений до нормального), що є показником надійності результатів емпіричного дослідження.
Характеристика вибіркової сукупності: результати обробки даних соціально-демографічної довідки сім'ї.
I. Шлюбний стаж: 0,1 - 54 роки (графік 2.1). Найбільша кількість значень перебуває в інтервалах: 2 місяці - 10 років (80 сімей), 10-20 років (30 сімей) та 20-30 років шлюбного стажу (20 сімей).
II. Наявність дітей:
1. Бездітні сім'ї - 32 сім'ї (22,9%);
2. Сім'ї з 1 дитиною - 66 (47,1%); з них: з однією неповнолітньою дитиною - 56 (40% від загальної вибірки); з 1 дорослою дитиною, яка має власну сім'ю і мешкає окре
- Київ+380960830922