РОЗДІЛ 2
ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Матеріал і методи досліджень
Дослідження проводилися протягом 2003 - 2006 років на кафедрі ветеринарно-санітарної експертизи та в навчально-науково-виробничій клініці ННІ ветеринарної медицини, якості і безпеки продукції тваринництва НАУ, в боєнському цеху споживчого товариства "Пайовик" (с. Рожни Броварського району Київської області); на молочно-товарному комплексі ТОВ "Радуга" (Київська область, м. Бровари); на базі акціонерного товариства відкритого типу "Бровари-молоко" (Київська область,
м. Бровари); в Центральній державній лабораторії ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України; на базі ТОВ НВП "УКРВАК"
м. Бровари Київської області; ЗАТ "Красногірське" Золотоніського району Черкаської області та санітарно-епідеміологічній станції Святошинського району м. Києва.
Об'єктом дослідження був дезінфекційний засіб дезаінсект.
Предметом дослідження було вивчення бактерицидних, вірусоцидних та інсектицидних властивостей препарату, токсичності та його ефективності при дезінвазії тваринницьких приміщень.
Матеріалом дослідження служили: складові дезаінсекту; внутрішні органи дослідних і контрольних тварин та гістологічні препарати, виготовлені з них; тест-об'єкти: нержавіюча сталь, кахельна плитка, бетон, цегла, алюміній; обладнання, інвентар і поверхні виробничих приміщень (підлога, стіни, стеля). Дослідження проводили за схемою, наведеною на
рис. 2.1.
Розробку рецептури препарату дезаінсект проводили, враховуючи фізико-хімічні властивості його складників.
При цьому звертали увагу на розчинність усіх компонентів у воді при різних температурах, на наявність осаду чи пластівців на поверхні розчину, каламутність, на наявність стороннього запаху, перевіряли чи не знизилась активність діючих речовин препарату при їх змішуванні.
Визначення бактерицидного розведення, визначення фенольного коефіцієнту та білкового індексу проводили згідно чинних методик [167, 186].
Для визначення бактерицидної дії деззасобу дезаінсект в лабораторних умовах в якості тест-об'єктів використовували такі матеріали: нержавіючу сталь, кахельну плитку, бетон, цеглу у вигляді квадратних форм, розміром
12 ? 12 см.
Тест-об'єкти очищали і стерилізували в автоклаві при температурі
120 °С протягом однієї години. Потім стерильною піпеткою на поверхні тест-об'єктів наносили культури Е.соlі штаму АТСС 25922 і S.aureus штаму
АТС 25923 в концентрації 2 млрд./см3. Контаміновані тест-об'єкти залишали в горизонтальному положенні до повного висихання при кімнатній температурі. Після цього їх розміщували в кюветах в горизонтальному і вертикальному положенні. На поверхні контамінованих тест-об'єктів за допомогою мікророзпилювача наносили розчин дезаінсекту в таких концентраціях 0,05 %; 0,1 %; 0,2 %; 0,5 %; 1 %. Витрата дезінфекційного засобу на один тест-об'єкт становила 4 - 5 см3 при експозиції 10, 40 і 60 хв. та 10 діб. Контролем були тест-об'єкти, оброблені такою ж кількістю стерильної води. Контроль якості дезінфекції здійснювали таким чином. Стерильним ватним тампоном, змоченим стерильною водою робили змиви з дослідних і контрольних тест-об'єктів. Тампони старанно відтискали об стінки пробіркок з 10 см3 стерильної води, рідину центрифугували при
3000 об./хв. протягом 20 хв. Потім надосадову рідину зливали, а в центрифужну пробірку доливали таку ж кількість стерильної води, вміст перемішували і центрифугували протягом 20 хв. Після цього надосадову рідину зливали, а ресуспензований осад висівали на МПА. Посіви поміщали в термостат при температурі 37 °С. Оцінку якості дезінфекції тест-об'єктів проводили через 24 і 48 год. за методикою, описаною в "Рекомендаціях щодо санітарно-мікробіологічного дослідження змивів з поверхонь тест-об'єктів та об'єктів ветеринарного нагляду і контролю"[185, 186] (Додаток А).
Для визначення гострої токсичності дезаінсекту ми підібрали
7 дослідних та одну контрольну групи білих мишей, масою 20 - 25 г,
3-4 тижневого віку по 10 голів у кожній групі. Мишам першої групи вводили препарат в шлунково-кишковий тракт із розрахунку 400 мг/кг маси; другої - 600 мг/кг; третьої - 800 мг/кг; четвертої - 1000 мг/кг; п'ятої - 1200 мг/кг; шостої - 1300 мг/кг і сьомої - 1400 мг/кг тварини дезаінсекту. Мишам контрольної групи вводили по 1 см3 води.
Підбір тварин для досліджень проводили згідно методичних рекомендацій "Токсикологічний контроль нових засобів захисту тварин" [134]. Всі тварини утримувалися у віварії Навчально-наукового інституту ветеринарної медицини, якості та безпеки продукції тваринництва, їм згодовували комбікорми. Проводячи дослідження на тваринах ми дотримувались вимог Конвенції Ради Європи і захисту тварин [212].
Обрахунок результатів проводили за методом Кербера та за методом Прозоровського [69].
Для вивчення кумулятивної дії дезаінсекту сформували дослідну та контрольну групи білих мишей по 10 голів в кожній групі, живою масою
20 - 25 г. Контрольній групі тварин щодня згодовували з молоком деззасіб дезаінсект з розрахунку 1/5 від ЛД50 протягом 60 діб. Дослідній групі мишей згодовували дезаінсект по 172 мг/кг живої маси протягом 60 діб згідно методичних рекомендацій "Токсикологічний контроль нових засобів захисту тварин" [134].
Подразнюючу і сенсибілізуючу дію дезаінсекту вивчали на шкірі морських свинок. Дезінфекційний засіб досліджували в концентраціях: 2, 4, 6, 8, 10 %. Було сформовано п'ять дослідних і одну контрольну групу морських свинок по 10 голів у кожній групі. Кожній групі дослідних тварин наносили засіб окремої концентрації. Для цього дослідним тваринам вистригали шерстний покрив, площею 0,2 см2, в ділянці бокової частини грудної клітки. Двічі на день (вранці та ввечері) на цю ділянку рівномірно наносили розчини дезаінсекту в зазначених концентраціях. Тваринам контрольної групи на вистрижену поверхню наносили воду. Дослідження п