Розділ 2
ЗАГАЛЬНА методика ТА ОСНОВНІ МЕТОДИ досліджень
Дослідження проводились у СТОВ “Хлібороб” Вінницького району протягом 1998–2003
рр. згідно з загальною схемою удосконалених умов утримання надремонтного
молодняку молочної породи у стійловий період на малих фермах (рис. 2.1).
Рис. 2.1. Загальна схема досліджень
Дослідження проводились на надремонтних бичках української червоно–рябої
молочної породи у три етапи: 4–8, 8–12 і 12–16–місяців. На кожному етапі
сформовано по дві групи бичків: контрольна (прив’язний спосіб утримання) і
дослідна (безприв’язний спосіб утримання у модульних групових клітках).
Дослідження проводились у стійловий період. Формування піддослідних груп
виконано за методом відбору груп–аналогів бичків української червоно–рябої
молочної породи за віком і на кожному етапі досліджень–за постановочною живою
масою, наближеною до даного вікового періоду.
На І етапі досліджень від корів, що отелились у жовтні 1999 року, відібрано 60
бичків–аналогів у віці 4 місяців. Їх розмістили по 30 голів на прив’язі і
безприв’язно. На ІІ етапі – відібрано 40 голів бичків–аналогів у віці 8
місяців, що народились у лютому–березні 2000 року, які розміщені по 20 голів на
прив’язі і безприв’язно. На ІІІ етапі – відібрано 40 голів бичків–аналогів, у
віці 12 місяців, що народились у грудні 2000 року, які розміщені по 20 голів на
прив’язі і безприв’язно. У дослідженнях використані групові клітки по 10
голів.
Усіх піддослідних бичків розміщували у розроблених згідно з нормами
технологічного проектування і доповненнями параметрів групових клітках, де з
урахуванням кількості голів (10) їх утримували безприв’язно з фіксацією при
годівницях (І етап), в боксах із зоною відпочинку на дерев’яній торцевій шашці
(ІІ етап), безприв’язно із зоною відпочинку біля годівниць та з обладнанням
решітки для гальмування статевих рефлексів (ІІІ етап) у будівлях шириною 12, 18
і 21м.
Контроль за ростом бичків проводили шляхом індивідуального зважування у віці 8,
12, 16 місяців. Рівень годівлі для піддослідних бичків був однаковий з
врахуванням їх живої маси і віку. Облік витрат кормів проводився подекадно
протягом усіх досліджень на кожній групі з урахуванням залишків.
Зоогігієнічні дослідження проводились у три етапи: – І етап – у березні 2000 р;
– ІІ етап – у листопаді 2000 р; – ІІІ етап – у лютому 2001 р, де піддослідні
бички утримувались у спеціально обладнаних модульних клітках. Проби повітря
відбирали за два суміжні дні (5–6, 15–16 та 25–26 чисел місяця), два рази на
добу (о 10 і 20 годині у 4 місцях секції в центрі групових кліток на висоті 50
см від підлоги). Визначали у повітрі: температуру, відносну вологість, загальну
мікробну забрудненість, концентрацію СО2, концентрацію NH3. Температуру повітря
і вологість визначали психрометром ПВ–1А; бактеріальне забруднення повітря
методом осідання – в чашках Петрі на м’ясо–пептонному агарі, концентрацію NH3 –
газоаналізатором УГ–2, концентрацію СО2 – 0,005 нормальним розчином їдкого
барію. Загальну бальну оцінку мікроклімату для молодняку у стійловий період
(Марков Ю. М., 1983; Демчук М. В., Польовий Л. В., 1997). Оцінку м’ясних
якостей бичків проводили у віці 12 і 16 місяців по три тварини з кожної групи,
за технологією, прийнятою на м’ясо–переробних підприємствах. Хімічний склад і
енергетичну цінність середньої проби м’якоті визначали у внутрішньому м’ясному
фарші масою 400 г. У пробах визначали: вологість, жир, протеїн, золу за
загальноприйнятими методиками.
Етологічні дослідження проводились протягом 120 хвилин від початку поїдання
кормів піддослідними бичками. Хронометраж часу встановлювався тричі на добу
(згідно з розпорядком дня годівлі) за такими діями бичків: бички стояли і
поїдали корм, бички стояли і жували, бички стояли без дій, бички стояли і
виконували комфортний рух, бички ходили, бички лежали. Такі дослідження
проводились бригадою з 4–х чоловік із використанням азбуки елементів і актів
поведінки бичків (методика ВНИИРГЖ, 1975). Конверсію протеїну і енергії кормів
у м’ясну продуктивність визначали за методикою ВАСХНИЛ (1983).
Економічну ефективність використання різних технологічних прийомів з метою
підвищення продуктивності бичків та впливу зоогігієнічних умов досліджували за
методикою визначення результатів науково–дослідних і дослідно–конструкторських
робіт, нової техніки, винаходів і раціоналізаторських пропозицій (Москва,
1983). Біометрична обробка даних проводилась за М. О. Плохинським (1969) та з
використанням ПЕОМ. Результати середніх значень вважали статистично–вірогідними
при Р<0,05*.
Р о з д і л 3
Результати досліджень
3.1 Екологічний стан Вінницького регіону та санітарно–гігієнічна оцінка
мікроклімату в приміщеннях для утримання бичків на прив’язі і безприв’язно
3.1.1 Удосконалення групових кліток для утримання надремонтного молодняку в
різні технологічні періоди
Оптимізація умов вирощування молодняку великої рогатої худоби в реформованих
сільськогосподарських підприємствах з виробництва яловичини була розпочата нами
з пошуків способів утримання надремонтного молодняку. Були визначені такі
технологічні періоди: 4–8, 8–12 і 12–16 місяців. Методикою досліджень не
передбачалось вивчення утримання телят у молочний період до 4–місячного віку.
Такі технологічні періоди наближаються до спеціалізованого м’ясного скотарства
[55, 126, 164].
Другим завданням наших досліджень було визначитись із будівлею, у якій будуть
проводитись експерименти [208]. Серед тваринницьких будівель найбільш
поширеними є корівники, телятники, свинарники розміром 12–18, 24 метрів шириною
і довжиною від 72 до 84 метр