РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ, ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА ТА ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Матеріал і методика досліджень
Експериментальна частина виконувалась протягом 2003–2005 рр. в умовах
акціонерного товариства закритого типу “Агро-Союз” Синельниківського району
Дніпропетровської області на високопродуктивному стаді голштинської породи, яке
було створене наприкінці 90-х та на початку 2000-х років шляхом завезення
чистопородних нетелів з Данії, Німеччини і Угорщини. Господарство має статус
племінного заводу голштинської породи і є базовим осередком Міністерства
аграрної політики України у галузі тваринництва. Лабораторні дослідження
проводили, головним чином, в лабораторії кафедри нормальної та патологічної
фiзiологiї інституту біотехнології і здоров’я тварин Дніпропетровського
державного аграрного університету, частково – в Інституті експериментальної і
клінічної ветеринарної медицини м. Харків. Об’єктом досліджень слугували
імпортовані корови голштинської породи різного екогенетичного походження і
отримані від них телята віком від народження до 6 місяців. Схема проведення
науково-виробничих дослідів показана на рис. 2.1.
На початковому етапі проведення досліджень була поведена зоогігієнічна оцінка і
аналіз умов утримання і вирощування великої рогатої худоби в господарстві.
Надалі, протягом досліджень, параметри мікроклімату (температуру, відносну
вологість, швидкість руху повітря, вміст вуглекислого газу та аміаку) у
приміщеннях, де знаходилися тварини, визначали у розрізі окремих сезонів року
подекадно, користуючись загальноприйнятими методами [40]. Параметри
макроклімату приймалися за даними Синельниківської гідрометеостанції.
Метою першого досліду було з’ясування стану природної резистентності організму
корів різного екогенетичного походження за сезонами року при умові
Рис. 2.1. Схема проведення науково-виробничих дослідів
інтенсивної технології їх експлуатації. Для цього із загального стада за
принципом аналогів (вирівняних за живою масою, періодом лактації та
фізіологічним станом) були сформовані 3 групи корів 3–5 лактацій в кількості 8
голів у кожній. Дослідні тварини знаходились в однакових умовах годівлі,
догляду і утримання прийнятих у господарстві. На протязі року (зима, весна,
літо, осінь) ранком до годівлі з яремної вени від аналогів кожної групи
відбирали проби крові для дослідження на морфологічні, біохімічні та
імунологічні показники.
У другому досліді переслідувалась мета – вивчити реактивність організму корів
різного екогенетичного походження до дії спекотних погодних умов у літній
період року. Для цього із загального стада корів за принципом аналогів (жива
маса, період лактації та фізіологічний стан) були сформовані три дослідні групи
тварин за різним екогенетичним походженням. Ранком (о 4–6-й год.) до прояву
спеки і опівдні (о 13–15-й год.) у кожної особини в стані спокою визначали
частоту дихання та температуру тіла. На підставі отриманих даних оцінку
індивідуальної теплостійкості проводили за формулою А.Ф. Дмитрієва (1970) та
Ю.О. Раушенбаха (1975).
Третій дослід був проведений з метою вивчення особливостей прояву молочної
продуктивності корів різного екогенетичного походження за умов їх адаптації до
місцевих екологічних і господарських умов. Для цього, за даними первинного
зоотехнічного комп’ютерного обліку у господарстві (система Орсек), протягом
перших трьох лактацій нами була проведена порівняльна оцінка молочної
продуктивності корів різного походження по надою молока за 305 днів лактації,
кількості молочного жиру та білку. Порівнюючи рівень молочної продуктивності
корів різної селекції по кожній лактації поміж собою та з їх
матерями-первістками у країнах-експортерах, оцінювали ступінь впливу
паратипових факторів на пристосувальні можливості імпортованих тварин.
Відтворювальна здатність корів різного екогенетичного походження вивчалася у
четвертому досліді. З цією метою за даними первинного зоотехнічного
комп’ютерного обліку у господарстві протягом перших трьох лактацій по кожній
групі імпортованих тварин, різних за своїм початковим екогенезом, нами була
проведена порівняльна оцінка репродуктивної функції тварин за індексом
осіменіння та тривалістю сервіс-періоду. Враховуючи середнє значення цих
показників поміж групами корів після кожної лактації та в середньому за період
досліджень, була оцінена їх відтворювальна здатність, залежно від початкового
екогенезу.
У п’ятому досліді ми вивчали причини вибуття імпортованих тварин різного
екогенетичного походження в умовах господарства. З цією метою шляхом фактичного
спостереження та використовуючи дані первинного комп’ютерного обліку
з’ясовували причини вибуття корів різної селекції протягом перших трьох
лактацій з моменту їх завезення у нові умови існування. У подальшому на
підставі отриманих даних, користуючись методикою ВАСГНІЛ [164], визначали
відсоток вибуття серед ровесниць різного походження і їх стійкість до основних
захворювань, які реєструвалися за період досліджень.
Шостий дослід був проведений на телятах (0 – 6 міс. віку), отриманих від корів
різного екогенетичного походження, метою якого було вивчення за показниками
природної резистентності їх адаптаційної здатності у віковому аспекті. Для
цього, за принципом аналогів (стать, жива маса, вік, фізіологічний стан) при
народженні були сформовані три дослідні групи телят залежно від екогенетичного
походження матерів по 8 – 12 голів у кожній. Умови годівлі, догляду і утримання
для усіх груп тварин були ідентичними. На протязі досліду від телят у віці 1, 3
і 6 місяців ранком до годівлі відбира
- Київ+380960830922