РОЗДІЛ 2
ПРОЦЕС ФОРМУВАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКИХ УМІНЬ
У МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ
2.1. Реалізація педагогічних умов, що забезпечують формування дослідницьких умінь у майбутніх учителів трудового навчання
Випускник школи, вступивши до вищого навчального закладу, опиняється в новому для нього становищі. Він очікує чогось незвичайного. Усі форми й методи організації навчального процесу, ставлення до нього однокурсників, викладачів він сприймає як щось нове, що викликає інтерес. Якщо з перших днів перебування у стінах закладу студент буде залучений до дослідницьких занять, то все це він буде сприймати як норму. З цієї причини розвиток творчих здібностей і навичок проведення навчально-дослідницької роботи необхідно починати з першого курсу, і проводити його цілеспрямовано й систематично.
Оскільки у студентів першого курсу немає достатнього запасу знань із педагогіки, психології, загальнотехнічних дисциплін, досвіду дослідної діяльності, то таку роботу необхідно починати з діагностики творчих здібностей і ступеня сформованості дослідницьких умінь кожного студента. Кафедрами індустріально-педагогічного факультету спільно з кафедрами педагогіки і психології складається індивідуальний план розвитку творчих здібностей і формування основних умінь і навичок проведення дослідницької роботи.
На жаль, у наш час цілеспрямованого, системного підходу до формування дослідницьких умінь студентів немає. Як окремі елементи ці види діяльності включаються в різні етапи навчально-виховного процесу і не мають обов'язкового характеру. При підготовці майбутніх учителів трудового навчання до навчально-дослідницької діяльності ми вважаємо за необхідне формувати у студентів наступне:
- мотивацію дослідницької діяльності;
- експериментально-дослідницьку активність під час виконання лабораторних та практичних завдань;
- уміння застосовувати нестандартні методи і прийоми у вирішенні поставлених проблем;
- орієнтація у предметі діяльності, заснованій на оцінці своїх здібностей, знань, умінь;
- об'єктивність в оцінці своєї діяльності, прагнення до вдосконалення;
- уміння співробітничати, відстоювати свою позицію.
Система підготовки студентів до дослідницької діяльності має включати такі провідні компоненти:
- розвиток у студента загальних здібностей і якостей пошуково-творчої особистості;
- формування й розвиток спеціальних здібностей і дослідницьких навичок із дисциплін загальнотехнічного і психолого-педагогічних циклів;
- оволодіння студентами навичками організації самостійної науково-дослідної діяльності під час навчання у ВНЗ;
- оволодіння основами наукових досліджень.
Підготовка студентів до дослідницької діяльності має здійснюватися на всіх видах навчальної роботи у ВНЗ як в аудиторних так, і в позааудиторних формах. Форми організації навчально-дослідницької діяльності студентів в аудиторний та позаудиторний час наведена у додатку С.
Проведені нами дослідження показали вкрай низький рівень зацікавленості студентів вищих педагогічних закладів навчально-дослідницькою діяльністю. Інтерес до дослідницької діяльності на різних курсах не однаковий. Психолого-педагогічний аналіз пріоритетів студентів до цього виду діяльності дає підстави говорити про необхідність здійснення системного підходу до організації навчально-дослідницької діяльності студентів.
Система підготовки студентів до дослідницької діяльності включає розвиток творчих здібностей майбутніх учителів трудового навчання, формування навичок проведення навчально-дослідницької роботи, формування навичок організації і проведення науково-методичних досліджень.
Існують і застосовуються два основні види діяльності студентів: навчально-дослідницька та науково-дослідницька. Навчально-дослідницька робота включається в навчальний процес, проводиться в аудиторний час та є обов'язковою для всіх студентів.
Навчально-дослідницька робота є складовою частиною практичних занять та відображається в методичних розробках. На сьогодні існують різноманітні форми самостійної навчально-дослідницької діяльності студентів, які передбачені навчальними планами. Уже на першому курсі студенти стисло знайомляться з формами та методами організації навчально-дослідницької роботи під час вивчення курсу "Вступ до фаху". На старших курсах читається дисципліна "Основи наукових досліджень". Таким чином, до п'ятого курсу всі студенти підготовлені до самостійного виконання дослідницької роботи, в тому числі до написання курсових, дипломних та магістерських робіт із різних навчальних дисциплін, до аналітичного огляду літератури, що використовується з метою підготовки доповідей до семінарських занять тощо.
Важливою ланкою в організації навчально-дослідницької роботи студентів є введення елементів дослідження в лекції, практичні, лабораторні, семінарські заняття. Цей вид діяльності повинен знайти відображення у методичних розробках до кожного заняття. Необхідно, щоб студент сприймав навчальний матеріал як дослідник.
Впровадження елементів дослідження в навчальний процес, прагнення зацікавити студентів навчально-дослідницькою діяльністю за допомогою спеціально дібраних завдань й уважне ставлення викладача до них є відправним пунктом у зацікавленості студентів до подальших наукових досліджень.
Слід зазначити, що потреба в залученні практично всіх студентів до дослідницької діяльності визначається самою сутністю науково-технічного прогресу. Справді, нині відбувається бурхливий зустрічний процес диференціації та інтеграції знань, розширення нових наукових напрямків, виявляється комплексний характер більшості наукових і технічних проблем. Усе це потребує формування спеціалістів, які володіють високою професійною мобільністю.
Задовольнити потреби народного господарства необхідною кількістю спеціалістів із нових напрямків науки й техніки неможливо лише розширенням номенклатури спеціальностей, за якими готуються фахівці у вищому педагогічному навчальному закладі освіти.