РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1 Умови і місце проведення досліджень
Робота виконувалася впродовж 2002-2005 років згідно з науковою темою «Вивчення
інфекційної патології молодняка сільськогосподарських тварин і птиці, розробка
ефективних заходів боротьби в господарствах південно – східної частини
України», номер держреєстрації 0104U005403.
Експериментальна частина дисертаційної роботи проводилася у птахогосподартвах
мўясного напрямку продуктивності – ВАТ “ПП Перевальський” (ЗАТ “Ландгут
Бройлер“) , ВАТ “Агроукрптаха” та яєчного напрямку продуктивності СТОВ “Авіс”,
ВАТ “Червоний прапор”, ВАТ “Сімейкінське” Луганської області, в
Науково-виробничому центрі ветеринарної медицини птахівництва Луганського
національного аграрного університету. Окремі дослідження проведено у Інституті
проблем кріобіології і кріомедицини НАНУ України (м.Харків) та Національному
науковому центрі “ІЕКВМ “ (м.Харків).
Штами вірусів
Аденовіруси:
референтний - Phelps 1 серотипу, ембріональний, титр 105 ЕІД50 /см3 ;
ізоляти аденовірусу - А-1, А-2, А-3, А-4, А-5, А-6, отримані при виконанні
роботи.
Реовіруси:
референтний –СП-73, культуральний, титр 106,5 ТЦД50 /см3;
ізоляти реовірусу R-1, R-2, отримані при виконанні роботи .
Вакцина проти ІБК CEBAK BROW , штам Н120, серія 0102 № 1S1A;
виробництва CEVA Phylaxia, HUNGARY
Сироватки крові
Сироватки крові: від різновікової птиці обслідуваних птахо- господарств (1510
проб), приватного сектору (1210 проб), синантропної (225 проб), дикої (80
зразків) та птиці (90 зразків), що знаходилася в експерименті; гіперімунна
кроляча сироватка щодо референтного штаму реовірусу- СП-73 та штаму Phelps 1
серотипу аденовірусу птиці.
Біологічні системи
В дослідах з визначення інфекційної активності ізолятів рео- та аденовірусів
використали 965 курячих зародків 9-11-добової інкубації, 40 гусячих зародків
11-добової інкубації, перещеплювану культуру клітин нирки зеленої мавпи –VERO
та 25 курчат 5-10 -добвого віку.
Для отримання гіперімунних сироваток проводили імунізацію 2 кролів породи сірий
велетень.
В дослідах з вивчення виводимості курчат в інкубаторах ВАТ “Сімейкінське”
здійснено розтин 295 ембріонів - відходів інкубації. Для визначення
патологоанатомічних змін піддано розтину 120 ембріонів-“задохликів”.
Серологічний моніторинг аденовірусної і реовірусної інфекцій та виявлення
поствакцинальних антитіл до вірусу ІБК проводили на птиці в кількості 1510
голів різних вікових груп у промислових птахогосподарствах Луганської області.
2.2 Ізоляція вірусів із патологічного матеріалу
2.2.1 Підготовка вірусовміщуючого матеріалу
Для ізоляції штамів реовірусу патологічний матеріал (нирки, печінка, уражені
суглоби) відбирали :
від півня 150-добового віку з ознаками синдрому малоабсорбції та
артриту з приватного сектору – (R-1);
від курчат-бройлерів (крос Арбор-Айкерс) 15-добового віку (ВАТ “Агроукрптаха“)
із ураженням суглобів – ( R-2).
Для виділення аденовірусу використали патологічний матеріал:
від курчат 22-добового віку (крос Арбор-Айкерс) ( ВАТ “Агроукрптаха“) з
ураженням респіраторних органів – (А-1);
від ембріонів-задохликів (крос Хайсекс коричневий) ВАТ “Сімейкінське“– (А-2);
від ембріонів-задохликів з приватного інкубатора ( крос Хайсекс коричневий) –
(А-3);
від курячого ембріона 14-добової інкубації ( крос Хайсекс коричневий) з
набряком підшкірної клітковини – (А-4);
від завмерлого ембріона папуги Розели (Platycereus eximius) – (А-5);
від курки (крос Ломан браун) з ознаками гідроперикардиту, СООО “Авіс“ – (А-6).
Для вірусологічних досліджень в кожному випадку готували збірні проби
відібраних органів за загальноприйнятою методикою, до суспензії яких додавали
антибіотики: пеніцилін- 200 ОД/см3 та стрептоміцин 200 мкг/ см3 і витримували
впродовж 60 хвилин при кімнатній температурі. Курячі ембріони або культури
клітин заражали досліджуваними пробами лише після негативного результату
висівів на МПА, МПБ [26].
2.2.2 Визначення виводимості інкубаційного яйця та патологоанатомічних змін
ембріонів
При обстеженні інкубаторів ВАТ “Сімейкінське“ проводили розтин ембріонів, із
яких не вивелися курчата, оцінювали стадії, на яких затримався ембріогенез.
Всього досліджено 13 партій та проведено розтин 295 ембріонів. Від 20 слабких
курчат отримували сироватки крові для серологічних досліджень у РНГА із
еритроцитарним діагностикумом щодо аденовірусу 1 серотипу.
В інкубаторних цехах ВАТ “Сімейкінське“ та приватному інкубаторі було відібрано
по 60 ембріонів-“задохликів” для розтину та оцінки патологоанатомічних змін. З
метою виключення бактеріальних агентів проводили висіви на МПА, МПБ. Для
вірусологічних досліджень відбирали уражені органи (печінку, легені, нирки).
Для визначення відсотку виведення курчат із яйця “сизого” окрасу,
деформованого, із перетяжками приватних господарств були закладені на інкубацію
40 яєць ( по 20 із кожного птахогосподарства). Через 21 добу інкубації за
температури 37 єС, вологості 60-70% реєстрували кількість виведених курчат,
визначали їх клінічний стан, сироватку крові яких досліджували в РНГА з
еритроцитарним діагностикумом щодо аденовірусу 1 серотипу.
Контроль та аналіз виводу курчат, інфікованих на стадії ембріогенезу різними
вірусовміщуючими матеріалами, проводили за наведеною схемою:
Інкубаційне яйце < введення 0,2см3 інфікуючого матеріалу на ХАО на 11 добу
ембріогенезу
Курчата > серологічні дослідження сироватки крові на наявність антитіл до
аденовірусу 1 серотипу;
клінічний огляд курчат, що вивелися .
Перед закладенням на інкубацію партії яєць вибірково досліджували на наявність
антитіл щодо вірусів у жовтку із використанням РНГА.
В якості інфікуючого м
- Київ+380960830922