РОЗДІЛ 2
АДМІНІСТРАТИВНО-ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ СТАТУС
ПОТЕРПІЛОЇ ОСОБИ
2.1 Потерпілий як учасник провадження в справах про адміністративні правопорушення
Стан юридичної науки в Україні та існуюча система галузей права сприяла розвитку інститутів суб'єктів цивільного права, цивільно-процесуального права, кримінального і кримінально-процесуального права. Це зумовлюється тим, що норми матеріального і процесуального права чітко розмежовані між собою у відповідних галузях права, що дає можливість окремо зосередити увагу на системі суб'єктів, наприклад, цивільного права та системі суб'єктів цивільно-процесуального права. Коли ж ідеться про суб'єктів адміністративного процесу, то їх дослідження майже завжди починається з дослідження системи суб'єктів адміністративного права, що з одного боку є цілком справедливим, бо адміністративний процес більшістю вчених України розглядається як правовий інститут адміністративного права, а з іншого - таким, що заважає цілеспрямовано розглянути специфіку правового статусу учасників адміністративно-процесуальних відносин.
Адміністративне право, як галузь права, являє собою систему і матеріальних, і процесуальних норм, а тому запропоновані в юридичній літературі системи суб'єктів адміністративного права досить часто зводилися лише до переліку учасників матеріальних адміністративних правовідносин. Це негативно позначалось на дослідженнях суб'єктів адміністративного процесу та негативно позначилось на дослідженнях суб'єктів провадження в справах про адміністративні правопорушення. Саме тому, для уточнення суб'єктів адміністративного процесу, необхідно звернутись до існуючих в юридичній літературі характеристик суб'єктів адміністративного права.
У цьому підрозділі дисертації крім уточнення адміністративно-процесуального статусу потерпілого, як учасника провадження в справах про адміністративні правопорушення, будуть розглянуті і різні терміни, які є спорідненими, але мають свій зміст. Ідеться про розмежування понять "суб'єкт адміністративного права" і "суб'єкт адміністративного правовідношення", "суб'єкт адміністративного процесу" і "суб'єкт адміністративно-процесуального правовідношення", "суб'єкт провадження" і "учасник провадження". Лише визначившись зі змістом цим термінів, можна буде визначитись і зі статусом потерпілого в провадженні в справах про адміністративні правопорушення.
Учасником адміністративного процесу може бути тільки суб'єкт права. З точки зору загальної теорії, суб'єкт права - це соціальний суб'єкт: особа, орган, організація, які наділені державою спроможністю бути носіями юридичних прав і обов'язків. Звідси постає поняття правосуб'єктності, що включає такі властивості суб'єкта, як правоздатність і дієздатність [120, с. 27].
Правоздатність - це передбачена законом можливість суб'єкта мати суб'єктивні права і юридичні обов'язки, реальна можливість як діяти, так і мати право на захист із боку держави. Дієздатність - це передбачена в законі можливість суб'єкта своїми діями реалізовувати вже існуючі та отримувати нові суб'єктивні права і юридичні обов'язки. Повноваження, права та обов'язки суб'єкта адміністративно-процесуального правовідношення складають у своїй сукупності його правовий статус, що відображає взаємовідносини громадянина і держави, особистості і суспільства тощо.
Заслуговує підтримки домінуюча в юридичній науці думка про те, що поняття "суб'єкт права" і "суб'єкт правовідносин" не є тотожними поняттями [142, с. 57]. Суб'єкт права, може і не бути в конкретній ситуації суб'єктом правовідношення, але при цьому суб'єкт правовідношення завжди залишається суб'єктом права.
Найважливішою особливістю суб'єктів адміністративно-процесуального правовідношення є те, що в ньому є ряд суб'єктів, які за жодних обставин чи умов не беруть участь у матеріальних адміністративно-правових відносинах. До таких суб'єктів можна, наприклад, віднести суддю адміністративного суду чи місцевого загального суду, адміністративну комісію, а також потерпілого від адміністративного правопорушення.
У науці адміністративного права існують різноманітні погляди на систему суб'єктів адміністративного права. Саме через дослідження суб'єктів адміністративного права можна уточнити систему суб'єктів адміністративно-процесуальних відносин, а це, в свою чергу, допоможе в уточненні адміністративно-процесуального статусу потерпілого.
Так, на думку Ц.А. Ямпольської, є три основні групи суб'єктів адміністративного права: 1) органи держави і їхні агенти; 2) громадські організації і їхні органи; 3) громадяни [168, с. 10].
Г.І. Петров виділяє такі групи суб'єктів адміністративного права: 1) громадяни, іноземці і особи без громадянства; 2) органи державного управління і внутрішні частини їхнього апарату; 3) державні і громадські підприємства, установи і внутрішні частини їхнього апарату; 4) органи громадських організацій, діяльність яких регулюється правом, і їхні внутрішньо-організаційні складові; 5) організації громадського сприяння державному управлінню; 6) службовці, що є носіями адміністративних обов'язків і прав [122, с. 102].
В.К. Колпаков і О.В. Кузьменко відносять до суб'єктів адміністративного права: 1) Президента України; 2) органи виконавчої влади; 3) державних службовців; 4) громадян України, іноземців та осіб без громадянства; 5) органи місцевого самоврядування; 6) об'єднання громадян; 7) суб'єктів підприємницької діяльності [74, с. 75-76].
Як бачимо, запропоновані вище суб'єкти адміністративного права є, передусім, учасниками матеріальних адміністративних правовідносин. Вони ж беруть участь і в процесуальних адміністративних правовідносинах. Однак, як уже нами відзначалося, однією з особливостей адміністративно-процесуальних відносин є те, що в них беруть участь і деякі суб'єкти, що, за загальним правилом, не беруть участь у матеріальних адміністративно-правових відносинах, наприклад, потерпілий від адміністративного проступку. Тут звертає на себе увагу певна універсальність суб'єктів адміністративно