РОЗДІЛ 2
ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ІМІДЖУ ПРАЦІВНИКА МІЛІЦІЇ
2.1. Характеристика респондентів та методів емпіричного дослідження
психологічних особливостей іміджу працівника міліції
Дослідження іміджу працівника міліції як чинника розвитку правосвідомості
громадян здійснювалося протягом 2002-2006рр. та виконувалося, спираючись на
поставлені в дисертаційній роботі завдання.
Визначення аудиторії іміджу відбувалося на підставі того, що виконання
працівниками міліції своїх професійних обов’язків та функцій, певних службових
дій пов’язано, насамперед, із взаємодією та спілкуванням з різними верствами
населення. Кажучи про населення взагалі як аудиторію іміджу працівника міліції,
як правило, мають на увазі людей різного віку та статі з різним соціальним й
економічним статусом, рівнем освіти, культури, професійною підготовкою тощо.
Саме тому при виборі респондентів для участі у дослідженні іміджу працівника
міліції ми орієнтувалися на ці різноманітні соціально-демографічні показники. В
дослідженні прийняли участь 250 осіб (N=250) віком від 20 до 57 років. Цей
віковий період було нами обрано тому, що він характеризується максимальною
соціальною активністю людини, досить повним та адекватним усвідомленням нею
багатьох явищ юридичного характеру. Серед респондентів було 126 осіб чоловічої
та 124 особи жіночої статі. За рівнем освіти респонденти поділилися наступним
чином: середня спеціальна освіта (36,4%), вища освіта (23,2%), незакінчена вища
освіта (40,2%), а за професійною належністю – відповідно до основних типів
професій за Є.О.Климовим: „людина-природа” – 1,2% респондентів;
„людина-техніка” – 29,6%; „людина-людина” – 50,0%; „людина-знакова система” –
18,0%; „людина-художній образ” – 1,2%. Серед респондентів не було працівників
міліції.
72,8% респондентів мали певні безпосередні контакти з працівниками міліції з
тих чи інших питань (зверталися з заявами, були свідками, понятими тощо). У
27,2% респондентів образ міліціонера формувався опосередковано через ЗМІ,
чутки, розповіді друзів, а також з опорою на власні спостереження на вулицях та
в інших громадських місцях.
В якості прообразу іміджу, тобто того, чий імідж сприймається, досліджується чи
формується, виступає працівник міліції. Дослідження психологічних особливостей
іміджу здійснювалося не тільки відносно працівника міліції взагалі, як збірного
образу людей, що складають певну організацію, а й працівників міліції окремих
підрозділів. Для виділення працівників тих підрозділів міліції, що підлягли
детальному вивченню, було проведено попереднє дослідження за допомогою
анкетування (додаток А), у ході якого опитано 56 чоловік (27 чоловіків і 29
жінок) віком від 20 до 57 років з різним рівнем освіти та професійною
приналежністю. У результаті такого дослідження були визначені ті підрозділи
міліції, із працівниками яких населення найбільш часто зіштовхувалося у своєму
житті або ж чуло з яких-небудь джерел (телебачення, радіо, газети, друзі,
родичі), а отже може більш адекватно їх оцінити. У якості таких були виділені:
працівник ДАІ, дільничний інспектор, працівник карного розшуку та слідчий.
Для вирішення завдань дисертаційного дослідження нами використано певний набір
методик та методів.
Аналіз різних оціночних ставлень, які в сукупності є змістовим наповненням
оціночного компонента правової свідомості громадян, нами проведено за допомогою
колірного тесту ставлень (КТС) Є.Ф. Бажина та О.М. Еткінда [189; 208], що
відображає як свідомий так і неусвідомлюваний рівень цих ставлень, минаючи при
цьому захисні механізми вербальної системи свідомості. У методиці
використовувався набір колірних стимулів з восьмиколірного тесту М. Люшера. Для
визначення особливостей ставлення населення щодо різних юридичних питань було
запропоновано наступні поняття: „право” та „закон” (відображають ставлення до
права); „злочин” та „покарання” (ставлення до правопорушень); „міліція” та
„правопорядок” (ставлення до правоохоронних органів, та оцінку їх діяльності);
„правослухняна людина” та „правопорушник” (ставлення до власної правової
поведінки). На підставі індивідуальних результатів, отриманих за допомогою КТС
нами підраховувався середній ранг кожного поняття.
Для визначення особливостей взаємозв’язків в системі оціночних ставлень
громадян до права та правових явищ проведено кореляційний аналіз за допомогою
коефіцієнта рангової кореляції Спірмена (rs).
Дослідження змістових характеристик іміджу працівника міліції, беручи до уваги
специфіку її окремих підрозділів, проводилося за допомогою комплексу методик.
Як відомо, імідж взагалі та імідж працівника міліції зокрема має складну
структуру й відбивається в свідомості населення на когнітивному та емоційному
рівнях. Когнітивна складова іміджу працівника міліції досліджувалася за
допомогою методики особистісного диференціалу та методики діагностики
міжособистісних відносин Т. Лірі.
За допомогою методики особистісного диференціалу (ОД) досліджуються уявлення
відносно структури особистості, що сформувалися в нашій культурі. В
традиційному варіанті методики представлено 21 антонімічну пару особистісних
рис, які характеризують полюса 3-х класичних факторів семантичного
диференціалу: 1) оцінки; 2) сили; 3) активності [173]. Оскільки для дослідження
змістових особливостей іміджу працівника міліції наведених рис, на нашу думку,
явно недостатньо, нами було обрано для оцінки 7 сфер особистості, кожна з яких
включає по 5 якостей, тобто 35 антонімічних понять. Це такі сфери особистості:
потребово-мотиваційна, емоційно-вольова, когнітивно-пізнавальна, моральна,
екзистенційно-буттєва, діяльнісно-практична, міжособистісно-соціальна
- Київ+380960830922