РОЗДІЛ 2
ПСИХОЛОГІЧНА СТРУКТУРА ТА ВАРІАНТИ УСВІДОМЛЕННЯ ВИНИ НЕПОВНОЛІТНІМИ ЗЛОЧИНЦЯМИ
2.1. Характеристика респондентів та методів дослідження усвідомлення вини неповнолітніми злочинцями
Дослідження особливостей усвідомлення вини неповнолітніми злочинцями здійснювалося протягом 2004-2006 рр. та виконувалося, спираючись на поставлені в дисертаційній роботі завдання.
Дослідження проводилося на базі Курязької виховної колонії імені О.С. Макаренка. В ньому прийняли участь неповнолітні злочинці віком 16-17 років, загалом 87 осіб, які скоїли злочини різного ступеня тяжкості і спрямованості та на час проведення дослідження знаходились в колонії протягом 3-6 місяців (період адаптації). При аналізі скоєних неповнолітніми злочинів нами використовувалась прийнята у кримінології та юридичній психології класифікація злочинів на корисливі, насильницько-корисливі злочини та насильницькі злочини [8].
Інформація про специфіку злочинів, скоєних досліджуваними неповнолітніми злочинцями, представлена у таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Типи злочинів неповнолітніх злочинців
Типи злочинів n %Корисливі злочини 53 60,9Насильницько-корисливі злочини 26 29,9Насильницькі злочини 8 9,2
Як видно з таблиці 2.1, більшість неповнолітніх злочинців, а саме (60,9%), скоїли корисливі злочини та були засуджені за ст.185 КК України (крадіжки державного або суспільного майна, особистого майна громадян). На другому місці за відсотковими показниками знаходяться насильницько-корисливі злочини, які складають 29,9%. Ці неповнолітні злочинці були засуджені за ст.186 КК України та ст.187 КК України (грабіж або розбій). Менш за все неповнолітніми правопорушниками скоєно насильницьких злочинів - 9,2% (ст.115 КК України - вбивство).
Отримані дані за вибіркою досліджуваних в цілому співпадають з загальною статистикою якісних показників злочинності неповнолітніх по Україні [8, С. 585; 41; 47, С.8-22].
Проведення опитування з досліджуваними дозволило виявити основні мотиви скоєних ними злочинів. Встановлено, що більшість правопорушень (40,2%) скоювались заради матеріальної наживи та за компанію (20,7%). 18,4% неповнолітніх правопорушників вчинили свій злочин за іншими обставинами (наркотики, жадність, честь, сімейні обставини та інше). Відчуття ризику стало мотивом злочину 14,9% неповнолітніх, а почуття радості, задоволення - 5,8% досліджуваних.
На підставі контент-аналізу особових справ досліджуваних встановлено, що 52,8% (46 респондентів) виросли у повній сім'ї, 35,7% неповнолітніх злочинців виховувались в неповних сім'ях (31 респондент) та 11,5% (10 респондентів) росли без батьків. При аналізі повних сімей було виявлено, що у 17,8% неповнолітніх злочинців батьки вживають спиртні напої, у 3,6% респондентів батько був засуджений. В неповних сім'ях 87,1% неповнолітніх злочинців виховувались тільки матір'ю (27 респондентів), у трьох з них мати зловживала спиртними напоями; 12,9% неповнолітніх злочинців виховувались тільки батьком (4 респондента), при цьому у одного батько зловживав спиртними напоями. Серед неповнолітніх злочинців, які росли без батьків, 80% виховувались дідусем та бабусею, а 20% - іншими родичами.
Дослідження психологічних чинників усвідомлення вини неповнолітніми злочинцями проводилось в два етапи:
* На першому етапі проводилось дослідження особливостей усвідомлення вини неповнолітніми злочинцями.
* Завданням другого етапу було визначення психологічних чинників, що впливають на рівень усвідомлення вини.
Для вирішення задач першого етапу були використані наступні методики:
* Розроблена нами анкета;
* Модифікована нами методика "Незавершені речення".
Анкета була розроблена нами для вивчення трьох складових усвідомлення вини: когнітивної, емоційної та поведінкової (додаток А). Анкета містить у собі 18 питань, котрі мають кілька варіантів відповідей. Шість питань анкети відбивають когнітивну складову усвідомлення вини, чотири питання - емоційну складову, і також три питання - поведінкову складову. П'ять питань анкети були направлені на перевірку можливої нещирості досліджуваних. Для оцінки рівня усвідомлення засудженими своєї вини підраховувалися відповіді по кожній складовій вини. Ми привласнювали кожній відповіді певний бал. Максимальна кількість балів 3-4 - практично повною мірою усвідомлює свою вину (високий рівень) та мінімальна - 0 балів - практично не усвідомлює свою вину (низький рівень).
Методика "Незавершені речення" була модифікована нами також для вивчення психологічних особливостей усвідомлення вини неповнолітніми злочинцями (додаток Б). Пропонувалось закінчити речення, в яких відбивалося ставлення до скоєного злочину, досліджувалися уявлення щодо юридичних та філософських понять (закон, злочин, гріх, сором, справедливість), причин та мотивів злочину, планів на майбутнє.
Для вирішення задач другого етапу були використані наступні методики:
* методика "Емоційний інтелект" Н. Хола;
* методика "Соціальний інтелект" Дж. Гілфорда, І.М. Салівена;
* тест антиципаційної спроможності В.Д. Менделевича;
* методика "Локус контролю" Є.Г. Ксенофонтова;
* методика психологічної діагностики індексу життєвого стилю Л.І. Васермана ;
* колірний тест ставлень Є.Ф. Бажина та О.М. Еткінда;
* методика "Рівень співвідношень "цінності та доступності" в різних життєвих сферах" О.Б. Фанталової.
Математична обробка результатів дисертаційного дослідження проводилася з використанням наступних методів математичної статистики:
* ?- критерію кутового перетворення Фішера - для обчислення значимості розходжень часток (відсотків);
* t-критерію Стьюдента - для порівняння середніх значень різних показників;
* коефіцієнту рангової кореляції Спірмена (rs), за допомогою якого проводився аналіз зв'язку між ознаками, вимірюваними в порядкових шкалах та для визначення кореляції якісних ознак.
* факторного аналізу методом головних компонент