Розділ 2.
ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ АКАДЕМІКА
О.М. НІКОЛЬСЬКОГО
О.М. Нікольський відомий як зоолог-фауніст широкого профілю – у ході своїх
поїздок та екскурсій уважно вивчав тваринний світ, однак найбільший інтерес для
вченого представляли риби, земноводні, плазуни та птахи. Він підготував понад
120 друкованих робіт, у яких вміщено відомості із фауністики, систематики,
географічного поширення основних груп хребетних тварин, орнітології,
герпетології та орнітології.
Вчений став відомим у наукових колах як один з фундаторів вітчизняної
зоогеографічної науки, він розробив основні засади нового наукового напряму
зоології, трансформував їх у навчальну дисципліну, запропонував принципи
формування й побудови нового навчального курсу, розпочав його викладання у
Санкт-Петербурзькому університеті.
У науковій долі О.М. Нікольського мало місце те рідке явище співпадання
наукових інтересів Російської держави та її громадянина: переважна більшість
проведених ним наукових подорожей та експедицій фінансувалася вищими державними
установами або громадськими науковими товариствами, які опосередковано
виконували замовлення держави на проведення різноманітних наукових досліджень
різних територій, власних та суміжних з її кордонами.
Ознайомлення з етапами життєвого шляху та наукової діяльності професора О.М.
Нікольського поставило перед необхідністю виділити основні періоди життя,
систематизувати взаємопов’язані з його біографією подорожі, експедиції, основні
дати наукових відкриттів та публікацію основоположних наукових робіт. Вагомими
були також період навчання у Санкт-Петербурзькому університеті, викладацька
робота, що мало вирішальний вплив на подальший перебіг життя та наукову
діяльність вченого. Тому нами виділено періоди: навчання та формування наукових
інтересів, петербурзький, харківський та період останніх років життя.
2.1 Роки навчання та формування наукових інтересів
О.М. Нікольський народився 3 березня (20 лютого за ст.ст.) 1858 року в м.
Астрахані в родині військового лікаря, він був сьомою дитиною в багатодітній
сім’ї [56]. Вчений мав родинні зв’язки з відомими в релігійних колах особами -
дід по лінії батька був священиком. Рідним братом діда був митрополит
Санкт-Петербурзький та Новгородський Ісидор (в миру Яків Нікольський) [57,12].
Це був учений монах, який закінчив духовну академію, до бібліотеки
Петербурзької духовної академії наприкінці життя передав велику колекцію
рукописів та документів історичного значення.
Батько хлопчика служив у Астраханському військовому гарнізоні , як згадано
вище, старшим лікарем військового госпіталю. До військової служби ставився
відповідально, турбувався про медичне та протиепідеміологічне забезпечення
солдатів та офіцерів Астраханського гарнізону. Він розумів, що військову службу
проходив у неблагополучному в епідемічному відношенні районі, де існували
природні резервати холери, а від південних кордонів існувала загроза
потрапляння на територію Росії збудників інших особливо небезпечних інфекційних
захворювань (чуми та натуральної віспи). Беручи участь в одному з військових
оглядів, він застудився і помер від запалення легень у 1864 році, коли
Олександру виповнилося шість років (1864) [58,79].
Оскільки немає архівних відомостей про батька О.М. Нікольського, то можна
припустити на основі наявних даних, що батько отримав військову медичну освіту
в Санкт-Петербурзькій медико-хірургічній академії, остаточно сформованій після
багатьох реорганізацій у 1799 році. В ній готували військових лікарів для
сухопутних військ та військово-морського флоту Російської імперії. Академія, на
противагу значній частині вищих навчальних закладів Російської імперії, не мала
обмежень щодо прийому на навчання за ознакою станової приналежності. В ній
навчалися діти батьків з різним соціальним становищем [59,259-260]. Мати О.М.
Нікольського фахової освіти не мала, вміла лише читати і писати, але зробила
все можливе, щоб діти отримали гідну освіту. Все своє життя вона присвятила
дітям, для яких була не лише самою близькою та дорогою людиною, але й найпершим
другои і порадником. Засоби для існування усієї великої сім’ї давала пенсія,
призначена державою після смерті батька. Не зважаючи на малі розміри пенсії,
мати змогла дати всім дітям освіту, п’ять з її синів отримали вищу освіту.
Спочатку О.М. Нікольський навчався у приватній початковій школі, це допомогло
йому успішно приготуватися до вступних випробувань і витримати їх при вступові
до першого класу Астраханьської класичної чоловічої гімназії. Навчався
Олександр спочатку відмінно, навіть мав нагороду за навчання, але з віком та
під впливом старших братів учився настільки, щоб мати змогу переходити з класу
в клас.
Астраханська класична чоловіча гімназія, відповідно до пункту І Типового
статуту гімназій (1859), готувала гімназистів до вивчення університетських
наук. Однак на час закінчення гімназії О.М. Нікольським (1876) уже діяв інший
статут, розроблений та затверджений новопризначеним міністром народної освіти
Д.О. Толстим (1871). Відповідно до нього, гімназія стала класичною, тобто вона
мала прогімназію та відновила вивчення 2 давніх мов: грецької та латинської.
Основним завданням такої гімназії було дати загальну освіту та підготувати до
навчання в університеті. Навчальним планом на вивчення природничої історії
(природознавства) передбачено 7,5 год., географії 10 год., математики, фізики
та хімії 27,5 год. [60,701-703]. Наступне навчання на природничому відділенні
столичного університету й агрономічному відділенні столичної
сільськогосподарської академії (протягом одного навчального року) підтвердили
високу я
- Київ+380960830922