<p>РОЗДІЛ 2<br />МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ<br />2.1. Матеріали дослідження<br />Дослідження було проведено у 224 новонароджених дітей, 36 мертвонароджених<br />дітей та 214 медичних абортусів і охоплювало пренатальний, антенатальний і<br />ранній антенатальний періоди онтогенетичного розвитку. Підбір груп здійснювався<br />для визначення і порівняння частот алельного поліморфізму генів GSTT1, GSTM1 на<br />цих ранніх етапах онтогенетичного розвитку і з’ясування впливу певних<br />поліморфних варіантів генів та їх поєднань на перебіг внутрішньоутробного<br />розвитку, виникнення патологічних станів. Зібрані у досліджуваних групах<br />спостереження - випадки антенатальної та перинатальної патології стосувалися як<br />антенатального, так і раннього неонатального періодів розвитку та порівнювалися<br />з групами, у яких не було випадків захворювань. Побудова дослідження спиралася<br />на принцип випадок-контроль [164]. Здійснювався невипадковий відбір контролів<br />для забезпечення порівнянності груп. <br />I групу склали 117 новонароджених (66 дітей чоловічої статі та 51 дитина<br />жіночої статі) з важкою перинатальною патологією, яких було госпіталізовано у<br />спеціалізовані відділення патології новонароджених УДСЛ „Охматдит” із пологових<br />будинків м.Києва на 3-5 добу після народження. У хворих новонароджених I групи<br />у ранньому неонатальному періоді було діагностовано поєднання неонатальних<br />синдромів, клінічні ознаки гіпоксично-ішемічного ураження ЦНС (ГІУ ЦНС),<br />респіраторного дистрес-синдрому (РДС), некротичного ентероколіту (НЕК),<br />неонатальної жовтяниці. У 68 дітей цієї групи гестаційний вік був менше 37<br />тижнів, у 49 дітей - 37-40 тижнів. До II групи увійшло 37 доношених<br />новонароджених (18 дітей чоловічої статі та 19 дитин жіночої статі) з<br />перинатальною патологією, обумовленою ГІУ ЦНС, інтранатальною асфіксією та<br />затримкою внутрішньоутробного розвитку (ЗВУР), народжених у фізіологічних<br />пологах у пологовому відділенні Київського обласного центру охорони здоров’я<br />матері і дитини, з оцінкою по шкалі Апгар 7-8 балів, яких було виписано додому<br />на 5-7 добу. III групу склали 36 мертвонароджених дітей (18 мертвонароджених<br />чоловічої статі та 18 мертвонароджених жіночої статі), що загинули антенатально<br />у термінах гестації 22-36 тижнів, і яких було направлено для<br />патологоанатомічного дослідження із пологових будинків міста Києва у відділення<br />патологічної анатомії УДСЛ „ОХМАТДИТ”. У обстежених мертвонароджених було<br />встановлено заключний патологоанатомічний діагноз, де причиною загибелі була<br />визначена антенатальна асфіксія та плацентарна недостатність різного ступеня. <br />У групу контролю було відібрано 70 клінічно здорових доношених новонароджених<br />(39 дітей чоловічої статі та 31 дитина жіночої статі), народжених у термінових,<br />фізіологічних пологах, з оцінкою по шкалі Апгар 7-8 балів, що не мали клінічних<br />симптомів перинатальних захворювань і яких було виписано додому на 3-5 добу, із<br />Київського обласного центру охорони здоров’я матері і дитини. 214 ембріонів та<br />плодів, 6-12 тижнів гестації, яких було отримано при проведенні медичних<br />абортів, склали групу порівняння. Ембріональний і фетальний матеріал медичних<br />абортусів було надано Центром клітинної терапії «Ембріотек» (м. Київ). За<br />статтю у процентному співвідношенні обстежені новонароджені основних груп і<br />мертвонароджені суттєво не відрізнялися між собою, від новонароджених групи<br />контролю і від групи порівняння. <br />Критеріями залучення до дослідження була відсутність в анамнезі у матерів<br />обстежених дітей основних груп, мертвонароджених і дітей групи контролю<br />професійних шкідливостей, тютюнопаління, надмірного вживання алкоголю та кави,<br />вік матерів 18-38 років. Серед матерів мертвонароджених та новонароджених дітей<br />були жінки з ускладненим перебігом вагітності і пологів, обтяженим<br />акушерсько-гінекологічним анамнезом, екстрагенітальною патологією. <br />У табл. 2.1 представлено характеристику матеріалу, який було використано при<br />виконанні дослідження. <br />Ембріональні і фетальні кріоконсервовані клітини печінки 214 ембріонів, плодів<br />6-12 тижнів гестації (група порівняння) були отримані з медичних абортусів, від<br />клінічно здорових жінок, які мали неускладнений акушерсько-гінекологічний<br />анамнез, віком 18-38 років. До початку нашого дослідження клітини зберігалися у<br />Центрі клітинної терапії „Ембріотек” за описаною методикою [165]. <br /> Таблиця 2.1 <br />Характеристика матеріалу, використаного для проведення досліджень<br />Групи, у яких виконувалися <br />дослідження<br />Матеріал, використаний для проведення досліджень<br />Число обстежених<br />зразків<br />Гестаційний <br />вік<br />Група порівняння<br />Кріоконсервовані клітини<br />печінки медичних абортусів<br />214<br />6-12 тижнів<br /> I група<br />Периферична кров<br />новонароджених<br />117<br />28-40 тижнів<br /> II група<br />Пуповинна кров<br />новонароджених<br />37<br />37-40 тижнів<br /> III група<br />Кров з порожнини серця, тканини печінки, мозку мертвонароджених<br />36<br />22-36 тижнів<br />Група контролю<br />Пуповинна кров<br />новонароджених<br />70<br />37-40 тижнів<br />Загалом<br />474<br />6-40 тижнів<br />Як видно з табл. 2.1, матеріал для обстеження мертвонароджених (III група) був<br />отриманим при патологоанатомічному розтині мертвонароджених. Вид та кількість<br />матеріалу для проведення запланованого дослідження залежали від морфологічного<br />стану обстежених плодів, більшість яких була з ознаками мацерації та аутолізу.<br />На початку розтину із порожнини серця відбирали кров у стерильні пробірки<br />закритої системи „Моноветт” з ЕДТА (фірми „Sarstedt”). Зразки тканин мозку і<br />печінки відбирали при проведенні патологоанатомічного розтину у стерильні<br />мікропробірки. Після отримання зразків, їх зберігали 24 години при +4°С до<br />виділення ДНК, або при необхідності тривалого зберігання – при -20°С протягом<br />тижня. <br />Зразки перифері</p>
- Київ+380960830922