РОЗДІЛ 2
ДИДАКТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
ВИКОРИСТАННЯ ЕТАЛОННИХ ВИМІРНИКІВ ЯКОСТІ ЗНАНЬ
У НАВЧАННІ ФІЗИКИ СТАРШОКЛАСНИКІВ
У цьому розділі розглянуто основні передумови цілеспрямування навчально-пізнавальної діяльності учнів з фізики, дидактичні та технологічні особливості особистісно орієнтованого навчання старшокласників засобами еталонних вимірників якості знань, висвітлено методичні прийоми використання нових інформаційних технологій у аспекті їх впливу на результативність навчання фізики.
Провідною ідеєю розділу визначено ефективність та прогнозованість навчання фізики старшокласниками за результатами впровадження еталонних вимірників якості знань за умов переходу на стандартизовані моделі навчання.
Описано дидактичні та технологічні аспекти активізації та цілеспрямування навчально-пізнавальної діяльності учнів з фізики, розвиток їх творчих здібностей із елементами застосування нових інформаційних технологій.
2.1. Основні передумови цілеспрямування навчально-пізнавальної діяльності учнів з фізики
У цьому пункті описані цільовий характер змістової діяльності, вплив організаційної діяльності на зміст навчального процесу, роль операційної складової діяльності в регулюванні конкретних навчальних дій та операцій школяра як характерні особливості цілеспрямування навчально-пізнавальної діяльності учнів у навчанні фізики.
2.1.1. Цільовий характер змістової діяльності
Основні положення щодо вивчення складу діяльності сформульовані С.Л.Рубінштейном [248, 249], розвинуті в працях О.М.Леонтьєва [161-163], його учнів та послідовників [43, 69, 70, 82, 104 та інші], дозволили нам виділити такі основні складові діяльності:
1) "мотив - діяльність": без мотиву діяльності не буває; немотивована діяльність - це діяльність із суб'єктивно й об'єктивно прихованим мотивом;
2) "ціль - дія": людська діяльність не існує інакше, як у формі дій. Якщо з діяльності умовно вичленувати дії, то від діяльності взагалі нічого не залишиться;
3) "задача - операція": задача - це локальна ціль; способи, якими вона здійснюється, називаються операціями;
4) "операція - функціонально-фізіологічна система": в процесі оволодіння людиною діями, знаряддями (засобами), операціями формуються специфічні функціональні системи - мозкові структурні новоутворення, в яких закріплені зовнішні (рухові) й внутрішні (розумові, наприклад, логічні) операції.
Між цими складовими діяльності існують внутрішні системні зв'язки. Нами встановлено, що вмотивована діяльність спонукає особистість до трансформації дій на досягнення поставленої цілі, перетворення операцій здатних реалізувати різні дії.
Серед різних підходів до вивчення складу діяльності найпоширенішими визначені аналітичний, алгоритмічно-структурний, структурно-функціональний [82] (Н.Д.Гордєєва, В.П.Зінченко), системно-операційний [82] (Г.В.Суходольський), системний [329] (В.Д.Шадріков). Для всіх цих підходів спільним є виділення дій, операцій як складових діяльності, відмінним - методологічні засади, які зумовлюють особливості розгляду діяльності як складного, багаторівневого, динамічного явища, а також виділення конкретних дій, операцій.
Ми показали, що навчально-пізнавальна діяльність особистості розгортається у змістовій, організаційній та операційній її складових. При цьому основною рисою змістової складової діяльності виступає формування вищих мотивів до навчання, її цілеспрямування; для організаційної складової - характерними є аналіз предмету діяльності, виділення його характеристик, аналіз засобів досягнення певного результату. Операційна складова діяльності регулює аналіз способів виконання дії, контроль та їх корекцію в процесі навчання, оцінку кінцевого продукту діяльності.
Однак ми свідомі того, що належна реалізація навчально-пізнавальної діяльності учнів з фізики можлива лише за умови наявності дієвої освітньої доктрини. Освітня доктрина (парадигма освіти) - це теоретично обґрунтована система поглядів, задумів, установок, цінностей та норм, яка визначає освітні пріоритети та механізми їх впровадження на державному рівні.
На ціннісному рівні, як вважає П.С.Атаманчук [31], вирішальна роль належить механізмові, що зумовлюється зорієнтованістю освітньої доктрини на термінальні цінності, тобто такі, які визначають, формують чи складають мету життя індивіда. Інші механізми сучасної освітньої доктрини орієнтують на перехід від інформаційно-виконавської до пошуково-креативних схем навчання, забезпечуючи тим самим, розвиток мислення і світосприймання як на раціональному, так і на почуттєвому рівнях, сприяють формуванню поведінкових якостей, духовності та соціальної активності учня.
У більш вузькому розумінні, проектуючи ідейно-теоретичні положення освітньої доктрини на галузь фізичної освіти, створюються її концептуальні моделі. А це остаточно приводить до формування концепції фізичної освіти, в основі якої діють механізми освітньої доктрини. Отже, концепція фізичної освіти окреслює чіткі цілі навчання. Зокрема, П.С.Атаманчук [14] виділив такі основні із них: знання основ фундаментальної науки фізики; формування знань про саморегульовану "творчу" картину світу; оволодіння методологією фізичного знання; набуття творчого досвіду прикладних застосувань фізичних явищ і закономірностей; опанування гуманітарною складовою змісту фізики як компонентою культури.
Цілезорієнтованість навчання формує в учнів власну стратегію пізнавальної діяльності та здобування знань. Знання виступають об'єктною характеристикою процесу навчально-пізнавальної діяльності суб'єкта [20], проте, для того, щоб йому набути знань, потрібно на належному рівні засвоїти навчальну інформацію. Дана інформація виступає для учнів навчальною задачею, яку вони повинні розв'язати, а за умов багаторазового звернення до усвідомленої інформації, остання переходить у знання. Поняття "навчальна задача" в педагогічному розумінні терміну складається з інтегрованої сукупності різнорівневих пізнавальних елементів. А отже, найменшою об'є
- Київ+380960830922