РОЗДІЛ 2. Стан проблеми розвитку літературно-творчих здібностей школярів у педагогічному досвіді
2.1. Аналіз державних стандартів і навчальних програм для початкової школи у контексті досліджуваної проблеми
Нові цілі і цінності початкової освіти визначили низку методологічних, теоретичних і практичних здобутків оновленої початкової школи. До них ми відносимо наступні:
1. Побудова навчально-виховного процесу на основі особистісно орієнтованої моделі освіти, в центрі уваги якої знаходиться дитина з її потребами, інтересами, нахилами, здібностями. Це передбачає суб'єкт-суб'єктні стосунки між учителем і учнями в процесі творчої діяльності, орієнтацію вчителя на діагностику здібностей учнів з метою створення найкращих умов для творчого розвитку кожної дитини.
2. Включення до змісту освіти, крім знань, умінь і навичок, принципово нових компонентів: досвіду творчої діяльності, досвіду емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього світу, які передбачають посилення розвивальної спрямованості навчання. Процесуальний і почуттєвий аспекти навчального процесу набувають пріоритетності, що вимагає від педагогів особливої уваги до формування у дітей прийомів творчої діяльності та розвитку емоційно-чуттєвої сфери.
3. Зазначені компоненти змісту початкової освіти вперше виступають об'єктом диференціювання і контролю дванадцятибальної шкали оцінювання з виявленням обов'язкових кінцевих результатів. Такий підхід забезпечує цілеспрямовану увагу педагогів і дітей до питань прискорення розвитку літературно-творчих здібностей, надає цьому напряму діяльності системність.
4. Поліцентрична інтеграція знань, умінь, уявлень з різних предметів, встановлення міжпредметних зв'язків між усіма видами мистецтв, що сприяє формуванню цілісної картини світу, забезпечує емоційний та творчий розвиток учнів.
Отже, зміни, які відбулись у чотирирічній школі з 2001 року у зв'язку із запровадженням Державного стандарту початкової загальної освіти, посилили творче спрямування програм, підручників, навчальних посібників, активізували роботу вчителів початкової ланки у напрямі розвитку творчих здібностей учнів.
Одним із завдань нашого дослідження є аналіз факторів, які найбільшою мірою впливають на розвиток літературно-творчих здібностей молодших школярів. Для реалізації цього завдання нами було проаналізовано Державний стандарт (2001р., 2006р.) та навчальні програми з предметів "Українська мова", "Читання", "Позакласне читання", "Мистецтво", "Художня праця", "Трудове навчання" для чотирирічної школи в контексті досліджуваної проблеми.
У змісті галузі "Мови і літератури" розкрито сутність початкової мовної та літературної освіти. Зокрема, сутність мовної освіти полягає не лише в опануванні грамоти, а й у мовленнєвому розвитку молодших школярів - умінь висловлюватися в усіх доступних для них формах, типах і стилях мовлення. Літературна освіта полягає в "...розвитку повноцінних навичок читання, ознайомленні школярів з дитячою літературою в поєднанні жанрових форм, авторської і тематичної різноманітності, у художньо-естетичному освоєнні тексту і дитячої книжки, у формуванні творчих здібностей" [75, с. 29].
Ми проаналізували Державний стандарт для учнів початкової школи з освітньої галузі "Мови і літератури" та виділили результати навчання, які найбільшою мірою сприяють розвитку їх літературно-творчих здібностей (див. додаток Б табл. 1.2).
Основною змістовою лінією мовно-літературної освіти є мовленнєва (комунікативна): вміння слухати, говорити, читати, писати. Ми розглянули, яким чином мовленнєва лінія реалізується у складовій освітньої галузі "Читання", а саме у процесі літературно-творчої діяльності учнів.
У межах комунікативного підходу читання розглядаєтся як специфічна форма спілкування автора з читачами: поряд з інформацією, що є в тексті, у читача виникають нові особистісні смисли. (Г.Г.Гранік, Т.А.Ладиженська, Н.В.Чепелєва). Це посилює виховний і розвивальний вплив прочитаного, збагачує емоційний досвід учнів та сприяє мотивації їх творчої діяльності на основі прочитаного. Комунікативний розвиток учнів тісно пов'язаний з їх літературно-творчою діяльністю, яку В.О.Сухомлинський влучно називав "бажанням учнів сказати своє слово". Уміння слухати реалізується на уроках класного і позакласного читання через емоційне сприймання та розуміння літературних творів, усвідомлення образної і смислової ролі слів і словосполучень; уміння говорити - через висловлювання власної думки щодо прочитаного, інсценування розмови героїв твору, прогнозування наступних подій у творі, доповнення частин діалогу, дофантазовування твору та ін.; уміння читати - через розвиток смислової здогадки (антиципації), добір потрібної інтонації до частин твору, визначення загального емоційного настрою твору та ін.; уміння писати - через передачу у "вільному письмі" свого ставлення до прочитаного, письмове складання початку або кінцівки твору, оповідань на основі запропонованої назви, сюжету тощо.
Суттєвою особливістю змісту нової початкової освіти, яка простежується у Державному стандарті, є встановлення зв'язків між освітніми галузями, предметами. Література як мистецтво слова тісно переплітається з іншими видами мистецтв, основи яких вивчаються в початковій школі (музичне, образотворче, театральне мистецтво).
У контексті нашого дослідження важливим є взаємозв'язок освітніх галузей "Мови і літератури", "Мистецтво", "Технології". Він дозволяє розширити асоціативні уявлення молодших школярів, збагатити їх художнє світовідчуття, забезпечити розвиток творчих умінь, емоційно-чуттєвої та естетичної сфери. Це стає можливим тому, що творчий розвиток учнів належить до провідних завдань кожної з цих галузей.
Так, головна мета освітньої галузі "Мистецтво" полягає у "...розвитку особистісно-ціннісного ставлення до мистецтва, здатності до сприймання, розуміння і творення художніх образів, потреби в художньо-творчій самореалізації та духовному самовдосконаленні" [75, с. 30].
Укладачі стандарту підкреслюють пріоритетність активної х
- Київ+380960830922