РОЗДІЛ 2
ОЗНАКИ ПІДПРИЄМНИЦТВА
2.1. Загальна характеристика ознак підприємництва
Типовою для економічної літератури є думка, що до найважливіших рис
підприємництва варто віднести: самостійність і незалежність господарюючих
суб'єктів; економічну заінтересованість; господарський ризик і
відповідальність. Вказані найважливіші ознаки підприємництва є взаємозалежними
і діють одночасно [54, с.14].
У сучасній юридичній літературі немає єдності думок вчених щодо ознак
підприємництва.
На думку В.В.Лаптєва, елементами поняття підприємництва є: одержання прибутку
як мета підприємницької діяльності; здійснення цієї діяльності громадянами та
їх об'єднаннями; самостійність підприємця; підприємницький ризик; майнова
відповідальність підприємця [95, с.7]. Подібної позиції дотримується
М.І.Брагінський, який вважає, що підприємницька діяльність являє собою
діяльність, що відповідає чотирьом ознакам: є самостійною, здійснюється на свій
ризик, спрямована на систематичне одержання прибутку від користування майном,
продажу товарів, виконання робіт або надання послуг, здійснюється особами,
зареєстрованими в якості підприємців у встановленому законом порядку [96,
с.59].
Ця точка зору властива і навчальній літературі. Так, у підручнику
«Підприємницьке право» стверджується, що ознаками підприємницької діяльності є:
1) усталеність і систематичність; 2) самостійність здійснення підприємницької
діяльності; 3) ризиковий характер; 4) спрямованість на систематичне одержання
прибутку [42, с.19].
Таке розуміння ознак підприємництва ґрунтується на законодавчому його
визначенні. Так, згідно зі ст.42 Господарського кодексу України підприємництво
– це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська
діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою
досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Іноді трактування ознак підприємництва має більш широкий характер.
Так, на думку О.М.Вінник, характерними рисами підприємницької діяльності, що
відрізняє її від некомерційної, є:
наявність мети отримання прибутку від здійснення такої діяльності;
ініціативність, що забезпечує пошук і запровадження новітніх технологій, нових
господарських зв’язків, оптимізацію власної діяльності;
ризиковий характер такої діяльності, оскільки сам підприємець несе основні
ризики у разі негараздів у своїй діяльності, невдалого вибору контрагентів
тощо;
власна відповідальність підприємця у разі невиконання/неналежного виконання
зобов’язань перед кредиторами, державою, територіальною громадою та іншими
особами усім майном, що належить йому на праві власності чи праві
господарського відання, а також можливість визнання підприємця банкрутом у разі
його стійкої та значної неплатоспроможності;
усі вищезазначені риси зумовлюють ще одну – самостійність здійснення
підприємницької діяльності, що дозволяє її суб’єктові вжити можливі заходи для
успішності такої діяльності та оперативно реагувати на кон’юнктуру ринку, на
поведінку контрагентів, на відгуки споживачів тощо [97, с.12-13].
В.М. Мандриця називає сім ознак підприємництва, серед яких, поряд з
вищезазначеними, особиста відповідальність за порушення договірних, кредитних,
розрахункових і податкових зобов'язань; робота у твердому режимі (підприємець
зобов'язаний піклуватися про економію в усьому, раціональне використання землі
та інших природних ресурсів, не забруднювати навколишнє середовище, не
порушувати правил безпеки виробництва і дотримуватися санітарно-гігієнічних
норм і вимог щодо захисту здоров'я його працівників); новаторство і постійний
творчий пошук [63, с.10].
Не заперечуючи проти таких ознак підприємництва як юридична відповідальність і
новаторство (хоча, на наш погляд, вони повинні розумітися більш широко як
самостійна юридична відповідальність та інновація), не можна погодитися з
позначенням такої необхідної ознаки підприємництва як робота у твердому режимі
як щодо самого найменування такої ознаки, так і її змісту. Поняття твердого
режиму роботи є невизначеним, а його зазначене визначення через перерахування
основних обов'язків суб'єктів підприємництва означає підміну ознак
підприємництва обов'язками суб'єктів підприємництва, тобто відхід від сутнісних
аспектів підприємництва до змісту правовідносин підприємництва.
Деякі вчені здійснюють поділ всіх ознак підприємництва на основні і неосновні,
загальні і спеціальні. Так, В.Ф.Попондопуло вважає, що серед ознак необхідно
розрізняти загальні (родові), властиві будь-якій вільній діяльності, у тому
числі підприємницькій (це її ініціативний, самостійний, ризиковий та
відповідальний характер), і специфічні ознаки підприємницької діяльності (це її
спрямованість на одержання прибутку і необхідність державної реєстрації) [40,
с.14-15].
Представляється, що класифікація ознак підприємництва на головні і другорядні,
як і на загальні і спеціальні, не має практичного значення і носить деякою
мірою штучний характер. Разом з тим, не можна не враховувати, що підприємницька
діяльність є видом господарської діяльності, тому в якості родових ознак можуть
розглядатися ознаки господарської діяльності, у той час як видовими
(спеціальними) ознаками підприємництва є ті ознаки, що відрізняють її як
комерційну господарську діяльність від некомерційної господарської діяльності.
Низка ознак підприємництва названа безпосередньо в ст.42 Господарського кодексу
України. Серед них самостійність, ініціативність, систематичність, ризик, цілі
одержання економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Однак вважаємо, що цей перелік законодавчо визначених ознак підпр
- Київ+380960830922