РОЗДІЛ 2
геологічні особливості територій розміщення полігонів і звалищ твердих
побутових відходів та їхня роль у створенні системи екологічної безпеки
2.1. Природні та ґрунтово - геологічні умови місць розміщення майданчиків для
полігонів та звалищ ТПВ великих міст України
Як було відзначено вище, незважаючи на різні кліматичні зони, фільтрат, який
утворюється на полігонах та звалищах твердих побутових відходів, подібний. Але
природні та окрема – ґрунтово-геологічні умови місць розміщення ТПВ – різні.
Полігони та звалища твердих побутових відходів в умовах розчленованого рельєфу,
розташовуються в балках, ярах, та рідше на рівнинних місцях. В Україні полігони
та звалища твердих побутових відходів, як правило, розташовуються на породах
неогену та четвертинного періоду.
З 20 палеогеографічних етапів четвертинного періоду України 11 представлені
великими етапами інтенсивного ґрунтоутворення [89-97], що призвело до
формування ґрунтів сучасного вигляду. Вони чергувалися з етапами формування
ґрунтових порід, які переважно складаються з глин, лесоподібних порід
(еоплейстоцен) та з лесів (плейстоцен). Для ранніх підстадій кліматичних
оптимумів середньоплейстоценових етапів характерно формування лісових та
лісостепових ґрунтів, наступні підстадії відрізнялися широким розвитком
дернових, лугових, лугово-чорноземних та чорноземних ґрунтів. У пізньому
плейстоцені формувалися дерново-карбонатні, чорноземні, каштанові, бурі степові
ґрунти та проходило розширення ґрунтових зон зі значним зміщенням на північ. У
плейстоценових відкладах переважають мінерали монтморилонітової та
гідрослюдистої груп у перемінних кількостях. У різних кількостях знаходяться:
каолініт, галуазит; визначені також: кварц, польові шпати, гетит, хлорит,
кальцит. Якісний склад глинистих мінералів в лесових та ґрунтових горизонтах
подібний, відрізняється тільки кількісно.
Північ України. На більшій частині Українського Полісся (територія
Чернігівського звалища) покривні піщані відклади є не водно-льодовиковими
утвореннями середнього плейстоцену, а еолово-делювіальними, еоловими та
елювіальними відкладами верхнього плейстоцену, аналогами лесоґрунтових порід
південніших областей. На лесових островах добре відслідковуються горизонти
лесів та ґрунтів, але розрізи часто редуковані; причорноморський горизонт, що
залягає безпосередньо на бугських лесоподібних супісках і суглинках, сильно
опіщанений. Територія Харківського звалища ТПВ розташована в балці, яка
характеризується наявністю в її розрізі крейдових, палеогенових та четвертинних
утворень. Палеоген представлений каневсько- бучакською, київською та
харківською свитами. Каневсько- Бучакська свита складена пісками, нижче-
Київська свита представлена глинами та мергелями загальною потужністю 8-10 м.
Верхньокиївська підсвита палеогену складена зелено - сірими глинами, алевритами
та алевролитами з прошаруванням пісковиків. Вона слугує фундаментом для звалища
ТПВ.
Південь України. Територія Одеського звалища складена субаеральними лесовими
відкладами потужністю до 20 м, які представлені горизонтами лесів та викопних
ґрунтів, що чергуються. Ці породи різного літологічного складу - легкі, середні
та важкі суглинки, рідше - глини, нижче яких залягають відклади пліоцену
(глини, рідше - важкі суглинки). У Гірському Криму (територія Ялтинського
звалища) верхньоплейстоценові відклади представлені крупно – бриловими
пісковиками, брилово – щебенистими, супіщаними та суглинистими відкладами
схилів, валунно – бриловими утвореннями на схилах долин поблизу карів. Голоцен
представлений валунно – гальковими та піщаними відкладами русол і заплав,
брилово – щебенистими, супіщано – суглинистими утвореннями схилів, торфом.
Центр України. Звалища в Житомирській, Вінницькій та Кіровоградській областях
розташовані на території Українського щита. На цій площі кристалічні породи
виходять на поверхню або перекриті кайнозойськими відкладами невеликої
потужності. В зонах впливу звалищ знаходяться кварцово - глауконітові піски,
глини, алевроліти, пісковики (P3hr); строкаті глини, піски кварцові
каолінвміщуючи, пісковики, вторинні каоліни (N1s + Pt); глини, вапняки, мергелі
(N2); еолово- делювіальні лесоподібні суглинки, водно- льодовикові піски та
моренні глини з галькою (Q) [98].
Схід України. Звалища в Донецькій та Луганській і частково Харківській областях
розташовані на території Донецького кряжу, на породах, серед яких: крейда,
крейдоподібний мергель, вапняки (К2); піски, пісковики, глини, вапняки, мергелі
(P-N2); делювіальні строкаті каолінвміщуючи глини, алювіальні піски та супіски,
лесові суглинки (Q) [98].
Захід України. Лесово - ґрунтові утворення, частіше за все, сильно деформовані
мерзлотними процесами. Мало є повних розрізів субаеральних товщ. На Волинській
височині потужність лесово-ґрунтового покриву місцями досягає 15-35 м, на
вододілах Подільської височини – перших метрів; на основних площах розвинуті
середньо- та верхньоплейстоценові відклади. У північно – західній частині
розповсюджені морена та водно – льодовикові відклади тилигульського та
дніпровського віку, також трапляються більш древніші. У Карпатах та Закарпатті
(території звалищ Івано-Франківська та Ужгорода) четвертинні відклади мають
перемінну потужність – від 1 до 70 м, різноманітні за літологічним складом –
від глин до великих валунів. У Мукачівській западині Закарпаття в основі
четвертинної товщі залягає чопська свита. У Солотвинській западині широко
розповсюджені алювіальні відклади, що складають цокольні тераси, яких
нараховують до восьми. У відносно високогірній частині Карпат розповс
- Київ+380960830922