Педагогічні умови забезпечення якості фундаментальної підготовки майбутніх учителів математики

РОЗДІЛ 2
Дослідно-експериментальна перевірка впливу педагогічних Умов на якість
фундаментальної підготовки майбутніх учителів математики
2.1.
Обґрунтування вибору педагогічної технології забезпечення якості
фундаментальної підготовки майбутніх учителів
математики...................................................................................
95
2.2.
Технологія забезпечення якості фундаментальної підготовки майбутніх учителів
математики.................................................
102
2.3.
Визначення стану фундаментальної підготовки вчителів математики
загальноосвітніх навчальних закладів…………..
136
2.4.
Аналіз результатів формувального етапу експерименту.........
156
Висновки до другого
розділу............................................................................
173
ЗАГАЛЬНІ
ВИСНОВКИ.................................................................................
175
Список використаних
джерел......................................................
179
ДОДАТКИ...........................................................................................................
207
Вступ
Актуальність та доцільність дослідження. Україна як європейська держава зробила
важливий крок на шляху до інтеграції вищої освіти в загальноєвропейський
простір. У контексті таких змін педагогічна освіта розглядається не лише як
окрема унікальна сфера підготовки нової генерації вчителів, а як винятково
важливий ресурс розвитку інтелектуального потенціалу нації. З урахуванням
положень Конвенції "Про визнання кваліфікації вищої освіти в європейському
регіоні" (Лісабон, 1997 р.) [35], спільної декларації міністрів освіти Європи
"Європейський простір у сфері вищої освіти" (Болонья, 1999 р.) [211],
"Концепції досконалості Європейського фонду управління якістю" [50] визначено
необхідність дослідження чинників, що впливають на забезпечення якості освіти.
Реалізація виділеного завдання передбачена Законом України "Про вищу освіту"
[76], постановою Кабінету Міністрів "Концепція розвитку освіти в Україні" [174]
та спрямована на покращення якості вищої освіти, забезпечення рівного доступу
до неї, утвердження новітніх інформаційних технологій. Важливою умовою
модернізації освіти є підвищення якості фундаментальної підготовки педагогічних
працівників, яка є основою формування фахівця та оптимізує суспільний розвиток.
Акцент у професійній підготовці переноситься з традиційного навчання на
формування ключових компетенцій [289].
Однак якість фундаментальної підготовки майбутніх учителів не відповідає
вимогам європейських стандартів. Особливо це стосується майбутніх учителів
математики, оскільки система знань, умінь та навичок, якою оволодівають
студенти фізико-математичного факультету, реалізується на високому рівні
складності. Останнє зумовлює потребу узагальнення досвіду фундаментальної
підготовки майбутніх учителів математики та вимагає оновлення її
теоретико-методологічних засад.
Різні аспекти досліджуваної проблеми знайшли своє відображення як у класичній
спадщині (Аристотель [269], Г. Гегель [270], Я. Коменський [104]), так і в
напрямах сучасної наукової думки: методологічні засади професійної підготовки
фахівця (А.М. Алексюк [5], Г.П. Васянович [40], Н.В. Кузьміна [120],
Н.Г. Ничкало [164], В.В. Рибалка [213], П.Ю. Саух [219], В.А. Садовнічий [218],
В.А. Семиченко [223]); проблема якості освіти (М.З. Згуровський [77],
В.Г. Кремень [44]); професійна підготовка педагогічних працівників
(С.С. Вітвицька [46], О.А. Дубасенюк [70], Р.С. Гуревич [59], І.А. Зязюн [10],
А.М. Москаленко [157], М.І. Сметанський [242], Л.О. Хомич [273]); якість
фундаментальної підготовки майбутніх фахівців (В.В. Бабак [18], Е.В. Лузік
[18], М.С. Корець [111]).
Досліджувана проблема привертає увагу багатьох науковців на етапі
євроінтеграційних процесів у освіті. Вивчення питання забезпечення якості
фундаментальної підготовки майбутніх учителів математики представлене такими
аспектами: професійна підготовка майбутніх учителів математики (Н.А. Барило
[25], К.В. Нєдялкова [162], Н.І. Одарченко [168], О.В. Семеніхіна [134],
Б.К. Юдрупа [287]); прогнозування успішності (Є.В. Адамова [3], М.Ю. Бабцов
[11], Н.Б. Кунтурова [128], А.К. Маркова [142], М.В. Матюхіна [144],
В.С. Мерлін [149], А.Б. Орлова [72], К.Т. Патріна [205]); комплексна
діагностика знань студентів (М.О. Аузіна [16], А.М. Возна [16], Г.Г. Голуб
[16], Г.П. Журавель [75], М. Ноаман [165]); організація навчальної діяльності
студентів фізико-математичного факультету (Н.А. Барило [25], Т.В. Васильєва
[48], В.Ф. Єфімов [73], Н.І. Одарченко [168], О.В. Семеніхіна [134],
Л.В. Ушанкіна [73], Б.К. Юдрупа [287], Т.В. Ящун [290]); виділення чинників, що
впливають на ефективість навчання майбутніх учителів математики (Т.Г. Величко
[42], М.І. Мєшков [150], К.В. Нєдялкова [162], І.П. Підласий [187], І.Ю. Потай
[189], М.П. Хоменко [206]).
Отже, забезпечення якості професійної підготовки майбутніх учителів математики
представлено широким колом наукових досліджень. Проте проблема визначення
системи науково-обґрунтованих та експериментально перевірених педагогічних
умов, які дозволяють забезпечувати якість навчальних досягнень з основ
фундаментальної підготовки студентів фізико-математичних факультетів
педагогічних навчальних закладів є недостатньо дослідженою і потребує
всебічного комплексного вивчення, а також створення якісно нової моделі
навчального процесу, яка б відповідала сучасним тенденціям