Розробка нових консервантів, технологій зберігання і використання вологого зерна кукурудзи в годівлі великої рогатої худоби

РОЗДІЛ 2
ВИКЛАД ЗАГАЛЬНОЇ МЕТОДИКИ І МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕНЬ
Базою для проведення досліджень було сільськогосподарське підприємство ТОВ
«Осіївське» Бершадського району Вінницької області, приватно-орендне
господарство ім. Шевченка Здолбунівського району Рівненської обл., дослідне
господарство «Бохоницьке», лабораторія консервування і підвищення поживності
кормів Інституту кормів УААН та кафедра технології виробництва продукції
тваринництва Вінницького державного аграрного університету.
У відповідності з поставленою метою дослідження проводилися за такими
напрямками:
1. Розробка енергоощадного технологічного способу подрібнення вулканічних туфів
для приготування консервантів для вологого зерна.
2. Вивчення консервуючої дії консервантів «Зернол-2» і «Зернол-3».
3. Розробка нових консервантів «Туфогель-1» і «Бергель» для вологого зерна.
4. Обгрунтування технології зберігання вологого зернофуражу в засіках,
приміщеннях ангарного типу, складах і на критих токах з вертикально пошаровою
герметизацією похилими шарами.
5. Розробка технології зберігання консервованого вологого зерна кукурудзи в
буртах на критих токах, без спорудження засіків.
6. Вивчення механізму дії консерванту і одночасно прискорювача випаровування
води при висушуванні зерна.
7. Вивчення в дослідах на коровах і бичках при відгодівлі продуктивної дії
зерна кукурудзи, висушеного відразу після обмолоту, консервованого препаратом
«Зернол-2» у натуральному і також висушеному вигляді. Сушку зерна проводили на
агрегаті СБ-1,5. Згодовували зерно у складі раціонів дійним коровам і молодняку
великої рогатої худоби при відгодівлі.
8. Оцінка забійних якостей піддослідних бичків, якості м’яса, морфологічна
характеристика стінки передшлунків, сичуга і печінки; визначення гематологічних
показників (гемоглобін, цукор, резервна лужність, вміст білку, кальцію та
фосфору в сиворотці крові).
9. Аналіз фракційного складу на основі сумарної розчинності поживних речовин
зерна кукурудзи різних технологій заготівлі і підготовки до згодовування та
вплив «захищених» фракцій крохмалю від ферментації в рубці на молочну
продуктивність корів і середньодобові прирости молодняка великої рогатої худоби
на відгодівлі.
10. Використання неподрібненого, тобто, цілого консервованого вологого зерна
кукурудзи у складі монокорму без об’ємистих кормів при інтенсивній відгодівлі
молодняка великої рогатої худоби української чорно-рябої породи до високих
м’ясних кондицій.
11. Проведення балансових дослідів на баранах при згодовуванні цілого сухого і
вологого консервованого зерна кукурудзи.
Консервування вологого зерна кукурудзи у складському приміщенні ангарного типу
проводили без спорудження додаткових засіків при вертикальній пошаровій
герметизації зернофуражу похилими шарами.
Енергетичні еквіваленти на дизельне пальне взято з розрахунку 40 МДж/кг;
електроенергія — 12,0 МДж/кВт·год.
У структурі потоку безпосередньої енергії враховуються затрати праці колективу,
робота, яка виконується із застосуванням різних машин, механізмів
електроенергії і витрат теплової енергії [98].
За основу впливу консерванту на перерозподіл внутрішньої води у консервованому
зерні і на прискорення висушування зерна брали витрати палива на сушку зерна до
стандартної вологості, яку визначали на приладі серії «Ультра».
Принцип дії приладу оснований на сушінні проби зерна інфрачервоними променями з
одночасним зважуванням. Для швидкого сушіння потрібно ретельно підготувати
проби, а саме: зерно повинно бути попередньо розмелене. Зважування повинно
проводитися плавно і завжди у холодній чашці ваги при виключенні інфрачервоного
випромінювача.
Вивчення продуктивної дії зерна кукурудзи різних технологій заготівлі,
зберігання та підготовки до згодовування проводили на коровах і відгодівельному
молодняку великої рогатої худоби.
2.1. Умови проведення дослідів на тваринах
Основним методичним прийомом постановки зоотехнічних досліджень на тваринах,
був прийнятий принцип груп-аналогів [137].
При формуванні груп-аналогів враховували живу масу тварин, вік, стать, породу,
вгодованість. Всі тварини підбирали клінічно здоровими і придатними для
проведення досліджень. У кожному досліді контрольна група отримувала основний
раціон. Дослідним групам вводили досліджуваний фактор в залежності від вимоги
методики. Годівлю тварин проводили враховуючи вік, живу масу та заплановані
середньодобові прирости [75, 79, 134, 135]. Утримання молодняка, великої
рогатої худоби стійлове, прив’язне. Годівля тварин була 3-х разовою.
При складанні раціонів піддослідним тваринам користувалися довідко­вою
літературою [53, 56, 73, 75, 79, 134, 173]. Під час проведення досліду щодня
зважувались корми, які задавалися тваринам. Ступінь споживання кормів тваринами
визначали щодекадно методом контрольної годівлі протягом двох суміжних днів.
Приріст живої маси тварин визначали за даними індивідуального зважування, яке
проводили щомісячно вранці до годівлі при постановці досліду та в кінці
зрівняльного і основного періодів. За результатами зважування розраховували
середньодобові прирости, а за результатами обліку з’їдених кормів — витрати
кормів на 1 кг приросту. Проби крові брали від чотирьох тварин-аналогів з
кожної групи.
Після закінчення досліду на молодняку великої рогатої худоби проводили
контрольний забій бичків. У процесі проведення забою відбирали проби м’язової
тканини і зразки внутрішніх органів для наступних лабораторних досліджень.
При забої визнaчaли передзабійну і забійну масу, вихід туші. Якісні показники
м’язової тканини і морфологічні дослідження внутрішніх ор­ганів вивчали на
трьох типових тваринах від кожної групи.
Обґрунтування морфологічних