РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ особистісно орієнтованого
виховання СТУДЕНТІВ У ВИЩОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ
2.1. Методика і результати констатувального експерименту
У процесі дослідно-експериментальної роботи важлива роль відводиться визначенню
комплексу педагогічних умов, які впливають на ефективність особистісно
орієнтованого виховання студентів в умовах соціокультурного середовища вищого
навчального закладу. Для цього було проведено контрольні зрізи, у яких взяли
участь 306 студентів соціально-психологічного, економічного та юридичного
факультетів (Додаток А, табл. А.1.) віком від 16 до 21 років Рівненського
інституту Відкритого міжнародного університету розвитку людини “Україна”.
Метою експериментального дослідження було доведення, що зміна соціокультурного
середовища шляхом застосування комплексу педагогічних умов у вищому навчальному
закладі ефективно впливає на особистісно орієнтоване виховання студентів.
У результаті дослідно-експериментальної роботи нам необхідно було :
1. Визначити етапи експериментальної роботи і завдань на кожному з них .
2. Апробувати діагностичні методики для вимірювання показників і критеріїв
особистісно орієнтованого виховання індивідуальності студента (Додаток А, табл.
А.2, А.3, А.4,А.5, А.6, А.8, А.10, А.12).
3. Визначити коефіцієнти для кількісної і якісної оцінок і інтерпретації
отриманих даних (Додаток А, табл. А.7,А.9, А.11,А13)
4. Експериментально перевірити вплив комплексу педагогічних умов на особистісно
орієнтоване виховання та розвиток індивідуальності студентів.
5. Виявити особливості формування політичної культури молоді як одного з
чинників особистісно орієнтованого виховання студентів в сучасних умовах
соціокультурного середовища вищого навчального закладу.
На цьому етапі дослідно-експериментальної роботи ми здійснювали аналіз,
інтерпретацію та обробку отриманих даних як доказ статистичної вірогідності
висунутої гіпотези дослідження. Практичне застосування матеріалів
дисертаційного дослідження потребує розробки методичних рекомендацій для
викладачів вищої школи з особистісно орієнтованого виховання та розвитку
індивідуальності студентів під впливом змін соціокультурного середовища вищого
навчального закладу.
Розглянемо організаційні питання першого етапу дослідно-експериментальної
роботи, зокрема, питання про вибір експериментальної бази дослідження.
На цьому етапі експериментального дослідження нам необхідно було підібрати такі
групи, за допомогою яких, ми змогли б не тільки виявити вихідний рівень
розвитку індивідуальності студентів, але і довести існування розглянутої нами
проблеми на практиці вищого навчального закладу.
У зв’язку з цим ми вважаємо доцільним, насамперед, взяти групи першого і
п’ятого курсів, тому що порівняння за даними категоріями студентів дасть нам
право оцінити первинний рівень особистісно орієнтованого виховання та розвитку
індивідуальності в початківців та випускників. З цією метою нами були обстежені
групи студентів різних факультетів і вищих навчальних закладів.
Наша вибірка відповідає вимозі репрезентативності: вона якісно і кількісно
представляє генеральну сукупність, тобто студентів вищих навчальних закладів.
Цей етап педагогічного експерименту був пов’язаний з вибором критеріїв і
показників, що дозволяють одержати об’єктивну інформацію про ефективність
експериментальної роботи. У загальному розумінні зміст критеріїв визначається
через зовнішні властивості, ознаки досліджуваного об’єкта, що дають можливість
судити про його стан і рівень функціонування та розвитку. Показники — це
кількісні або якісні характеристики сформованості кожної якості, властивості,
ознаки досліджуваного об’єкта.
Якщо взяти за основу теоретичні засади аналізу особистісно орієнтованого
виховання студентів та структуру індивідуальності, то основним критерієм
дослідження логічно вибрати рівень розвитку індивідуальності студента, а
частковими критеріями обрати мотиваційно-ціннісний критерій (МЦК),
орієнтовано-поведінковий критерій (ОПК) і емоційно-почуттєвий критерій (ЕЧК).
Ми виходимо з того, що перший частковий критерій пов’язаний із засвоєнням
студентом визначених цінностей та визначає значеннєву позицію з питання
розвитку його індивідуальності. Особливого значення набуває другий критерій.
Його основу складає врахування у студента здібності до активних дій по
самоактуалізації, самоврядуванню. Третій критерій припускає оцінювання
здатності суб’єкта до подолання своєї внутрішньої тривоги і прояву уваги і
чутливості до навколишніх.
Крім критеріїв, необхідно було визначити показники, інструментарій виміру
результатів, а також методику інтерпретації отриманих даних. У Додатку А, табл.
А.2. представлена система показників і методики оцінки по кожному з них.
З представленої таблиці випливає, що показниками мотиваційно-ціннісних
критеріїв виступають такі три показники, як мотивація досягнень студента,
прийняття ним життєвих цілей, прийняття ним локус-контролю життя.
Орієнтовано-поведінковий критерій визначається через показники: активність,
здатність до самоактуалізації, здатність до самоврядування. Третій,
емоційно-почуттєвий, критерій обумовлюється сукупністю власних показників:
особистісна тривожність і діюча емпатія.
На підставі вищезазначених нами критеріїв та показників визначимо рівні
особистісно орієнтованого виховання студентів в умовах соціокультурного
середовища вищого навчального закладу.
Високий рівень особистісно орієнтованого виховання індивідуальності студента.
Студент має яскраво або помірковано виражений мотив досягнень в різних видах
діяльності. Він точно
- Київ+380960830922