РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Матеріали дослідження
Наведені в роботі дані є результатом власних досліджень, які виконувалися за
період 2002-2007 років на кафедрі акушерства та гінекології Івано-Франківського
державного медичного університету на базі клінічного пологового будинку м.
Івано-Франківська.
Слід зазначити, що питання, розглянуті в даній роботі, стосуються тільки
вагітних жінок з ожирінням яке виникнуло під час вагітності, у яких відсутні
ендокринні і неврологічні захворювання, оскільки саме ця категорія жінок не
охоплюється відповідним диспансерним спостереженням. Щоб виключити вплив
сезонних факторів, досліджувана група складена з жінок, що родили в різний
період року. Вибір вагітних в основну групу проводився методом простого
рандомізованого відбору.
При виконанні роботи нами були обрані наступні напрямки досліджень:
- проведено - клініко-параклінічне обстеження 125 вагітних жінок. З них, 95
жінок з гестаційним ожирінням, основна група (І), для вивчення особливостей
перебігу вагітності, пологів та структури акушерських ускладнень у вагітних з
гестаційним ожирінням. Контрольна (II) група - 30 жінок без ожиріння, приріст
маси тіла у яких на момент обстеження становив менше 12 кг, без достовірних
відмінностей у віці, кількості акушерської та екстрагенітальної патології.
- дослідження і наукове обґрунтування метаболічних, гормональних, імунологічних
змін у вагітних з гестаційним ожирінням.
Для встановлення діагнозу гестаційного ожиріння використовували алгоритм, який
включав такі етапи: цілеспрямований анамнез, другий – інструментальні методи
обстеження, третій – лабораторна діагностика.
В акушерській практиці за існуючою класифікацією виділяють три види ожиріння:
аліментарне, церебральне, ендокринне. Ми звернули увагу на тих жінок котрі до
вагітності не мали ожиріння, а під час вагітності стрімко, вже до 28-32 тижня
вагітності, набрали надлишкову масу тіла, і цей показник перевищував
загальноприйняті межі норми, що кваліфікується як ожиріння.
Поставлене завдання було вирішене шляхом удосконалення класифікації ожиріння.
Ми доповнили існуючу класифікацію, сформулювавши поняття гестаційне ожиріння, і
виділили його в окремий вид, а також визначили його критерії.
Отже, ожиріння, яке виникло під час вагітності, ми у своїй роботі називаємо
гестаційним ожирінням. Критерії гестаційного ожиріння:
1. Вагітна жінка до вагітності мала нормальну масу тіла, (належна маса тіла
розраховується за допомогою індексу Брока).
2. У 2-й половині вагітності приріст маси тіла становить більше ніж 400 грам за
тиждень, і загалом 12 кг і більше на момент обстеження вагітної жінки.
3. Маса тіла вагітної на момент обстеження перевищує допустимі межі і згідно
формули Н.С.Луценко [86] у нашій власній модифікації, вагітній жінці
виставляється діагноз ожиріння і оцінюється його ступінь.
Термін гестаційне ожиріння стає в один ряд існуючими термінами з означенням
гестаційний: гестаційні набряки, діабет, пієлонефрит і ін. Запропонований
термін дасть змогу лікарям чітко формулювати діагноз, диференціюючи ожиріння
яке виникло під час вагітності від інших його видів. Лікувально-профілактичні
заходи, які є доступні на сьогоднішній день в основному направлені на вагітних,
що страждали ожирінням до вагітності. Вказаний у діагнозі пусковий фактор
ожиріння, яким є вагітність, змінить підхід до вибору лікування такого
ожиріння, спонукатиме до застосування патогенетично обґрунтованих заходів з
його профілактики і лікування.
Зважування маси тіла вагітних проводились регулярно після взяття вагітних на
облік в жіночій консультації, також обов'язково у 20-22 тижні вагітності. Перше
контрольне зважування маси тіла проводилось у термін 28-34 тижнів вагітності, а
друге контрольне зважування проводилось після проведеного лікування. Найменший
інтервал між зважуваннями становив 4 тижні, що відповідало тривалості курсу
лікування досліджуваними препаратами.
Критеріями відбору пацієнток основної та контрольної груп були: одноплідна
вагітність, відсутність вад розвитку плода при сонографії. В основну групу
увійшли вагітні при першому контрольному вимірюванні ваги тіла (у термін 28-34
тижні): з 1 ступенем ожиріння (надлишок маси тіла складає 10,0 – 29,0 %) - 80
жінок і 2 ступенем ожиріння (надлишок маси тіла складає 30,0 – 49,0 %) - 8
жінок, без ожиріння, але з тенденцією до нього 7 осіб; при другому контрольному
вимірюванні маси тіла в день пологів ці групи набули наступного складу: з 1
ступенем ожиріння (надлишок маси тіла складає 10,0 – 29,0 %) - 78 жінок і 2
ступенем ожиріння (надлишок маси тіла складає 30,0 – 49,0 %) - 12 жінок, без
ожиріння (відбулось відносне зниження маси тіла) - 5 осіб. Ступінь ожиріння
визначався за формулою Н.С.Луценко [86] у власній модифікації.
Досліджувані вагітні (основна група) з надлишковою масою тіла, всього 95
жінок, були розподілені на групи наступним чином:
1 група – 35 жінок з гестаційним ожирінням. Їм було проведено запропоноване
нами лікування комбінацією препаратів “Есенціале форте Н"” і “Епадол”.
2 група - 60 жінок з гестаційним ожирінням. Вони були контрольною групою щодо
ефективності лікування, їм було проведено загальноприйняту терапію препаратами
«Метіонін» та «Ліпоєва кислота». Вживали ”Ліпоєву кислоту» - по 0,05г 2 рази на
день всередину після їди, «Метіонін» - по 1г 4 рази на день за 30 хвилин до
їди. Курс лікування 30 днів.
Контрольна група - 30 жінок без надлишкової маси тіла (контроль - порівняння
лабораторних показників).
Дослідження гормонального статусу і біохімічних показників було проведено в
динаміці 55 жінкам з основної групи (35 з 1-ї групи і 20 з 2-ї групи) двічі в
період між 28 і 38 тижнями вагітн
- Київ+380960830922