РОЗДІЛ 2
УМОВИ, МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Грунтово – кліматичні умови
Дослідне господарство “Бохоницьке” Інституту кормів УААН, де проводилися
польові досліди, розміщене в Центральному Лісостепу України, Вінницького
району, Вінницької області.
За агрономічним районуванням Вінницька область поділяється на три зони:
північно-східну, центральну, східну.
Вінницький район, де проводились дослідження, розміщений в центральній зоні
області, яка характеризується помірно-теплим та вологим кліматом.
Гідротермічний коефіцієнт (ГТК) –1,7-1,8. Опадів на протязі року випадає
534-540 мм. Із цієї суми біля 70% припадає на теплий період року і 30% на
холодний. Основні кліматичні показники центральної зони Вінницької області
показані в таблиці 2.1.
Клімат цієї зони помірно теплий . Середньомісячна температура повітря в січні
– лютому коливається від –40С на заході до –80С на сході. Спостерігаються
відлиги , під час яких температура повітря в окремі роки підвищується до
+120С.
Сніговий покрив встановлюється в другій половині листопада і сходить в третій
декаді березня. Висота його знаходиться в інтервалі від 13 до 20 см в західній
і південній частинах зони та до 26-35 см в східній і північній. Літо
характеризується високими та стійкими температурами. В липні середньомісячна
температура повітря коливається від 100С на заході і до 200С на сході.
Абсолютний максимум досягає 39-400С.
Довжина періоду активної вегетації (перехід температури через 100С) в межах
зони Лісостепу –150-170 днів, починаючи з третьої декади квітня до першої
декади жовтня. В цій зоні нерідко спостерігаються засушливі періоди і суховії,
тому боротьба за збереження вологи тут набуває важливого значення. Згідно
даних багатьох дослідників, зокрема Н. П. Лукашевича, Л. Ф. Крайко та інших,
врожай зерна високотехнологічних сортів гороху знаходиться в прямій залежності
в першу чергу від кількості опадів за вегетаційний період та від
середньодобової температури повітря [82].
Таблиця 2.1
Кліматичні показники центральної зони (Вінницької області)
Кліматичні показники
Центральна зона
Довжина безморозного періоду, днів
141-147
Сума позитивних температур більше 00С
2671-2780
Довжина вегетаційного періоду, днів
199-205
Сума опадів за рік, мм
534-540
Сума опадів за період вегетації
275
Середньорічна температура повітря, 0С
7,3
Середній із абсолютних мінімумів температури повітря, 0С
-25
Абсолютний мінімум температури повітря, 0С
-32-34
Абсолютний максимум температури повітря, 0С
+38
10
Сума активних температур, більше 100С
2320-2440
11
Середня дата першого приморозку , восени
17 вересня
12
Середня дата останнього весняного приморозку
23-25
квітня
13
Довжина періоду із сніговим покривом, днів
87-90
14
Середня із максимальних висот снігового покриву, см
14-15
15
Середня глибина промерзання грунту, см
55-57
16
Максимальна глибина промерзання ґрунту, см
90
17
Мінімальна глибина промерзання ґрунту, см
30
18
Переважаючий напрямок вітру
північно-західний
Характеристика погодних умов років досліджень 2001-2005 наведена в таблиці
2.2. В перший рік проведення досліджень практично всі основні періоди росту і
розвитку рослин гороху: „посів – сходи”, „сходи – цвітіння” та „цвітіння -
дозрівання” характеризувались достатніми, а в першій половині вегетації
надлишковими сумою ефективних температур та кількістю опадів. Це в деякій мірі
заважало проведенню гібридизації однак сприяло нормальному розвитку рослин та
формуванню високої урожайності в 2001 році.
Характеризуючи 2002 рік потрібно відмітити достатньо сприятливі погодні умови
для росту і розвитку рослин гороху, які склалися в цей рік. Період „посів –
сходи” відрізнявся оптимальною кількістю опадів (30 мм, або 95,0% від
середньобагаторічного показника за даний проміжок часу) при деякому надлишку
суми ефективних температур +50С (2000С, що на 700С вище від норми). В період
від сходів до цвітіння випало майже дві середньорічні норми опадів (172 мм, або
179%) при сумі ефективних температур 5900С (перевищення норми на 250С).
Внаслідок цього для рослин були створені оптимальні умови для цвітіння і
утворення бобів, що забезпечило найвищий рівень продуктивності рослин гороху за
увесь період дослідження.
В 2003 році на 20 квітня в орному шарі грунту відмічалося 22 мм продуктивної
вологи, що цілком достатньо для початкового росту і розвитку рослин гороху. В
подальшому підвищена теплозабезпеченість обумовила розвиток рослин з
випередженням середньобагаторічних строків на тиждень. Внаслідок незвичайно
сухої та жаркої погоди поряд з майже повною відсутністю опадів відбувалося
значне зменшення запасів продуктивної вологи в ґрунті. За період „сходи –
цвітіння” сума ефективних температур вище +50С склала 6760С, що на 1100С вище
за норму, в той час як опадів випало лише 31 мм. Це становило лише 38,2 % від
норми (табл. 2.2). Такі умови спричинили зав’язування малої кількості бобів на
рослинах і погану виповненість насіння. Сильні дощі, які пройшли в першій
декаді липня в кількості 116 мм (331% від декадної норми), сприяли розвитку
кореневих гнилей та інших захворювань рослин і, крім цього, інтенсивному росту
бур’янів. Характеризуючи в цілому погодні умови 2003 року потрібно відмітити,
що для рослин гороху вони були найбільш несприятливими за весь період
дослідження.
Таблиця 2.2
Метеорологічні умови в основні періоди росту і розвитку гороху (2001-2005 рр.)
Міжфазні
періоди
Роки
Дата
проходження фаз
Тривалість періоду,
днів
Сума ефективних температур повітря, більше 50С
± до
середньо
багато
річної, 0С
Середньо
добова
температур
- Київ+380960830922