РОЗДІЛ 2
ІСТОРІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ УРБАНОФЛОРИ КІРОВОГРАДА ЯК ЧАСТИНА СУЧАСНОЇ
УРБАНОФЛОРИСТИКИ
Дослідження особливостей флори міст започатковане ще в ХІХ сторіччі [2, 292,
298]. Перші фундаментальні праці такого типу наводять конспекти флор та
приділяють увагу деяким загальним питанням існування рослин в урбанізованому
середовищі [2, 180, 253, 272, 273, 290, 308, 321]. На даний момент всебічне
глибоке вивчення рослинного компоненту урбоєкосистем стає все більш актуальним
в усьому світі [291, 296, 300, 304, 324, 331].
Як самостійний напрямок сучасної флористики урбанофлористика сформувалася в
Європі середині ХХ століття [298, 302, 308, 314, 316, 317, 327 332-337, 339,
345]. Провідну роль в її формуванні відіграли дослідження польських та
німецьких вчених [294, 303, 318, 321, 340, 341]. Значний розвиток вона одержала
в роботах російських вчених, якими зроблені теоретичні заключення про принципи
формування і генезиса урбанофлор [33, 67, 86, 100-107].
В Україні урбанофлори великих, середніх та малих міст активно вивчаються з
середини ХХ століття. Найбільш дослідженими в цьому напрямку є південні регіони
(Ялта [134], Одеса [45-49, 115, 167, 201], Херсон [121, 155-163], Миколаїв
[145-149], Маріуполь [38, 39, 41]), в дещо меншій мірі – інші регіони (Львів
[130, 141, 142], Донецьк [38, 39, 203, 295], Ужгород [267, 268, 325], Харків
[231, 232], Київ [164-167], Біла Церква, Богуслав, Сквира, Миронівка, Нетішин,
Тараща та ін. [72-74]). В центральній частині України детально вивчається
урбанофлора Кривого Рогу [126-128, 279-281].
В наш час рослинному покриву міст надається важлива роль у покращенні
екологічного стану урбанізованого середовища, тому все більше уваги
приділяється його цілеспрямованому розвитку. Оптимізація, раціональне
використання, моделювання розвитку рослинного покриву міст неможливі без
інвентаризації та аналізу урбанофлор [163].
Дослідження урбанофлори Кіровограда проводяться нами з 1999 року [6-31].
Розглядаючи культивовану фракцію як одну з невід’ємних складових частин
урбанофлори та погоджуючись з іншими дослідниками [42, 43, 263], ми включили її
до конспекту та аналізу.
Перші відомості про рослинний світ Олександрійського та Єлисаветградського
повітів Херсонської губернії опубліковані академіком
І. Гюльденштедтом в 1791 р. [76]. Характеризуючи різноманіття флори, він навів
для Кіровограда поширення окремих рослини: Convallaria majalis (автори назв
рослин наведені в конспекті флори, додаток А), Iris pumila, Polygonatum
multiflorum [76].
Найбільш ретельні дослідження флори Єлисаветграда та його околиць, а також
Олександрійського та Єлисаветградського повітів, були проведені Е. Ліндеманном
[320]. Військовий лікар Е. Ліндеманн протягом багатьох років досліджував
місцеву флору, звертаючи особливу увагу на населені пункти [136, 137, 260,
320]. Він описав рослинний світ Єлисаветграда, Олександрії, Новомиргорода,
Крюкова та Куцівки, а також склав конспект 1012 видів рослин, який вважається
першою спробою написання однієї з регіональних флор. Пізніше, в 1868, 1872,
1875 роках він видав доповнення Єлисаветградської флори [183, 224]. На даний
момент це єдина робота, яка містить зведений конспект флори міста, і, не
зважаючи на те , що з моменту її видання пройшло понад 120 років, вона не
втратила своєї цінності та актуальності.
Всі подальші роботи містять лише фрагментарні дані стосовно флори міста і
області. Так, у різні часи та в різному обсязі флору міста та його околиць
вивчали І.Ф. Шмальгаузен [274-275], Й.К. Пачоський [185-197], А.М. Окснер
[176-178], та деякі інші дослідники [224]. В цих роботах, здебільшого
присвячених вивченню флори великих регіонів, знаходимо інформацію про окремі
флористичні знахідки в м. Кіровограді.
Й.К. Пачоський протягом 1848-1913 років зібрав гербарій рослин Херсонської
губернії, у тому числі Олександрійського та Єлисаветградського повітів,
проаналізував гербарії О.Г. Комиші (Єлисаветградський повіт), О.О. Браунера
(Єлисаветградський та Олександрійський повіти), Є.В. Яцентковського та І.З.
Рябкова (околиці м. Єлисаветграда) [185, 187, 188, 190, 192-195].
Відомості про степову рослинність міста знаходимо також в інших джерелах [188,
190, 191, 194-197]. Вони містять інформацію про наявність та поширення на
території міста певних видів рослин.
Фрагментарні дані про флору Кіровограда наведені в гербарних зборах Ф.О. Гриня,
К.К. Зерова, М.І. Котова, Н.К. Срединського, та деяких інших авторів [260].
А.М. Окснер тривалий час досліджував ліхенофлору Кіровограда та його околиць, а
також поширення деяких судинних рослин [121, 176-178]. Для міста він наводить
такі види, як Achillea inundata, Epipactis atropurpurea, Peuсedanum ruthenicum,
Poa sterilis, Pulsatilla nigricans, Ranunculus illyricus, Solanum alatum,
Tulipa quercetorum, Valerianella carinata. Даних про дослідження флори міста
пізніше наведених праць А.М. Окснера немає.
Аналіз історії вивчення флори міста [20] свідчить про відсутність сучасних
достовірних даних про урбанофлору Кіровограда і надає нашому дослідженню
актуальності.
Найбільш аргументовано особливості впливу урбанізації на флору можуть бути
розглянуті при порівнянні флори міста із флорою навколишньої природної
території. Останнім часом детально вивчається флора Кіровоградської області [4,
18, 150-152, 179, 222, 223, 237-240], але узагальнених даних про рослинний світ
території Бузько-Дніпровського геоботанічного округу, в якому знаходиться
Кіровоград, немає. Проте в останні роки В.М. Мирза-Сіденко на сучасному рівні
детально вивчена флора сусіднього Добровеличківсько-Олександрівського
геоботанічного
- Київ+380960830922