РОЗДІЛ 2
УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Загальна характеристика району дослідженнь
Досліди проводились впродовж 2002-2004 років. Географічно дослідне місце
знаходиться в центральній частині Лівобережної України на палеогеновій рівнині.
У Полтавському районі місцем дослідження був Полтавський ботанічний сад
педагогічного університету ім. В.Г. Короленка, який знаходиться в центральній
частині м. Полтава.
На території ботанічного саду протікає рівчак, по обидві сторони від якого
піднімаються схили пагорбів. Найвища відмітка на території ботсаду – 136 м,
частина її терасована. На території саду знаходиться три озера і болото.
2.1.1. Ґрунтовий покрив
Полтавська область – одна з найбагатших областей України. Серед ґрунтів області
переважають найбільш родючі чорноземи на лесах. За природно-історичним
районуванням ботанічний сад знаходиться в межах східноєвропейської рівнини, на
межі Лісостепової і Степової зон. Ґрунтоутворюючою породою є лес. Це рихла
неслоїста порода палево-жовтого кольору, збагачена карбонатами кальцію і
магнію.
Територія ділянок, які досліджували, відноситься до чорноземів звичайних
переважно на лесових породах. Ділянки розташовані на вирівняних дренованих і
слабодренованих вододілах і положистих схилах.
За морфологічними ознаками грунти характеризуються потужним гумусним шаром
(гумусово-акумулятивним і гумусовим перехідним) – 70-85 см. Структура
гумусового горизонта зерниста, карбонати у вигляді прожилок і не досить
виразної білозірки.
За механічним складом переважають важкосуглинкові та легкосуглинкові. За
вмістом гумусу ці грунти класифіковані на малогумусні (4,6-4,8 % у суглинкових)
і середньогумусні (5,8-5,9 % у важкосуглинкових).
Реакція грунтового розчину близька до нейтральної (рН=6,3-7,0), у вилугуваних
відмінах слабокисла (рН=5,9), гідролітична кислотність підвищена 2,5-3,2 мг/екв
на 100 г грунту. Ємність поглинання у чорноземів звичайних висока 43,8 мг/екв
на 100 г грунту, ступінь насиченості основами 96 %.
За забезпеченістю рухомими поживними речовинами грунти діляться на
середньозабезпечені (N – 5,8 мг, Р – 10,6 мг, К – 17,5 мг на 100 г грунту) та
малозабезпечені (N – 3,3 мг, Р – 7,8 мг, К – 7,2 мг на 100 г грунту).
Чорноземи звичайні належать до родючих грунтів, але через недостатню кількість
вологи, в окремі роки, водний режим не зовсім сприятливий для вирощування
сільськогосподарських культур, тому особливого значення набувають заходи з
нагромадження у грунті вологи (снігозатримання, чисті пари). З мінеральних
добрив ефективнішими є фосфорні, слід вносити також невеликі норми органічних.
2.1.2. Кліматичні умови
Згідно агрокліматичного районування області дослідна ділянка розташована в
районі середньо зволоженому із середньою кількістю опадів 684,4 мм, який
характеризується помірно-континентальним кліматом з нестійким зволоженням,
холодною зимою і жарким, а інколи і сухим літом. За багаторічними даними
метеорологічні фактори вкрай непостійні. Відносна вологість повітря 74 %.
Тривалість безморозного періоду 165 днів, довжина вегетаційного періоду 210
днів. Найбільш холодним місяцем є січень t – 4,2 0С, а найтеплішим – липень із
середньою температурою 21,4 0С (рис. 2.1), середньодобова температура вище 0 0С
спостерігається з кінця квітня і до другої половини листопада. Близько 70 %
опадів приходиться на період з квітня по жовтень.
Напрямки переважаючих вітрів за періодами року в весняно-літній період –
північно-східні; в осінньо-зимовий – північно-західні. Глибина снігового
покриву складає 6-8 см, глибина промерзання ґрунту 20-50 см.
Рис. 2.1. Середньомісячна температура повітря за 2002-2004 рр.
За температурними даними найтеплішим роком досліджень був 2002, за період
квітень-вересень температура коливалася в межах від 9,7 0С до 15,5 0С, у 2004
році 8,5-14,6 0С. Самим теплим місяцем 2002 року є липень (24,5 0С), у 2004
році температурний показник був дещо нижчим і складав 19,8 0С, що було
оптимальним для досліджуваних рослин (додаток А).
Рис. 2.2. Сума опадів за місяцями у 2002-2004 рр.
Максимальна кількість опадів за рік випала у 2003 році (797 мм), що на 264,7 мм
більше порівняно з 2002 роком та на 67,2 мм у 2004 році досліджень (рис. 2.2).
За період з квітня по вересень найбільшу кількість опадів відмічено в 2004 році
(489,3 мм), що на 131,7 мм більше за 2002 рік (додаток Б).
Рис. 2.3. Середньомісячна відносна вологість повітря у 2002-2004 рр.
За роки досліджень відносна вологість у середньому складала 73,6 % (рис. 2.3).
В 2004 році вона була вищою порівняно з іншими роками досліджень і складала
77,3 %, що на 6,1 % більше за 2002 рік та на 4,7 % за 2003 рік. Аналогічну
закономірність відмічено за період з квітня по вересень (додаток В).
Таким чином, можна зазначити, що оптимальні кліматичні умови, в роки проведення
експериментальної роботи, відмічено у 2004 році. Погодньо-кліматичні умови
по-різному впливали на ріст і розвиток дослідних рослин, які за два
вегетаційних періоди пройшли повний біологічний цикл з утворенням життєздатних
плодів і формуванням високоякісної лікарської сировини.
2.2. Об’єкт досліджень
Об’єктом досліджень був інтродукований в умовах Лісостепу України вид роду
Ехінацея (Echinacea Moench): ехінацея пурпурова (Echinacea purpurea (L.)
Moench) сорту «Зірка Миколи Вавилова» (виведеного в Полтавській державній
аграрній академії, автори В.М. Самородов та С.В. Поспелов). Експериментальна
робота виконувалась на кафедрі землеробства та агрохімії ім. професора В.І.
Сазанова Полтавської державної аграрної академії. Дослідження здійснювались на
посівах ехінацеї пурпурової в умовах Полтавського ботанічного саду ім. М.М.
Гришка.
- Київ+380960830922