РОЗДІЛ 2
КОРОТКИЙ НАРИС ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНИХ УМОВ ТА характеристика основних джерел
техногенних навантажень м. ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА
2.1 Фізико-географічні умови міста
Місто Дніпродзержинськ – один з найважливіших промислових центрів України.
Вперше згадується в документах в 1750 році (як село Кам'янське).
Дніпродзержинськ розташований на межі Українського кристалічного масиву і
Дніпро-Донецької западини. Правобережна частина міста розташована на заплаві та
надзаплавних терасах Дніпра, а також на лесовій вододільній рівнині та її
схилах на північно-східній околиці Дніпровсько-Бузького вододілу. Лівобережжя
розташоване на заплаві та першій надзаплавній терасі Дніпра і являє собою
рівнину [77, 81].
В геологічній будові беруть участь різноманітні за віком, генезисом,
літологічним складом і фізико-механічними властивостями породи. Найбільш
давніми є докембрійські кристалічні породи, які представлені гранітами,
гнейсами, гранітогнейсами та мігматитами. Кристалічні породи перекриті товщею
більш молодших третинних і четвертинних відкладень. Третинні осадові утворення:
піщані утворення, які містять прошарки бурого вугілля, спондилові глини,
глинисті мергелі, глауконітові піски з прошарками глин та піщаників. Поверхня
майже суцільно, за винятком виходів кристалічних порід, покрита четвертинними
відкладеннями. Вони представлені алювіальними утвореннями р. Дніпро (піски,
мулисті глини, торфянисті утворення, відкладення заплавних озер), делювіальними
покривними суглинками лесовидної структури, силовим делювієм і яружно-балковим
алювієм [33, 77].
Геоморфологія міста визначається такими особливостями. Територія відноситься до
підвищеного корінного плато та його схилів, до яких примикає смуга більш давніх
терас. Західна частина міста характеризується більш крутим рельєфом. Мінімальна
висотна позначка – 51 м, максимальна – 180 м, таким чином, амплітуда коливання
висот - 130 м.
На території міста виділяються такі геоморфологічні елементи. Корінний берег –
плато (80-180 м), покритий суглинками лесовидної структури. Третя надзаплавна
тераса (62-80 м), ширина якої коливається від 250 до 1700 м; вона складена
лесовидними суглинками. Корінний берег і третя тераса в районі міста порізані
яружно-балковою мережею. Великі балки мають постійний водостік, на схилах
спостерігаються зсувні явища. Друга надзаплавна тераса (56-62 м), ширина якої
600-800 м, складається делювіальними суглинками і глинами, інколи глинистими
пісками. Заплава (54-56 м) складена дрібнозернистими пісками [33, 77, 81].
В правобережній частині міста зональним типом ґрунтів є чорноземи звичайні
малогумусні, в лівобережній — дернові піщані і глинисто-піщані в комплексі із
слабогумусними пісками та піщаними чорноземами, а в плавнях річки — лучні
ґрунти [33, 81].
Клімат території, на якій розташоване місто, помірно-континентальний з добре
вираженими порами року. Зима коротка, м’яка, з частими відлигами, літо сухе та
жарке. Середньорічна температура повітря складає + 8,4єС. Найбільш теплі місяці
– липень та серпень, найбільш холодні – січень та лютий. Нормальна глибина
промерзання ґрунту – 90 см. У теплу пору року переважаючими є вітри
південно-західного, західного та північно-східного напрямків, у холодну –
південно-західних та східних. За рік випадає приблизно 477 мм опадів, найбільша
їх кількість випадає влітку, місто знаходиться в зоні, де відчувається
недостатнє зволоження. Кількість туманних днів коливається від 35 до 75 на рік
[33].
На погодно-кліматичні умови міста значно впливають специфічні чинники, які
притаманні кожному великому промисловому місту, і внаслідок дії яких ці умови
дещо відрізняється від таких, які спостерігаються в позаміській зоні. Це
забруднення атмосферного повітря газовими та пиловими викидами, теплове
забруднення, висотна забудова, яка впливає на рух повітряних мас, і таке інше
[121].
2.2 Основні джерела техногенних навантажень у місті
Дніпродзержинськ є одним з найбільш промислово розвинених міст України.
Більшість підприємств, які розташовані на його території, належать до важкої
індустрії: металургійної, металообробної, коксохімічної, хімічної
промисловості, і саме їх діяльність обумовлює вкрай складну екологічну
ситуацію.
В атмосферне повітря міста вноситься велика кількість шкідливих речовин – в
середньому на 1 км2 території припадає 913,3 т, а на одного мешканця – 492 кг
(за даними 2002 р.), і ці кількості з ростом виробництва збільшуються. В тому ж
2002 р. в повітря від стаціонарних і пересувних джерел надійшло 126,7 тис. т
забруднюючих речовин. З 67 підприємств міста основний внесок в забруднення
повітря дають 7: ВАТ „Дніпровський металургійний комбінат ім.. Дзержинського”
(115 617 т в 2002 р.), ВАТ „Дніпродзержинський коксохімічний завод” (6127,2 т),
ВАТ „ДніпроАзот” (1795 т), ВАТ „Баглійкокс” (1718,8 т), ВАТ „Дніпроцемент” (595
т), ВАТ „Дніпродзержинська ТЕЦ” (185 т), ВАТ „Дніпровагонмаш” (129 т).
Завантаження деяких районів міста автотранспортом також впливає на загальний
стан повітряного басейну. Динаміку викидів забруднюючих речовин в повітряний
басейн міста подано на рис. 2.1. У складі викидів виявлено до 100 речовин,
переважають оксиди вуглецю і азоту, двооксид сірки, завислі речовини, також
виявляється перевищення ГДК за вмістом таких небезпечних речовин, як
бенз(а)пірен, формальдегід, фенол, важкі метали [81, 218].
В поверхневі та ґрунтові води також надходить велика кількість полютантів. У
воді р. Дніпро і Дніпродзержинського водосховища встановлено перевищення норм
ГДК за вмістом нітратного азоту, фенолів, СПАР, важких металів. Ще гірше
становище спостерігається відносно р. Суха Сура,
- Київ+380960830922