Ви є тут

Екологічні аспекти біоутилізації трупної сировини тваринного походження

Автор: 
Троїцька Олена Олександрівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
0408U001325
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2 ОБ'ЄКТИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Об'єкти досліджень
До групи об'єктів довкілля, які досліджуються, включаються речовини, які визначають середовище існування живих об'єктів та з якими постійно приходиться стикатися живим об'єктам в процесі свої життєдіяльності. У цій групі можна виділити дві підгрупи. До першої підгрупи входять речовини, які необхідні людині для нормального існування, насамперед це повітря як окислювач для метаболічних процесів, вода та продукти харчування, переробка яких забезпечує організм енергією та будівельними матеріалами. Другу підгрупу складають речовини, які визначають середовище існування організму - це атмосферне повітря й вода, ґрунт та інші макро- й мікроорганізми, котрі живуть у тому самому середовищі, відходи життєдіяльності живих істот та продукти промислового виробництва, які потрапляють у повітря, воду та ґрунт [145].
Враховуючи те, що метою наших досліджень було визначення впливу процесу утилізації, який здійснюється на ветсанутильзаводі, такої специфічної сировини, як трупна, на об'єкти довкілля, то при проведенні експериментальних та аналітичних досліджень безпосередньо на території виробничої зони - особливу увагу приділяли ґрунтам з території ветсанутильзаводу, повітряному середовищу виробничої зони, стічним водам, які утворюються на різних етапах технологічного процесу, поверхням виробничих і побутових приміщень та спеціальному одягу працівників, технологічному обладнанню, тому, що саме ці об'єкти виробничої зони, найбільше підлягають впливу емісійного джерела забруднення.
Крім того, проводилось бактеріологічне обстеження напівфабрикату і м'ясо-кісткового борошна, які є кінцевими продуктами процесу утилізації й які у випадку бактеріального обсіменіння патогенною мікрофлорою, можуть стати потенційним джерелом інфікування майбутніх його споживачів, а тому можуть спровокувати віддалену у часі та просторі небезпечну в епідеміологічному та екологічному плані ситуацію.
У навколишньому середовищі досліджували наступні об'єкти - ґрунти з території очисних споруд, ґрунти з ділянки, яка найближче розташована до виробничої зони ветсанутильзаводу, воду з артезіанських свердловин, які розташовані найближче до ветсанутильзаводу, річкову воду у яку викидають очищені стічні води, воду з шахтних колодязів, розташованих найближче від заводу, ґрунти з полів, які зрошують стічними водами та сільськогосподарські рослини, які вирощують на цих полях, тобто ті об'єкти довкілля,що безпосередньо або опосередковано підлягають впливу такого емісійного джерела забруднення, як Токмацький ветсанутильзавод (рис. 2.1):

Рис. 2.1. Об'єкти довкілля, які підлягали дослідженню
Дослідження проводилися у постійній співпраці з Запорізькою обласною ветеринарно-бактеріологічною лабораторією та районним управлінням ветеринарної медицини Токмацького району, ретельно вивчалися звіти та інші документи за останні 15 років, які стосувалися результатів обстежень ветеринарною службою ветсанзаводу у м. Токмак Токмацького району Запорізької області. В роботі використовували схему санітарно-гігієнічного обстеження ветсанутильзаводів, яка була розроблена у Київському науково-дослідному Інституті епідеміології та інфекційних хвороб імені Л.В. Громашевського і яка була ухвалена кафедрою комунальної гігієни Київського медичного університету імені О.О. Богомольца [165].
2.2. Загальна характеристика Токмацького ветсанутильзаводу
Надаючи загальну характеристику Токмацького ветсанутильзаводу та процесам по утилізації трупної сировини, які там здійснюються - нами враховувався, насамперед, вплив роботи цього підприємства на об'єкти довкілля.
Токмацький ветсанутильзавод розташовано за межами міста Токмак Запорізької області, на відстані 1600 м до найближчого населеного пункту, з урахуванням рози вітрів. Санітарна зона знаходиться у межах 1000 м від ветсанутильзаводу.
Токмацький ветеринарно-санітарний утильзавод збудовано за типовим проектом № 817-108 й укомплектовано вітчизняним обладнанням. Територія заводу огороджена залізобетонною огорожею та, згідно проекту, вкрита твердим вологонепроникним покриттям. Територія ветсанутильзаводу не обладнана системою зливної каналізації для збирання паводкових й талих вод.
Ветсанутильзавод - це виробництво, яке функціонує у режимі підприємства закритого типу. Такий режим забезпечується поділенням на " чисту " та "брудну " зони, яке досягається шляхом використання санпропускників, дезінфекційних споруд і просто відділяючих стінок.
У небезпечній зоні проводять приймання трупної сировини, попереднє її розділення, розтин та подрібнення трупів, зняття з них шкіри, завантаження подрібненої трупної маси у вакуум-горизонтальні котли, а також дезінфекцію автотранспорту та шкіряної сировини.
У безпечній зоні виробництва встановлено обладнання для переробки напівфабрикатів у м'ясо-кісткове борошно, технічний жир й для обробки шкіряної сировини.
На території заводу знаходяться також об'єкти господарчого призначення - котельня, яка до 2006 року працювала на рідкому паливі, а після проведення газу на ветсанутильзавод, перейшла на газове пальне; гараж на 5 боксів для спеціального автотранспорту; ремонтні майстерні та т. ін.. Всі ці об'єкти знаходяться у окремо розташованих будівлях на небезпечній (" чистій ") зоні заводу.
До " брудної " зони відносяться усі виробничі приміщення, а також стоянка автотранспорту перед мийкою та дезінфекцією машин. Персонал заводу, який працює на " брудній " зоні підприємства й має неминучий контакт із трупною сировиною, повинен змінювати взуття і робочій одяг (останній повинен надаватися всьому персоналу заводу у необхідній кількості). На заводі функціонує пральня, яка належить заводу та розташована на його території, де необхідно прати та дезінфікувати спеціальний одяг, тому що виносити робочий одяг за межи території не дозволяється. Також, обладнано приміщення для миття та прийняття душу персоналом заводу, яке укомплектоване дезінфекційними засобами