РОЗДІЛ II. УМОВИ, ОБ'ЄКТИ, МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Актуальність, мета, завдання визначають необхідність специфічних підходів в теоретичних і практичних дослідженнях, серед яких чільне місце займає системний підхід. Пізнання антропно регульованих і культивованих рослинних угруповань, як особливого типу фітоценозів, їх елементно-структурний аналіз і формалізація, типологія можливі на основі логічно-методичного напрямку системного підходу через вирішення онтологічних проблем усвідомлення фундаментальних суперечностей між людиною і природою, а також поглиблення пізнання взаємодії людини і природи.
2.1. Характеристика фізико-географічних умов Кривбасу
Криворізький залізорудний басейн розташований переважно у Дніпропетровській, частково - у Кіровоградській областях. Має вигляд смуги завдовжки близько 100 км, завширшки 2-7 км, площею 300 км2 в басейні р.Інгульця, від м. Жовті Води до широти Каховського водосховища [175].
За фізико-географічним районуванням територія Кривбасу належить до Середньоінгулецько-Саксаганського району Південно-Придніпровської схилово-височинної області Дністровсько-Дніпровської північностепової фізико-географічної провінції, північностепової підзони; південну частину Криворіжжя відносять до Високопільсько-Апостолівського району Бузько-Дніпровської низовинної області Причорноморської середньостепової фізико-географічної провінції, середньостепової підзони [174- 176].
У геологічній будові регіону беруть участь магматичні та метаморфічні породи докембрію (граніти, магматити, гнейси, сланці, кварцити, залізисті кварцити). Вони перекриваються поясом, який складається з осадових порід палеогену, неогену та антропогену (Табл.2.1).
У геоморфологічному відношенні територія Кривбасу представлена хвилястою степовою рівниною, що складена з Придніпровської височини і Інгулецько-Нікопольської низовини. Ці елементи рельєфу розміщені на Бузько-Дніпровському геоморфологічному рівні, належать до південної частини Українського щита (абсолютні позначки поверхні - 100-200 м) та позначаються на рельєфі, ландшафтній структурі району дослідження.
В рельєфі Кривбасу особливо важлива роль належить Дніпру, як ведучому морфо-структурного фактору рельєфоутворення.
Таблиця 2.1
Схема стратиграфічного розчленування кайнозойських відкладів Кривбасу (за І.С.Паранько [245])
СистемаВідділГоризонт і характеристика його розрізуПотуж-
ністьЧетвер-
тиннаЧервоно-бурі суглинки, глини, піски, супісокдо 25 м
Неоге-нова
ПліоценПонтичний. Сірувато-жовті, сірі оолітові вапняки, сірі, сірувато-зелені піски, глини
до 10 м
Міоцен
Меотичний. Сірі піски, зеленувато-бурі піщанисті глини, вапняки, доломіти
до 6 мСарматський. Сірі доломіти, вапняки, сіро-зелені піски, глини
до 15 мСірі доломіти, вапняки, глини, піски, іноді вуглистідо 15 мСіро-зелені глини, піски вуглисті, вапнякидо 8 м
Палео-геноваОлігоценБорисфенський. Зеленувато-сірі глини, піски з прошарками та лінзами марганцевих руд
до 20 м
ЕоценКиївський. Сірувато-зелені алеврито-піщано-глинисті породи, піски, алеврити, алевроліти, глини, вторинні каоліни
до 40 мБучацький. Сірі та чорні вуглисті глини, піски з лінзами бурого вугілля, вторинні каоліни
до 32 м Флювіальний рельєф є домінуючим серед генетичних типів природного (карстовий, суфозійний, гравітаційний, еоловий) морфоскульптурного рельєфу і представлений системами річкових долин та формами, що створені тимчасовими водотоками - балками, ярами, рівчаками, борознами, вимоїнами, улоговинами та лощинами. Основним елементом морфоструктурного рельєфу Кривбасу є лесово-суглинисті височинні та низовинні вододільні плато; виділяються також місцевості: бугристі і хвилясті; схилові, ерозійні і скелясті; яружно-балкові і долинно-балкові; надзаплавно-терасні; заплавні.
Вододільні плато межиріч витягнуті з півночі та північного-сходу на південь і мають загальний похил на південь в бік Чорного моря та річкових долин і балок, де сформувалися привододільні схили. За даними Л.М. Булави [34], вододільні плато на території Кривбасу займають 65% площі регіону.
Щільність балочно-яружної сітки на території Кривбасу в межах Причорноморської низовини становить 0,3-0,5 км/км?, відрогів Придніпровської височини - 2,3-3,5 км/км?. Балки розвинуті уздовж річкових долин, безпосередньо впадають в них або у великі балки під прямим кутом або близьким до нього. Яри приурочені до днищ балок (донні яри) та схилів балок і річкових долин - бокові або схилові яри. За Л.М. Булавою [34] середня густота яружної сітки відносно невелика - 0,04 км/км?, на схилах річкових долин збільшується до 0,1 км/км?.
Згідно агрокліматичного районування північний та центральний Кривбас знаходяться в межах центральної частини Північного степу, південний Кривбас - в межах центральної частини Південного степу. Клімат території в значній мірі формується під дією циклонального (середземноморські і атлантичні циклони) і в меншій - антициклонального руху повітряних мас (із області Азорського максимуму) (Табл. 2.2). На Криворіжжі переважають вітри північних румбів (49% повторюваності), східні вітри, рідше спостерігається південний вітер. Влітку найбільш часто повторюються північні та північно-західні вітри, в інші сезони року - північно-східні, північні та східні вітри. В теплий період часто спостерігаються суховії - вітри східних румбів, які характеризуються швидкістю більше 5,7 м/сек при дуже низькій відносній вологості повітря - 25-30% (Табл. 2.3).
Середня температура повітря у липні +22,2°С, у січні - -5,1°С, за рік - +8,5°С (Табл.2.4). Початок і кінець періоду вегетації рослинності (перехід через +5°С) відбувається 2 квітня та 3 листопада (тривалість 215 днів), а час найбільшої її активності - з 21 квітня до 11 жовтня (перехід через +10°С).
Таблиця 2.2
Кліматичні особливості Кривбасу (за Казаковим, Шипуновою [245])
Кліматичний факторПівденьПівнічСума активних температур, °С32003000