РОЗДІЛ 2
МІСЦЕ, УМОВИ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
Представлений в дисертації експериментальний матеріал одержано в результаті досліджень, що проводились в 1998-2003 рр. в лабораторії біологічного фосфору та в лабораторії біологічної трансформації азоту і фосфору Інституту сільськогосподарської мікробіології УААН в лабораторних і польових умовах. Польові досліді проведені на чорноземі вилугуваному легкосуглинковому дослідного господарства ІСГМ УААН та на дослідному полі Харківського НАУ, чорнозем глибокий середньогумусний на лесовидному суглинку.
2.1. Умови проведення вегетаційних та польових дослідів
Вегетаційні досліди проводили в люміностаті в посудинах ємністю 0,5 л в умовах ґрунтової культури при інтенсивності освітлення 20 тис. люкс на рівні зеленого ярусу, з світловим періодом 16 годин при температурі 26±2оС. Повторність в дослідах десятиразова.
Польові досліди проводили згідно методики проведення польових дослідів [25, 26] на чорноземі вилугуваному легкосуглинковому в межах землекористування дослідного господарства Інституту сільськогосподарської мікробіології УААН (східна околиця м. Чернігова - Чернігівське опілля), який має такі основні агрохімічні показники: гумус в орному шарі - 3,2-3,4 %, вміст P2О5 за Чиріковим - 14,0-17,0 мг/100 г, К2О за Масловою - 12,0 -14,0 мг/100 г, рНвод. - 5,9-6,0 та на дослідному полі Харківського НАУ, чорнозем глибокий середньогумусний на лесовидному суглинку, який має такі основні агрохімічні показники: гумус в орному шарі - 5,9%, вміст P2О5 за Чиріковим - 10,1 мг/100 г, К2О за Масловою - 14,4 мг/100 г, рНвод. - 7,3,
Площа дослідних і облікових ділянок складала 2,7-3,6 м2 в дослідах з ячменем та 20-25 м2 в дослідах з буряками цукровими. Повторення в дослідах п'ятиразове, розміщення ділянок рендомізоване.
Мікроділянкові досліди з цукровим буряком проводили на ретельно обробленому ґрунті (чорнозем вилугуваний легкосуглинковий, дослідне поле Інституту сільськогосподарської мікробіології УААН). Використовували каліброване насіння. При цьому проводили стацiонарний ручний посiв (на точно визначену глибину 3 см з вiдстанню мiж насiнинами 3 см). Довжина рядка 2 метри. Ширина міжрядь 45 см.
2.2. Об'єкти досліджень
Об'єктом досліджень була взаємодія протруйників насіння і біоагентів бактеріальних препаратів та поєднаний їх вплив на урожайність культурних рослин (Beta vulgaris L.v. saccharifera, Hordeum distichum L.v.).
В дослідженнях було використано ряд найпоширеніших на сьогодні протруйників насіння сільськогосподарських культур: адіфур, гаучо, тачигарен, сульфокарбатіон, раксил, вінцит, фундазол.
Протруєння насіння буряків цукрових є обов'язковим агрозаходом, яке проводиться на насіннєвих заводах. Технологію протруєння і протруйник насіння зернових культур вибирали за результатами фітоекспертизи насіння (табл. 2.1, табл. 2.2).
В лабораторних і польових дослідах використовували протруєне та бактеризоване насіння буряків цукрових сорту Білоцерківський 45, ячменю ярого сорту Гонор. Ефективність суміщення бактеризації і протруєння насіння вивчали у вегетаційних та польових дослідах. Задіяні в дослідженнях чинники показано в табл. 2.3.
Схема лабораторних дослідів по відбору біопрепаратів застосування яких суміщалось би з протруєнням насіння приведено на рис. 2.1.
Таблиця 2.1
Спектр дії протруйників проти головних збудників хвороб ячменю (цит. [110])
ПрепаратСажкиПліснявіння насінняСнігова плісеньКореневі та прикореневі гнилітвердалетючафузаріозгельмінтоспоріозцеркоспорельозсепторіозФундазол+++++Раксил+++++++Вінцит++++++34
Таблиця 2.2
Характеристика протруйників насіння (цит. по [122])
Назва препаратівВиробнича класифікаціяДіюча речовина, %Форма препаратуНорма витрат на 1 тону насіння, кг (л)Фірма-виробник, країнаАдіфурІнсектицид-нематоцидкарбофуран, 35текуча паста20-35Сер-Італія, ІталіяГаучоІнсектицидімідаклоприд, 70порошок60Байєр АГ,
НімеччинаТачигаренФунгіцидгімексазол, 706-15Санкіо, ЯпоніяСульфокарбатіонсульфокарбатіон, 90-954ІБОНХ НАНУ, УкраїнаРаксилтебуконазол, 21,5Байєр АГ, НімеччинаФундазолбеноміл, 502-3Хіноїн, УгорщинаВінцитфлутриафол, 2,5 + тіабендазол, 2,5суспензія2Зенека,
Великобританія35
Таблиця 2.3
Задіяні в дослідженнях чинники
Мікробні препаратиСільськогосподарські
культуриПротруйникиНазваДіюча основа
(штам бактерій)Спрямованість діїНазваСортПоліміксобактеринPaenibacіllus polymyxa KBмобілізація фосфору ґрунту, продукування фізіологічно-активних речовин буряки цукровіБілоцер-
ківський 45адіфур,
гаучо,
тачигарен,
сульфокарбатіонАльбобактеринAchromobacter album 1122БПАAzotobacter chroococcum M-70фіксація атмосферного азоту, продукування фізіологічно-активних речовинAzotobacter vіnelandіі M-XФлавобактеринFlavobacterіum sp. Л-30ФлавобактеринFlavobacterіum sp. Л-30ячміньГонорраксил,
вінцит,
фундазолРизоентеринEnterobacter aerogenes 30ФДіазофітAgrobacterіum radіobacter 20436
Рис. 2.1. Схема лабораторних дослідів із відбору біопрепаратів застосування яких суміщалось би з протруєнням насіння
В лабораторних умовах проводили дослідження з впливу протруйників на агрономічно цінні властивості біоагентів мікробних препаратів, рекомендованих для зернових колосових культур згідно рис. 2.2.
Рис. 2.2. Чинники, які були задіяні в дослідах із зерновими колосовими культурами.
На основі отриманих результатів досліджень встановлено, що в польових умовах доцільним було проведення дослідів з ячменем ярим з включенням таких варіантів з обробкою насіння:
1. Без обробітку (контроль)
2. Ризоентерин
3. Раксил
4. Ризоентерин + раксил
5. Вінцит
6. Вінцит + ризоентерин
7. Фундазол
8. Фундазол + ризоентерин
В лабораторних умов