РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Місце, умови і матеріали досліджень
Основні дослідження було проведено на базі екосистем тепличних господарств м.
Києва та Київської обл., м. Умані Черкаської області; тепличного комплексу м.
Кривий Ріг; навчально-дослідних теплицях університету Вагенінген (Нідерланди)
та м. Гіссена (Німеччина) протягом 2000–2003 рр.
Об'єктом дослідження був еколого-фауністичний комплекс трипсів як структурний
елемент екосистем закритого ґрунту (рис. 2.1).
Основні зв’язки
Додаткові зв’язки
Рис. 2.1. Трипси як структурний елемент екосистем закритого ґрунту
У проведених дослідженнях використовували овочеві та декоративні культури. В
основі досліджень було встановлення домінантних видів трипсів та їх роль у
формуванні синекологічних зв’язків в умовах штучних фітоценозів.
Основні дослідження проводили на овочевих культурах родів Lycopersicon (томати
– гібриди F1 Маєва, F1 Червона стріла, F1 Портленд, F1 Анабель, F1 Ультімо, F1
Калібра) та Cucumis (огірки – гібриди F1 Естафета, F1 TCXA 2693) в умовах
екосистем закритого ґрунту. Вивчалася роль трипсів у прямому та
опосередкованому пошкодженні (завдяки розповсюдженню вірусних патогенів),
особливості контролю чисельності шкідників і поширення вірусних хвороб.
Томати – гібриди голландські Маєва, Анабель, Ультімо, Калібра, російські –
Червона стріла, Портленд. Запилюються джмелем бомбусом. Висівають культуру з 11
листопада, висадка саджанців відбувається з 25 грудня до 10 січня, плодоношення
починається з 23 березня. Сівозміна закінчується у кінці вересня – на початку
жовтня.
Огірки – гібриди Естафета та ТСХА 2693, запилюється штучними запилювачами
гладіатор, тепличний 40, кавалер, казанова. Існує 2 сівозміни. Перша сівозміна
починається з 25 листопада, висаджують культуру з 25 грудня до 10 січня, збір
урожаю починається з 5 лютого. 2-га сівозміна: висадка починається з 15 липня,
висівають культуру за 15 днів до цього.
Середня врожайність помідорів – 27 кг/м2, огірків – 29–30 кг/м2.
Плодоношення огірків починається через 25–45 днів після висадки розсади,
томатів – через 50–70 днів.
Відстань між рядами – 50 см, між рослинами – 30 см. Використовують додаткове
досвічування протягом 2–3 днів, тривалість 24 години, удільна потужність
установки 400Вт/м2.
Режими вирощування томатів та огірків представлено в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Режими вирощування розсади томатів та огірків
Температурний режим
Культура
Огірки
Томати
1. Температура садивного ґрунту до появи сходів
+27оС
+23… +25оС
2. Температура ґрунту після появи сходів
+20... +22оС
+16... +18оС
3. Температура повітря в перші 4–5 днів після появи сходів
+16... +17оС
+13... +15оС
4. Температура повітря в наступний період
+21... +23оС(день)
+18... +20оС (ніч)
+20... +21оС (день)
+16... +18оС (ніч)
5. Відносна вологість повітря, %
70–75
60–70
У роботі використовували насіння овочевих культур, отриманих у тепличних
господарствах Київської області.
На перших етапах роботи вірус отримували з листків томатів, що вирощувались в
умовах екосистем закритого ґрунту тепличних господарств. На листках були
виявлені симптоми вірусу бронзовості томатів. Джерелом накопичення та
підтримання вірусу слугували рослини квасолі (Ph. vulgaris L.), тютюну (N.
tabacum) та петунії (Petunia gibrida).
Для імунологічних досліджень застосовували комерційні антисироватки до вірусу
бронзовості томатів. При постановці непрямого імуноферментного аналізу
використовували антитіла діагностичні проти імуноглобулінів кроля, мічені
пероксидазою, що випускаються підприємством з виготовлення бакпрепаратів НДІ
епідеміології та мікробіології (м. Москва). Відбір інфекційного матеріалу
здійснювали на дослідних ділянках згаданих вище тепличних комплексів. Проводили
аналіз відібраного матеріалу за допомогою електронної мікроскопії та
серологічних методів. Контроль за шкідниками та хворобами здійснювали за
допомогою механічного, хімічного, культурного, агротехнічного та біологічного
методів. Основним у дослідженнях регулювання трипсів був еколого-біологічний
контроль, який реалізовано шляхом випуску хижих кліщів Amblyseius cucumeris на
рослини у різні фази їх розвитку. Хижих кліщів A. cucumeris вирощували в
лабораторних умовах на рослинах квасолі або акароїдних кліщах. Першоджерело
взяте на овочевій фабриці м. Києва.
2.2. Методи досліджень
2.2.1. Екологічні методи збору та ідентифікація трипсів в умовах екосистем
закритого ґрунту
Проблемою методів збору трипсів займалося багато зарубіжних вчених. У своїх
дослідженнях ми використовували праці M. Ranasinghe (1981, 1988) [197, 198], V.
Jones (1986) [148], M. Parella (1985) [189], S. Roach (1972) [202], L. Yudin
(1987) [265].
Деякі з учених займалися безпосередньо проблемою обгрунтування методів боротьби
з західним квітковим трипсом. Ми скористалися тими з них, які виявилися
найбільш придатними для умов екосистеми закритого ґрунту [93, 179, 202, 229,
252].
Виявляти трипси нескладно, але необхідно мати певні навички для того, щоб знати
коли і де можна виявити той чи інший вид [6].
Для збору колекції видового складу трипсів на рослинах або на окремих їх
органах використовували методику М.М. Барановського, запропоновану ним у
„Рекомендаціях з ідентифікації та захисту рослин від адвентивних видів трипсів
в умовах закритого ґрунту України”, (2000р.) [6].
Клейкі пастки використовували як промислового виробництва (Monitoring & Control
Systems EOCOS, 130 High Street, Kimpton, Hitchin, Herts. Tel: KIMPTON 832481),
так і виготовляли способом нанесення на твердий пластиковий лист клейкої
речовини (різні мастила чи жири, нафтові гелі). Найчастіше використовув