РОЗДІЛ 2
МІСЦЕ, УМОВИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
Місце та умови проведення наукових досліджень
Досліди проводилися у ВАТ „Комбінат „Тепличний” (с. Калинівка, Броварського
району, Київської області), що розташований у четвертій світловій зоні України,
яка характеризується інтенсивністю ФАР у критичні місяці (грудень-січень) –
4,44-5,74 кДж/см2 хв. Сумарний рівень ФАР за рік становить до 51,8 ккал/см2.
Інтенсивність освітлення в скляних блокових теплицях взимку не перевищує 4000
лк. У хмарну погоду вона може знижуватись до 450–500 лк. Мінімальна
освітленість, що необхідна для росту і розвитку рослин помідора – 2000 лк,
оптимальна – 25000 лк. У період вирощування розсади (грудень-січень) таку
інтенсивність можна забезпечити використанням електродоосвічування рослин [91,
92].
Четверта світлова зона України належить до другого району за величиною
снігового та вітрового навантаження. Вага снігового покриву горизонтальної
поверхні землі – 70 кгс/м2. Швидкісний тиск вітру на висоті 10 м над поверхнею
землі – 35 кгс/м2 [54, 89]. Дослідження проводили в зимових блокових
гідропонних теплицях типу „Венло” шляхом проведення вегетаційних дослідів.
Зимові теплиці складались з уніфікованих блоків. Кожен блок теплиць має площу 1
га, яка розділена опорами на 28 секцій.
Температурний режим у теплиці протягом вегетаційного періоду відповідав вимогам
культури та узгоджувався з існуючими рекомендаціями до технології вирощування
(табл. 2.1, табл. 2.2).
У теплиці було передбачено автоматичне регулювання і підтримку протягом всього
вегетаційного періоду оптимального рівня мікроклімату, необхідного для росту і
розвитку рослин.
Таблиця 2.1.
Режим мікроклімату за вирощування розсади помідора, 2003-2005 рр.
Період
Температура, 0С
Відносна вологість повітря, %
Тривалість
доосвічування,
годин
субстрату
повітря
вдень
вночі
Від посіву до сходів
24
25-26
25-26
85-90
–
Поява сходів, сіянці
23-24
23-24
23-24
80-85
18
Після пікіровки
18-20
21-22
21-22
60-70
18
Після першої розстановки
18-19
19-20
18-19
60-70
16
Після другої розстановки
18-19
19-20
18-19
60-70
14
До висаджування розсади
18-19
19-20
17-18
60-70
12
Таблиця 2.2
Режим мікроклімату в теплиці впродовж вегетаційного періоду,
2003-2005 рр.
Період
Температура, 0С
Відносна вологість повітря, %
Концентрація СО2, %
субстрату
повітря
вдень
вночі
Висаджування розсади
18-20
20-22
18-20
65-75
0,04-0,05
Цвітіння 1-7 китиці
18-20
19-20
17-18
65-75
0,05-0,06
Плодоношення 1-8 китиці
17-19
18-19
16-17
65-75
0,06-0,07
Плодоношення 9-22 китиці
18-20
19-21
16-18
65-75
0,06-0,08
Плодоношення - останній збір
17-19
18-20
15-18
65-75
0,06-0,08
Насіння помідора висівали в 3 декаді листопада. Висів проводили у пінопластові
касети розміром 40х60х5 см. Розмір однієї комірки – 2,5х3,5 см. У кожну комірку
висівали по одній насінині. Насіння висівали сухим в мінеральну вату (Гродан).
Після цього його вкривали шаром вермикуліту (до 1,5 см) та замочували у
живильному розчині. Перші 4-5 діб проростання насіння відбувалось в камері для
пророщування за температури 24 0С. Підвищення температури до вказаного оптимуму
проводили протягом доби за вологості 85-90%. Після цього, касети переносили у
відділення сіянців, де вони вкривались прозорою перфорованою плівкою та
вирощувались до 14 - денного віку. Пікірували сіянці у блоки (кубики)
мінеральної вати. В період росту розсади двічі проводили розстановку рослин.
Для електродосвічування розсади використовували світильники типу ЖСП 02
ВОТ-600-022 У5 „Ватра” (Україна) з лампами MASTER SON-T PIA Green Power 600W
„Philips”. Інтенсивність освітлення складала 11000 лк.
У віці 36-38 діб розсаду переносили в теплицю і розставляли на мати „Гродан
Майстер” (без контакту з ним кореневої системи). Висаджування рослин у мати
проводили за цвітіння 1-3-ох квіток у першій китиці.
Система приготування і подачі живильного розчину проводилася на основі
міксерної установки фірми „NETAFIM”. При підготовці живильного розчину
контролювались задані параметри ЕС і рН.
Система забезпечення мікроклімату в розсадному відділені теплиці координувала
свої показники за допомогою метеостанції. Постійно здійснювались спостереження
за системою обігріву, освітлення, зволоження повітря та подачі СО2. Контроль за
показниками мікроклімату в теплиці здійснювали мікрокліматичним комп’ютером
«Priva Integro».
Двоокис вуглецю в теплицю подавався за допомогою трубопроводів з котельної та
перфорованих поліетиленових рукавів. Вміст двоокису вуглецю в повітрі
підтримували в межах 0,05-0,08%.
У теплиці були розміщені датчики регулювання температури повітря – 2 шт., його
відносної вологості – 2 шт. і концентрації СО2 – 1 шт. Всі вказані системи
працювали автоматично. Розсадне відділення обігрівалось двома основними
окремими контурами. Один з них – шатровий, інший – приземний у вигляді
регістрів.
2.2. Методика проведення досліджень
Досліди проводили в сучасних блокових гідропонних зимових теплицях типу „Венло”
ВАТ „Комбінат „Тепличний” з комп'ютерним регулюванням мікроклімату і
застосуванням краплинного поливу. Експериментальна частина роботи виконана
згідно методики Мойсейченка В.Ф. “Основи наукових досліджень з овочевими
культурами у захищеному грунті” (1988, 1996), “Методики дослідної справи в
овочівництві і баштанництві” (2001) [146, 150].
Варіанти дослідів розміщували методом рендомізації. Кожен дослід проводили у
триразовій повторності. Площа облікової ділянки 5,6 м2. Розсаду на постійне
місце висаджували у фазі 9-11 справжніх листків. Схема розміщення рослин по 4
шт. на 1 мат 100Ч20Ч7,5 см. Об’єм субстра
- Київ+380960830922