Розділ 2. Поняття і види заміни покарання
більш м'яким при його відбуванні за кримінальним правом України.], вважаємо за
доцільне розглянути тут єдиний вид заміни покарання більш суворим його видом –
штрафу громадськими або виправними роботами[27] [75 Зазначені положення
дисертації викладено у тезах наукової доповіді [27] Герасименко В.П. Заміна
покарання у виді штрафу при неможливості його сплати (ч. 4 ст. 53 КК) //
Сучасні проблеми юридичної науки та практики: Тези доп. та наук. повідом.
всеукраїнськ. науково-практичн. конф. молодих учених та здобувачів / За заг.
ред. М.І. Панова. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2007. – C. 216–219.].
Заміна штрафу громадськими або виправними роботами відбувається у випадку
неможливості виконання покарання у виді штрафу, бо у засудженого відсутня
можливість його сплати. В усіх таких випадках несплачена сума штрафу
заміняється більш суворим видом покарання. Обумовлено це, на наш погляд, єдиною
причиною – штраф є найбільш м'яким видом покарання з усіх покарань,
передбачених КК (ст. 51 КК), у зв'язку з чим і замінити його на який-небудь
інший, більш м'який вид не уявляється можливим.
Відповідно до ч. 4 ст. 53 КК у випадку неможливості сплати штрафу суд може
замінити несплачену суму штрафу покаранням у виді громадських робіт із
розрахунку: десять годин громадських робіт за один встановлений законодавством
неоподатковуваний мінімум доходів громадян, або виправними роботами з
розрахунку один місяць виправних робіт за чотири встановлених законодавства
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, але на строк не більше двох
років. Загальне положення про можливість заміни несплаченої суми штрафу
громадськими або виправними роботами міститься й у КВК (ч. 3 ст. 26).
На підставі встановлених класифікаційних критеріїв цей вид заміни покарання
можна віднести до заміни покарання, яка: а) застосовується в процесі його
виконання (відбування); б) є обов'язковою; в) відбувається на підставі рішення
суду; г) здійснюється більш суворим видом покарання; д) може бути як повною,
так і частковою; е) застосовується у зв'язку з об'єктивними обставинами, не
пов'язаними с поведінкою засудженого – зміною певного статусу засудженого
(втрата платоспроможності); є) здійснюється на підставі тільки норм КК.
Отже, у випадку неможливості сплати штрафу його несплачена сума може бути
замінена більш суворим видом покарання. При цьому більш суворе (заміняюче)
покарання може бути призначене навіть на максимальний строк, бо це залежить від
суми несплаченого штрафу.
Тим часом і в ч. 1 ст. 389 КК за умисне ухилення від сплати штрафу особі також
може бути призначене покарання у виді виправних робіт на строк до двох років.
Таким чином, порівняльний аналіз положень ч. 4 ст. 57 і ч. 1 ст. 389 КК
свідчить, що, незалежно від причин невиконання покарання (неможливості сплати
штрафу або умисного ухилення від нього), до засудженого може бути застосоване
покарання у виді виправних робіт строком до двох років. Гадаємо, що навряд чи
таке положення можна визнати справедливим.
Слід зазначити, що заміна штрафу при неможливості його сплати відбувається з
об'єктивних причин – у зв'язку зі зміною певного статусу засудженого (втратою
платоспроможності), а не з суб'єктивних причин – внаслідок ухилення засудженого
від відбування призначеного вироком суду покарання, коли особа вчиняє умисні
дії, спрямовані на невиконання покладеного на нього вироком суду обов'язку
сплатити штраф (приховує заробіток, майно, змінює місце проживання)[74] [76
Див.: [74] Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар /
Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, С.Б. Гавриш та ін. За заг. ред. В.В Сташиса,
В.Я. Тація. – К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2003. – С. 199.]. Тому, на
наш погляд, немає достатніх підстав для заміни несплаченої суми штрафу більш
суворим видом покарання – громадськими або виправними роботами.
Крім того, втратити платоспроможність засуджений може з різних причин, у тому
числі й у результаті переходу на менш оплачувану роботу за станом здоров'я. У
такій ситуації суд заміняє йому несплачену суму штрафу більш суворим
покаранням, тоді як, наприклад, військовослужбовець у такій ситуації взагалі
звільняється від відбування покарання у випадку визнання його непридатним до
військової служби за станом здоров'я (ч. 3 ст. 84 КК) [77 Наприклад, У КК
Республіки Білорусь передбачена можливість заміни покарання більш м’яким через
хворобу особи (ст. 92 КК). Див.: [227] Хавронюк М.І. Кримінальне законодавство
України та інших держав континентальної Європи: порівняльний аналіз, проблеми
гармонізації. – Монографія. – К.: Юрисконсульт, 2006. – С. 402.]. Більш того,
неспроможність сплатити штраф може виникнути і у зв’язку з повною втратою
засудженим працездатності, коли останній не в змозі буде відбувати і такі
покарання, як громадські або виправні роботи.
Слід зазначити, що раніше в законодавстві передбачалася можливість розстрочки
або відстрочки виконання такого виду покарання, як штраф при неможливості його
сплати. Відповідно до раніше чинного положення ч. 3 ст. 405 КПК 1960 р. [78
Стаття 405 виключена на підставі Закону № 2670-III (2670-14) від 12.07.2001 р.]
сплата штрафу могла бути відстрочена або розстрочена не більш ніж на один рік у
тому випадку, якщо засуджений не може сплатити його негайно. У раніше чинному
Положенні про порядок і умови виконання в Українській РСР кримінальних
покарань, не пов'язаних із заходами виправно-трудового впливу на засуджених,
затвердженому указом Президії Верховної Ради України від 22 червня 1984 р.
(затвердженого Законом УРСР від 7 грудня 1984 р.)[114] [79 Див.:
[114] Положенн
- Київ+380960830922