РОЗДІЛ 2
ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ УПРАВЛІНСЬКИХ УМІНЬ І НАВИЧОК У ВИЩОМУ
ТЕХНІЧНОМУ
НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ
2.1. Рівні розвитку управлінських умінь і навичок у вищому технічному
навчальному закладі за результатами констатувального експерименту
Формування управлінських умінь і навичок майбутніх інженерів у навчальному
процесі передбачало теоретичний аналіз філософських, психологічних,
педагогічних робіт у даній сфері, власне, проведення експерименту й аналіз його
результатів. Для визначення актуальності роботи необхідно було визначити,
наскільки традиційна система навчання сприяє розвитку управлінських умінь і
навичок у студентів вищого технічного навчального закладу.
На початковому етапі експериментальної роботи потрібно було встановити, як
студенти оцінюють корисність і необхідність вивчення управлінських дисциплін,
чи зацікавлені вони в цих знаннях, чи хочуть їх удосконалювати, чи усвідомлюють
управління як необхідний складник професійної діяльності. Діагностувалося
також, яким чином студенти оцінюють у себе рівень розвитку управлінських умінь
і навичок.
На цьому етапі використовувались такі методи педагогічної діагностики:
анкетування, опитування, спостереження, самооцінка. У дослідженні брало участь
у загальній кількості 437 студентів четвертого й п'ятого курсів Національного
технічного університету «Харківський політехнічний інститут», Харківського
національного технічного університету сільського господарства ім. П. Василенко,
Національного аерокосмічного університету «ХАІ» ім. М.Е. Жуковського. Вибір
саме цих курсів для проведення експериментальної роботи обумовлювався тим, що
студенти до цього часу вже практично закінчили навчання у вищому навчальному
закладі, отже можна було встановити, як існуюча система інженерної освіти
сприяє формуванню управлінських умінь та навичок.
Експериментом було охоплено студентів семи факультетів інженерного профілю.
Вибір такої широкої категорії студентів обумовлювався тим, що відповідно до
концепції, що розробляється й реалізується в НТУ «ХПІ», управлінська підготовка
повинна бути складовою професійного навчання інженера будь-якого профілю. Вона
розглядається як професійно значуща для інженера й реалізується з точки зору
загальних функцій, властивих діяльності керівника. У нашому дослідженні
робиться наголос на взаємодію в системі «керівник-підлеглі» (підрозділи 1.2,
1.3), оскільки цьому питанню у вищому технічному навчальному закладі не
приділяється достатньої уваги.
Одне з питань анкети формулювалося так: «Чи вважаєте ви, що уміння управляти
людьми є професійно важливими для інженера?». Відповіді студентів різних
навчальних закладів розподілилися по-різному. Тільки 12 % студентів НТУ «ХПІ»
відповіли «ні», у той же час таких студентів НАУ «ХАІ» виявилось вже 27,5 %, а
студентів ХГТУСГ – 33 %. На наш погляд те, що переважна кількість студентів НТУ
«ХПІ» відповіла «так» на це питання є результатом роботи викладачів НТУ «ХПІ»,
і зокрема кафедри педагогіки і психології управління соціальними системами,
спрямованої на посилення управлінської складової професійної підготовки
майбутніх інженерів.
Проте для того, щоб дослідити цю проблему більш глибоко студентам було
запропоновано відповісти на відкрите запитання: «Перерахуйте, якими є, на Ваш
погляд, професійні вимоги до сучасного інженера, що він повинен знати, уміти
робити?». У відповідь на нього лише 17 % опитаних студентів відзначили
управлінську компетентність. Це свідчить про ще недостатню усвідомленість
студентами значення управлінських умінь та навичок як необхідних для успішного
здійснення інженером професійних функцій.
Дещо більша частина вибірки (30 %) відзначила важливість для інженера уміння
працювати з людьми, налагоджувати ефективні взаємини в колективі, психологічну
компетентність, що також може бути позитивним моментом у процесі організації
управлінської підготовки майбутніх фахівців.
Ставлення студентів до управлінської підготовки вивчалося також шляхом
опитування, у якому вони мали проранжирувати різні комплекси знань, умінь,
навичок щодо їх корисності, важливості для успішної роботи після закінчення
вищого технічного навчального закладу. У списку для ранжирування пропонувалися
такі фактори: знання загальноінженерних основ галузі, уміння працювати з
людьми, загальна ерудиція й кругозір, знання історії країни й культурних
традицій, уміння керувати людьми, правова грамотність, вузькоспеціалізовані
навички за своїм профілем, знання економіки, знання персонального комп'ютера,
гнучкість і неординарність мислення, фундаментальні знання.
Результати проведеного опитування були такими: уміння керувати людьми 39 %
опитаних вважають дуже важливими й корисними для досягнення успіху в
професійній діяльності після закінчення навчального закладу (ранг від 1 до 3),
38,6 % студентів оцінюють рівень значущості для себе саме управлінських умінь і
навичок як середній (ранг від 4 до 7). І тільки 24 % студентів уміння керувати
людьми вважають мало значущим для своєї майбутньої роботи.
Це дозволяє зробити висновок, що управлінська підготовка викликає значний
інтерес у студентів і оцінюється ними як корисна й необхідна для досягнення
успіху у своїй професійній кар'єрі.
Крім цього було проведено дослідження того, як студенти бачать свою професійну
діяльність, якими мотивами вони будуть керуватися при виборі своєї кар'єри.
Опитуваним студентам було запропоновано таку інструкцію:
«У виборі й побудові своєї майбутньої професійної кар'єри Ви будете, перш за
все, керуватися прагненням (оцініть значущість кожного фактора за 4-х бальною
шкалою: 1– те, що є найбільш значущим для Вас, буде найва
- Київ+380960830922