РОЗДІЛ 2
КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБСТЕЖЕНИХ ХВОРИХ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Клінічна характеристика обстежених хворих на гіпертонічну хворобу
У роботі проведено комплексне обстеження та динамічне спостереження 186 осіб –
156 хворих на ГХ, які згідно до класифікації АГ ВООЗ/МТГ, 1999 р.; ЄТК/ЄТГ,
2003 р. в залежності від ступеня АГ були розподілені на три групи: 52 з І
ступенем; 56 – з ІІ ступенем, 48 – з ІІІ ступенем і 30 здорових осіб
відповідної статі та віку, які склали контрольну групу (рис.2.1).
Рис.2.1. Розподіл обстежених хворих в залежності від ступеня АГ.
Діагностика ГХ здійснювалась на основі широкого комплексу клінічних і
інструментальних методів дослідження. Виділення ступенів АГ проводилось за
показниками вимірювання офісних даних АТ (І ступінь АГ – систолічний АТ 140-159
мм рт.ст., діастолічний – 90-99 мм рт.ст.; ІІ ступінь АГ – систолічний АТ
160-179 мм рт.ст., діастолічний – 100-109 мм рт.ст.; ІІІ ступінь АГ –
систолічний АТ і180 мм рт.ст., діастолічний і110 мм рт.ст.).
Обстеження пацієнтів включало кілька етапів, у які входили загально клінічні та
спеціальні обстеження. У ряді випадків з метою виключення симп- томатичних
гіпертензій проводились додаткові дослідження.
Розподіл обстежених хворих по статі та віку представлений у табл. 2.1.
Як видно з представлених в табл. 2.1 данних, основну масу хворих (86,5%) склали
особи в найбільш працездатному віці: 30-39, 40-49 і 50-59 років. Більшу частину
обстежених – 90 осіб (57,7%) склали чоловіки, меншу – 66 (42,3%) жінки.
Таблиця 2.1
Розподіл обстежених хворих на ГХ по статі та віку.
Вік
Чоловіки
Жінки
Всього
20-29 років
3
5
8
30-39 років
18
15
33
40-49 років
30
22
52
50-59 років
31
19
50
60 років и старіше
8
5
13
Всього
90 (57,7%)
66 (42,3%)
156 (100%)
Аналіз вікового і статевого розподілу хворих в залежності від ступеня АГ (табл.
2.2) показав, що АГ І ступеня відмічалась переважно у віці 30-39 і 40-49 років
(24,4%), АГ ІІ ступеня - у віці 40-49 і 50-59 років (25,6%), а ІІІ ступінь АГ -
у віці 50-59 та 60 років і старіше (19,9 %). Таким чином, розподіл обстежених
хворих по ступенях АГ у віковому і статевому аспектах відповідав
загальноприйнятим даним [31,123,153,165].
Таблиця 2.2
Розподіл обстежених хворих на ГХ по статі та віку в залежності ступеня АГ.
Вік
АГ І ступеня
АГ ІІ ступеня
АГ ІІІ ступеня
Всього
чол.
жін.
чол.
жін.
чол.
жін.
20-29
років
30-39 років
10
33
40-49 років
12
11
52
50-59 років
10
11
14
50
60 років і старіше
13
Всього
30 (19,2%)
22
(14,1%)
31
(19,9%)
25
(16,0%)
29
(18,6%)
19
(12,2%)
156
(100%)
Клінічна характеристика хворих на ГХ з АГ І ступеня. Дану групу хворих склали
52 особи у середньому віці 40,2±±3,8 роки, чоловіків – 30 (19,2%) і жінок – 22
(14,1%). Середній рівень систолічного АТ у обстежених хворих склав 156,7±±3,9
мм рт. ст., діастолічного – 97,4±±2,2 мм рт.ст. Наведені дані свідчать про
наявність у хворих І ступеня АГ. Розподіл хворих в залежності від рівня АТ
представлений на рис. 2.2 і 2.3.
При дослідженні анамнезу було встановлено, що тривалість захворювання АГ у 10
хворих становила біля чотирьох років, у 17 – п’ять-вісім років і у 25 – більше
восьми років. Серед факторів, що передували розвитку АГ, 10 – відмічали
паління, 20 – надмірне вживання алкоголю, 11 – черепно-мозкові травми, шість –
професійні шкідливості. Окрім того, у більшості обстежених даної групи (21
чоловік) відмічався хронічний нервово-психічний емоційний стрес, обумовлений як
соціальними, так і виробничими факторами.
Рис.2.2. Особливості розподілу хворих на ГХ з АГ І ступеня в залежності від
рівня систолічного АТ.
Рис.2.3. Особливості розподілу хворих на ГХ з АГ І ступеня в залежності від
рівня діастолічного АТ.
При розпитуванні хворих на ГХ з АГ І ступеня найбільш часто предў^являлись
скарги на біль у області серця (18 хворих), перебої в роботі серця (6),
головний біль (24), запаморочення (12), швидку втому (8), порушення сну (11),
метеопатичний симптомокомплекс (9), покачування при ходьбі (7), періодичну
нудоту (4).
При обў^єктивному обстеженні у більшості осіб даної групи спостерігалось
звичайне забарвлення шкіряних покривів, у девў^яти – гіперемія шкіри обличчя.
При перкусії органів грудної клітки перкуторний звук у всіх носив легеневий
характер.
Аускультативне дослідження легень дозволило виявити у всіх осіб везикулярне
дихання по всіх легеневих полях.
При обў^єктивному обстеженні серця і крупних судин (огляд, пальпація, перкусія,
аускультація) відмічались типові зміни, характерні для даної категорії хворих.
У 16 обстежених відмічався частий та високий пульс підвищеного наповнення і у
всіх – підвищеної напруги.
Межі відносної серцевої тупості не виходили за рамки нормальних показ-ників.
Перший тон серця на верхівці і в т. Боткіна був незначно приглушений, у 19
хворих відмічався акцент ІІ тону на аорті, у двох – вислуховувались одиничні
екстрасистоли.
Дослідження органів черевної порожнини дозволило у всіх осіб даної групи
виявити нормальні розміри печінки по Курлову: I-й розмір – 11см, II-й – 9 см,
III-й – 7 см. Живіт у всіх хворих був мў^яким, безболісним.
При аналізі ЕКГ реєструвався синусовий ритм, нормальне положення електричної
вісі серця відмічалось у 24 хворих, горизонтальне – у 12. У двох обстежених
реєструвались одиничні суправентрикулярні екстрасистоли і у одного –
лівошлуночкові екстрасистоли.
При рентгенологічному дослідженні серця і крупних судин патологічних змін
виявлено не було.