Ви є тут

Організаційно-правові засади охорони прав на торговельну марку

Автор: 
Світличний Олександр Петрович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2007
Артикул:
0407U004882
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ II. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ГАРАНТІЇ ЗАХИСТУ ПРАВ НА ТОРГОВЕЛЬНУ МАРКУ
2.1. Адміністративно-правова охорона та захист прав на
торговельну марку
Розвиток інтелектуальної власності, на жаль, не обминули суспільно-небезпечні
діяння, спрямовані на порушення прав інтелектуальної власності, що становить
серйозну суспільну небезпеку і завдає істотної шкоди як фізичним, так і
юридичним особам усіх форм власності, економіці країни в цілому, підриває імідж
України на міжнародній арені.
Значення торговельної марки для світової торгівлі, за визначенням
Г.О. Андрощука, важко переоцінити. В них втілені репутація і престиж компанії,
її товарів та послуг використанням торговельної марки [117, с. 51]. Оскільки
найпоширеніші порушення прав інтелектуальної власності на торговельну марку
характеризуються дискредитацією відомих товаровиробників, заподіюють шкоду
інтересам споживачів, у тому числі і їх здоров’ю, внаслідок вживання чи
використання недоброякісних товарів, держава в особі уповноважених органів
повинна вжити відповідних заходів для забезпечення охорони об’єктів
інтелектуальної власності згідно з вимогами європейської спільноти.
Демократична правова держава існує для того, щоб сприяти людині у реалізації
нею прав і законних інтересів, охороні та захисту її прав у разі
правопорушення. Якщо права громадянина порушено, він може використовувати всі
надані йому Конституцією України та чинним законодавством правові засоби, форми
і методи такого захисту.
Відносини щодо використання об’єктів інтелектуальної власності і серед них
торговельної марки регулюються відповідними нормами права. Міжнародне
співробітництво між установами у сфері інтелектуальної власності регулюється
нормами міжнародного права, а відповідальність за порушення прав на торговельну
марку регулюється нормами цивільного, господарського, адміністративного,
митного, кримінального законодавства.
Як показує практика, значна частина правопорушень прав інтелектуальної
власності реєструється саме у цій сфері.
Так, наприклад, у результаті діяльності МВС України по боротьбі з
правопорушеннями у сфері інтелектуальної власності припинено виробництво і
реалізацію клею з незаконним використанням торговельної марки “Момент”, права
на використання якої належать концерну “Henkel” (Німеччина), у двох
підприємствах Києва та Львова, а також оптового підприємства у Харкові. У
правопорушників вилучено 87000 туб контрафактного клею, 27000 порожніх туб та
обладнання на суму понад 100000 грн.
У Києві припинено “підпільне” виробництво та реалізацію горілки – фальсифікату
“Пшенична” та “Посольська” (незаконне використання торговельної марки
Немирівського лікеро-горілчаного заводу), в результаті чого четверо громадянин
було притягнуто до відповідальності. У Автономній Республіці Крим до
відповідальності за “підпільне” виробництво та реалізацію фальсифікованих
виробів із незаконним використанням торговельної марки “Новий Світ” притягнуто
громадянина Боженка [118, с. 22–24].
Економічна обумовленість адміністративно-правової охорони торговельної марки
спричинена тим, що торговельна марка визнається як інтелектуальний капітал
[119, с. 16–17; 120, с. 23–25]. Наприклад, дійсна вартість торгової марки „Стар
бакс” (мінеральні і фруктові напої) за оцінкою агентства „Інтербренд”,
становить 2,576 млрд. доларів США, а річний оборот у 2004 році становив більше
5 млрд. доларів США [121, с. 5], тому такий капітал повинен охоронятися
відповідно до вимог Угоди СОТ про торговельні аспекти прав інтелектуальної
власності.
Угода TRIPS передбачає захист прав інтелектуальної власності за допомогою
адміністративних процедур, цивільно-правових способів захисту прав, а також
карних процедур і штрафів, що можуть бути застосовані до порушників прав, а
тому подальше удосконалення національного законодавства України повинно
здійснюватися з урахуванням вимог цього важливого міжнародного нормативного
акта.
Одним із способів захисту об’єктів інтелектуальної власності в цілому, і
зокрема захисту прав на об’єкт інтелектуальної власності – торговельну марку, є
адміністративний спосіб захисту.
Створення надійної державної системи правової охорони інтелектуальної
власності, гармонізації законодавства України з вимогами міжнародних договорів
є дієвими механізмами реалізації та ефективного застосування законодавства,
зокрема адміністративно-правового захисту у сфері інтелектуальної власності на
торговельну марку [122, с. 55].
Державну систему виконавчих органів України, що покликані забезпечувати
реалізацію державної політики та здійснювати контроль за дотриманням норм
законодавства в сфері охорони і захисту прав на об’єкти інтелектуальної
власності, в тому числі на торговельну марку, охоплюють такі установи:
– Міжвідомчий комітет з проблем захисту прав на об’єкти інтелектутальної
власності – постійно діючий орган при КМУ для координації діяльності органів
виконавчої влади у сфері інтелектутальної власності [123];
– Держдепартамент у складі МОН, основним завданням якого є забезпечення
реалізації державної політики у сфері інтелектутальної власності [29];
– Антимонопольний комітет України – центральний орган виконавчої влади, що
забезпечує захист від недобросовісної конкуренції, пов’язаної з неправомірним
використанням об’єктів інтелектуальної власності [84];
– Міністерство юстиції України – бере участь у розробці законодавчих актів з
питань інтелектуальної власності, координує законодавчу діяльність у цій сфері
та відповідає за його адаптацію до законодавства ЄС [124];
– МВС України – здійснює заходи з попередження та розкрит