Розділ 2
конституційно-правовий механізм реалізації Функцій держави у сфері місцевого
самоврядування
2.1 Поняття та структура конституційно-правового механізму реалізації функцій
держави у сфері місцевого самоврядування в Україні
Держава як складна соціальна система зі своїми елементами – публічна влада,
громадяни, територія та кордони, загальні справи, бюджет і податки, правовий
порядок, офіційна участь у світовому співтоваристві – виявляє свій потенціал у
процесі життєдіяльності. Державний вплив на основні сфери життєдіяльності
суспільства: політичну, економічну, соціальну, культурну та інші, у тому числі
й на сферу місцевого самоврядування, а також на громадян і соціальні
спільності, у тому числі територіальні громади, має бути цілеспрямованим і
ефективним.
Управління державними справами вимагає високої організованості і
компетентності, професіоналізму. Воно припускає безперервність функціонування
держави, що має вчасно вирішувати стратегічні і тактичні завдання і поєднувати
для цього зусилля багатьох органів, установ, організацій і людських ресурсів,
раціонально використовувати потенціал суспільства.
Дійти до цього можна лише шляхом забезпечення чіткого і функціонального зв’язку
всіх елементів держави. Мова йде про свого роду „кістяк” держави, про її опорну
конструкцію, без чого не можна домогтися стійкості держави і її
цілеспрямованого впливу на політичні, економічні, соціальні, культурні та інші
процеси. Цим пояснюється використання в сучасному державознавстві категорії
„механізм держави” для відображення відповідних державно-правових явищ,
процесів і дій [260, 105].
Саме тому не викликає сумніву положення про те, що всебічне і повне уявлення
про функції держави неможливе без знання механізму їх здійснення, тобто
елементів, суб’єктів державної діяльності. Цілком природно, що держава здійснює
свої функції, насамперед, завдяки власному механізму – механізму держави [261;
68; 69; 262; 263]. Тому до функціональної характеристики держави входить і
розгляд тих засобів і способів, що забезпечують виконання державою своїх
функцій і повноважень.
Такою структурою, що забезпечує виконання державою своїх функцій і повноважень,
є механізм держави – система органів, посадових осіб і інших інститутів
держави, створюваних спеціально для виконання функцій держави. Надалі в рамках
даного підрозділу нашого дисертаційного дослідження ми зосередимо увагу на
конституційно-правових основах механізму здійснення функцій держави, насамперед
її функцій в сфері місцевого самоврядування.
Підкреслимо, що функції держави, а не різні функції різних видів державної
влади, забезпечують механізм держави в цілому, у комплексі, у системі. Але при
цьому, зрозуміло, кожна ланка цього механізму, кожен орган і інститут має і
свої власні функції, що представляють своєрідний поділ праці по управлінню
суспільними процесами. Ось чому треба розрізняти функції держави, функції
державної влади і функції державних органів.
Отже, для забезпечення виконання своїх функцій у будь-якій державі формується
спеціальна структурна організація, яка називається державним механізмом або
механізмом держави. Власне кажучи, механізм держави і є механізмом здійснення
функцій держави, у тому числі і його функцій у сфері місцевого самоврядування.
Так, наприклад, В.М. Корельський вказує, що „між функціями держави і його
механізмом існує прямий і нерозривний зв’язок. У силу того, що механізм держави
саме і створюється для виконання функцій держави, останнім у цьому зв’язку
належить визначальна роль” [264]. На аналогічних позиціях знаходиться й інший
російський вчений В.І. Червонюк, на думку якого, функції, що закріплюються за
державою, здійснюються через його механізм. Тому він розглядає останній як
„матеріальну силу, за допомогою якої держава діє, досягає своїх цілей і
завдань. Він має складну організацію, підпорядковану здійсненню завдань і
функцій держави” [262]. Даний механізм уособлює матеріальну силу державної
влади.
В основі побудови і функціонування державного механізму будь-якої країни лежать
об’єктивні і суб’єктивні чинники. Вони визначають найбільш важливі особливості
його внутрішньої структури, характеру, форм і методів діяльності, значною мірою
сприяють інтеграції його структурних елементів у єдину систему. Адже механізм
держави – це система державних органів, посадових осіб і інститутів,
взаємопов’язаних та взаємодетермінованих загальними принципами, єдністю
кінцевої мети, наділених публічно-владними повноваженнями, а також необхідними
матеріально-технічними можливостями для здійснення своїх функцій. Одночасно, це
і система способів, засобів, інструментів завдяки якій держава здійснює
покладені на неї завдання і функції.
Якщо визначально у конституційно-правовій теорії і практиці у 20-30-і роки
ХХ ст. поняття „механізм держави” активно застосовувалося у контексті відомого
гасла про механізм диктатури пролетаріату, а у 60-80-х роки через призму
концепції політичної організації чи політичної системи суспільства, то сьогодні
це поняття значною мірою зберігає своє місце у категоріальному ряду
конституційно-правової науки саме щодо функцій держави.
Щоправда, категорії „механізм держави” або „механізм реалізації функцій
держави” використовуються переважно в юридичній науці країн колишнього СРСР, а
не так званого далекого зарубіжжя. Західна традиція права віддає перевагу
використанню таких понять, як державна влада, інститути держави, форма держави,
форми правління [265, 53; 266]. Проте, використання даного терміна є
виправданим, враховуючи, що він найоптимальніше відбиває процесуальні,
праксеологічні (діяльністн
- Київ+380960830922