РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МОТИВАЦІЇ ДОСЯГНЕННЯ УСПІХУ В СПОРТИВНО
ОБДАРОВАНОЇ МОЛОДІ
2.1. Методики дослідження мотивації досягнення успіху та спортивної
обдарованості
Відповідно до завдань нашого дослідження, констатуючий етап емпіричного
дослідження було спрямовано на досягнення мети: визначення показників мотивації
досягнення успіху в спортивно обдарованої молоді та її зв’язку із успішністю
виступів під час змагань.
Для проведення констатуючого експерименту ми розробили діагностичний комплекс
дослідження мотивації досягнення успіху в спортивно обдарованої молоді, який
розрахований на показники мотивації досягнення успіху в спортивно обдарованої
молоді і, в який включено розроблену автором „Карту спостережень”, адаптовану
автором методику „Незакінчені речення”, проективну методику ТАТ, спостереження,
опитування, тест на вимір мотивації досягнення А. Мехрабіана (адаптований
М. Магомет-Еміновим) [24; 86], тест “Оцінки інтегративних якостей мотивації
спортивної діяльності”; тест “Що сприяє успішному тренуванню
спортсмена?”(Б. Кретті) [72]; біографічний метод [78]; контент-аналіз продуктів
діяльності [119; 184].
Різними видами дослідницько-експериментальної роботи було охоплено 115
спортсменів, які є слухачами, курсантами та студентами 1-5 курсів Академії
управління МВС та Київського національного університету внутрішніх справ (віком
від 17 до 25 років). З них 78 осіб (67,8%) – складають особи чоловічої статі, а
37 осіб (32,2%) – особи жіночої статі. Розподіл респондентів за віком
наступний: 17-20 років – 53 чоловіка (46,08%); 20-25 років – 51 чоловік
(44,35%); 25 років і більше – 11 чоловік (9,57%).
Для діагностики внутрішньої мотивації та стану мотиваційного потоку спортивно
обдарованої молоді ми адаптували проективну методику «Незакінчені речення» [1;
8; 92; 93; 109; 110] У нашому досліджені вона була обрана, виходячи з її
гнучкості для використання до розв’язання різних дослідницьких завдань,
різноманітних можливостей і часової економічності. Адаптований нами варіант
методики складався із 30 речень. Респондентам було запропоновано продовжити
початок речення, сюжет якого було підібрано так, щоб спортивно обдарована
молодь могла висловити своє ставлення до захоплення спортом та фізичною
культурою (див. Дод. А).
Як зазначає Є. Ільїн [55; 56], отримуючи відповідь на питання «чого» хоче
досягти людина, можна зрозуміти її мету, відповідь на питання «чому» надає
можливість зрозуміти її потреби, а відповідь на питання «для чого» вказує на
сенс її дії або вчинку. Мотив може презентуватися у свідомості у його зв’язку
із всіма трьома зазначеними феноменами, тому ми намагалися конструювати
незакінчені речення так, щоб у респондента була можливість виразити кожну з цих
трьох позицій.
Незакінчені речення були сконструйовані так, щоб використовувалися різні
сторони механізму проекції. В одних реченнях мова йдеться про самого спортивно
обдарованого (речення «про себе»), а в інших – про спортивно обдарованих
взагалі (речення «про інших»). Така побудова надає можливість порівняти
асоціації респондентів щодо власної мотивації і мотивації інших респондентів,
і, таким чином, виявити ефект «соціальної бажаності». На нашу думку, в реченнях
«про інших» спортивно обдарований може висловити більш неприйнятні для себе
мотиви, ніж в реченнях «про себе». При цьому в реченнях «про інших» можуть
знайти відображення мотиви, що є загальними, і виражають певні установки щодо
спортивно обдарованих, тоді як в іншому реченні – унікальні мотиви самого
спортивно обдарованого.
Повторюваність певною мірою одноманітних речень сприяє зниженню рівню тривоги,
послабленню захисних механізмів і появі асоціацій більш глибоких рівнів.
Інтерпретація результатів дослідження здійснювалася за допомогою використання
контент-аналізу висловлювань спортивно обдарованої молоді, які є категоріями
мотиваційної сфери особистості. Кількість вживаних семантичних категорій
свідчила про відповідний рівень внутрішньої мотивації до спортивної
діяльності.
Вимір мотиву досягнень ми здійснювали за допомогою проективної методики ТАТ
(Д. Макклелланд, Дж. Аткінсон). Досліджуваним по 20 секунд демонструвалася одна
із шести картинок. Потім за 4 хвилини треба було здійснити опис картинки,
надавши відповіді на чотири запитання:
Що тут відбувається? Хто ці люди?
Що привело до цієї ситуації? Що відбулось перед цим?
Про що думають ці люди? Чого вони хочуть?
Що відбудеться далі? Чим це все закінчиться?
При опрацюванні отриманих даних враховувалася не лише відповідність опису
картинці, а й якісна сторона опису (цікавість розповіді, наявність фантазії та
уяви). Підсумковий індекс потреби досягнення, який характеризує силу мотиву
досягнень, підраховувався на основі восьми категорій. Так, категорія «образ
досягнення» (ОД) визначався тоді, коли у розповіді є успіх у змаганнях із
певним стандартом майстерності. Коли описана поведінка, детермінована потребою
або мотивом успіху, то використовувався символ (ОУ+). Коли при реалізації
поставлених цілей людину очікує невдача – ставили (ОУ-). Для досягнення цілей
людина може здійснювати ту чи іншу інструментальну активність, тоді
використовуємо позначку (І+). Якщо в розповідях є ситуації, де успіх
приписується обставинам, то ставиться позначка (НО), якщо успіх приписується
собі, своїм заслугам, ставиться (НС). Про емоційний стан, пов’язаний з
досягненням цілі, свідчать висловлювання позитивного емоційного забарвлення
(Е+) або негативного емоційного забарвлення (Е-). Тема досягнень (ТД)
приписується тоді, коли образ досягнення представлений в такому вигл
- Київ+380960830922