РОЗДІЛ 2
УМОВИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Ґрунтово-кліматичні умови
Польові та лабораторні дослідження проводили протягом 1998-2002 рр. в
Подільському державному аграрно-технічному університеті
(м. Кам’янець-Подільський), на дослідному полі Житомирського агротехнічного
коледжу, яке розташоване в південній частині центральної провінції Полісся
України. Територія дослідного поля відноситься до Придніпровської височини. В
цілому рельєф переважно рівнинний. Поверхня землекористування являє собою
слабкохвилясту рівнину.
Ґрунт дослідних ділянок – темно-сірий опідзолений з вмістом гумусу в орному
шарі 3,15 %, рН сольової витяжки – 6,1, гідролітична кислотність 0,59 мг-екв.
на 100 г ґрунту, сума обмінних основ 19,1 мг-екв. на 100 г ґрунту. В 100 г
ґрунту міститься 9,3 мг легкогідролізованого азоту, 7,2 мг обмінного калію,
12,6 мг рухомих форм фосфору (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Агрохімічна характеристика ґрунту дослідних ділянок
Рік
Гумус, за
Тюріним,
N, за Корн-
філдом,
мг на 100 г
ґрунту
Р2О5, за Чірі-ковим,
мг на 100 г
ґрунту
К2О, за Чірі-
ковим,
мг на 100 г
ґрунту
рН сольове
Гідролітична
кислотність,
мг-екв.
на 100 г
ґрунту
Сума обмін-
них основ,
мг-екв.
на 100 г
ґрунту
1998
3,15
9,4
12,5
7,0
6,1
0,59
19,1
1999
3,14
9,3
12,6
7,1
6,0
0,58
19,2
2000
3,13
9,2
12,4
7,3
6,1
0,58
19,1
2001
3,14
9,4
12,7
7,2
6,1
0,59
19,3
2002
3,15
9,3
12,6
7,1
6,0
0,58
19,2
Аналіз ґрунту здійснювали в лабораторії Житомирського обласного державного
проектно-технологічного центру охорони ґрунтів і якості продукції. Фізичні
властивості ґрунту при оптимальній вологості дозволили проводити агротехнічні
заходи по обробітку ґрунту своєчасно і якісно.
Клімат південної частини Центрального Полісся України м’який,
помірно-континентальний, з теплим і вологим літом та м’якою зимою [1].
Середня температура повітря, за даними багаторічних спостережень,
найхолоднішого місяця - січня - мінус 5,8оС; найтеплішого – липня – плюс
17,1оС; а середньорічна температура повітря становить плюс 6,9оС. Середньорічні
суми опадів становлять 570-610 мм, з яких на період з середньою добовою
температурою повітря понад 10оС припадає 310-370 мм. По Житомирській області,
порівняно із північною частиною Центрального Полісся Полісся, це менш
зволожений і тепліший агрокліматичний район, суми температур за період із
середньодобовою температурою вище 10оС тут складають 2400-2550 оС, а тривалість
періоду – 155-160 днів. Протягом цього періоду випадає 310-360 мм опадів.
Безморозний період триває 160-165 днів. Останні весняні заморозки на території
області спостерігаються у ІІІ декаді травня, а перші осінні – у ІІ декаді
вересня. Тривалість приморозконебезпечного періоду навесні становить 20 днів,
восени – 26 днів. Безморозний період у повітрі коливається в межах 150-170
днів. Найбільші морози бувають у січні та лютому і досягають мінус 300С.
Середня глибина промерзання ґрунту становить 44 см, максимальна 101 см. Середня
висота снігового покриву у грудні дорівнює 2,3 см, у січні – 6,4 см, у лютому –
8,4 см, у березні – 4,3 см. Період зі стійким сніговим покривом триває 95-110
днів. Зими на Житомирщині чергуються теплі й холодні, з різницею в середній
температурі 5-7оС. Перехід від одного сезону року до другого, як правило
відбувається поступово.
Початком весняного сезону вважають дату стійкого переходу середньої добової
температури повітря через 0оС, що буває наприкінці другої декади березня.
Кінець весни настає в третій декаді травня, з переходом середньої добової
температури повітря через 15оС. Отже, весна триває 2-2,5 місяці. Характерною
особливістю весняного періоду є інтенсивне підвищення температури, внаслідок
чого середня місячна температура о 13 годині вже у березні дорівнює 2-3°С, у
квітні 10-11°С, у травні 18-19°С, максимальна температура відповідно 18-21°С,
25-27°С і 30-32°С. Проте весною часто бувають приморозки, які шкодять садам і
сільськогосподарським культурам. Внаслідок зростання температури
спостерігається інтенсивне випаровування з підстеляючої поверхні і збагачення
повітря на водяну пару. Але відносна вологість повітря, у зв'язку з інтенсивним
підвищенням температури, вдень знижується у квітні (у середньому) до 57-60%, а
у травні - до 48-54%. Середньобагаторічні місячні суми опадів становлять у
квітні 32-47 мм, у травні 47-65 мм, тобто вони приблизно вдвічі більші, ніж у
будь-який зимовий місяць. У першій декаді квітня, а на півночі області на
початку другої декади, спостерігається перехід середньої добової температури
повітря через 5°С, а в третій декаді - через 10°С.
Із стійким переходом середніх добових температур повітря через 10°С пов'язані
початок інтенсивного росту більшості рослин і середні строки сівби теплолюбних
сільськогосподарських культур. Літо, як правило, тепле й вологе: в середньому
40-45% річної суми опадів припадає саме на літні місяці. Спекотна погода
спостерігається в липні та серпні, коли абсолютний максимум досягає +370С.
Протягом року на території області випадає 647 мм опадів. 157 днів на рік можна
спостерігати опади, з них рідкі (дощ) – 97 днів, тверді (сніг) – 41 день, решта
– мішані. Позитивний баланс вологості ґрунту забезпечує нормальний розвиток
рослинності. Середньомісячна відносна вологість повітря становить 78%. Такі
погодно-кліматичні умови сприяють вирощуванню сільськогоспо-дарських культур.
Їх вегетаційний період починається з ІІ декади квітня та продовжується до ІІІ
декади жовтня і триває в межах 190 днів. Починаючи з 1998 року по 2003 рік
кліматичні умови в основному були сприятливими для вирощування валеріани
ліка
- Київ+380960830922