РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Методика загального обстеження хворих
Під нашим спостереженням перебувало 120 хворих на АД віком від 8 до 36 років, з
них 57 осіб чоловічої статі, 63 - жіночої статі, які знаходилися на
стаціонарному лікуванні в дерматовенерологічному відділенні 31 міської
клінічної лікарні з 2004 по 2007 рр. Контрольну групу склали 27 практично
здорових людей віком від 9 до 32 років.
У всіх хворих до призначення терапії ретельно аналізувалися дані анамнезу
захворювання, включаючи алергологічний, й анамнезу життя. Досліджували стан
шкіри й видимих слизових оболонок, периферичних лімфатичних вузлів, внутрішніх
органів і систем організму (серцево-судинної, дихальної, ендокринної, травної,
сечостатевої). За показаннями пацієнти були консультовані алергологом,
педіатром, терапевтом, гастроентерологом, невропатологом, ендокринологом,
отоларингологом.
Усім пацієнтам при встановленні діагнозу й наступному спостереженні проводили
загальні аналізи крові та сечі, стандартні реакції крові на сифіліс, вивчення
показників білкового (вміст загального білка і фракцій) та вуглеводного (вміст
глюкози крові) обмінів, функціонального стану печінки (тимолова проба, проба
Вельтмана і вміст білірубіну), дослідження калу на яйця і членики гельмінтів.
Біохімічні показники до й після лікування визначали за уніфікованими методами
[55].
Ступінь тяжкості дерматозу у хворих при первинному огляді та наприкінці терапії
кількісно визначали в балах, для цього використовували систему оцінки ступеня
тяжкості АД (SCORAD), розробленою групою вчених європейських країн [229].
Спочатку оцінювали ознаки інтенсивності (об'єктивні симптоми): 1) еритема
(гіперемія); 2) набряк/папулоутворення; 3) мокнуття/корки; 4) екскоріація; 5)
ліхеніфікація; 6) сухість. Ступінь вираженості шкірних ознак оцінювали в балах
за чотирирівневою шкалою: 0 - відсутність, 1 - легкий, 2 - середній, 3 -
тяжкий. Напівбальні оцінки не використовували. При оцінці площі ураження
шкірного покриву орієнтувалися на правило «дев’ятки». Площу ураженої шкіри
виражали у відсотках від усієї поверхні тіла, прийнятої за 100 %. Потім
оцінювали за десятибальною шкалою (від 0 до 10) суб’єктивні ознаки: ступінь
сверблячки і порушень сну за останні 3 доби. Усі отримані бали виставляли в
оцінний лист і розраховували індекс SCORAD за формулою (2.1):
SCORAD = А/5+ 7В/2 + C (2.1)
де А - площа ураження шкіри, %;
В - сума балів об’єднаних ознак (еритема, набряк/папулоутворення,
мокнуття/корки, екскоріація, ліхеніфікація, сухість);
С - сума балів об’єднаних ознак (сверблячка, порушення сну).
Оцінка методів лікування ґрунтувалася на “об’єктивних” клінічно-соматичних
критеріях та “суб’єктивних” критеріях – дерматологічному індексі “якості життя”
(ДІЯЖ) [1].
Пацієнтам до і після лікування надавалася анкета ДІЯЖ, яка складалася з 10
питань, які характеризували суб’єктивні симптоми і відчуття (питання 1 і 2),
щоденну діяльність (питання 3 і 4), відпочинок (дозвілля) (питання 5 і 6),
роботу і навчання (питання 7), міжособисті відносини (питання 8 і 9), лікування
(питання 10). Анкета заповнювалася хворими самостійно або батьками. На кожне
питання давалося 5 відповідей, кожна з яких відповідала балам: 3 бали – дуже
сильно (дуже часто), 2 бали – сильно (часто), 1 бал – несильно (нечасто), 0
балів – зовсім ні (не заважало), 0 балів – важко відповісти, 0 балів – не має
відповіді на питання, а також 3 бали на питання 7: “заважає у роботі чи
навчанні”. Підрахунок ДІЯЖ проводився простим додаванням. Мінімальне значення –
0, максимальне – 30 балів. Чим більше балів, тим більше впливає захворювання
шкіри на якість життя. Для дітей віком до 16 років використовувався дитячий
ДІЯЖ, аналогічний попередньому.
Найближчі результати лікування оцінювали за шкалою об’єктивних ознак:
0 балів – клінічне видужання (повний регрес висипань, наявність у осередках
лише вторинних пігментних плям, зникнення свербежу, нормалізація
психофізіологічного стану, добре самопочуття);
1 бал – значне поліпшення (відсутність нових і регрес наявних висипань зі
збереженням незначної інфільтрації в осередках ураження, рідкі легкі приступи
свербежу без невротичних реакцій і розладів сну);
2 бали – поліпшення (відсутність нових і регрес наявних висипань зі збереженням
невеликої інфільтрації, одиничні екскоріації, короткочасні приступи свербежу
помірної інтенсивності, що супроводжуються незначно вираженими невротичними
реакціями без розладів сну);
3 бали – відсутність істотних змін проявів хвороби;
4 бали – погіршення перебігу хвороби.
2.2. Дослідження показників системи L-аргінін – NO крові
Оцінка показників системи L-аргінін – NO включала вивчення окисного
NO-синтазного і неокисного аргіназного шляхів метаболізму L-аргініну в крові
хворих на АД. Для оцінки інтенсивності функціонування NO-синтазного шляху
метаболізму L-аргініну визначали вміст стабільних метаболітів NO: нітрит -
(NO2-) і нітрат-аніонів (NO3-), Ca2+-незалежної iNOS, Ca2+-залежної cNOS та
сумарної NO-синтази (sNOS) в крові. Аналіз неокисного шляху обміну L-аргініну
проводили за активністю аргініну, рівнем сечовини та сечової кислоти крові.
Оцінку показників системи L-аргінін – NO проводили у 82 хворих на АД до і після
лікування.
Венозну кров для дослідження брали асептично натще з ліктьової вени в кількості
5 мл з 8 до 9 годин ранку. Як стабілізатор використовували гепарин. Еритроцити
відокремлювали від плазми центрифугуванням при 3000 об/хв протягом 10 хв і
промивали двічі 0,85% розчином хлористого натрію.
Визначення рівня нітрит-аніону у сироватці та еритроцитах крові здійснювали за
допомогою фотометричного методу, в основі я
- Київ+380960830922