Педагогічні засади формування громадянської позиції студентської молоді (1991-2005 рр.)

Розділ 2
Підвищення ефективності формування громадянської позиції студентів
2.1. Виховні можливості навчального процесу в формуванні громадянської позиції
студентської молоді
Структура процесу формування громадянської позиції передбачає, передусім,
оволодіння знаннями, нормами і правилами поведінки суспільного співіснування.
Це перший етап виховного впливу з метою формування громадянської позиції, в
процесі якого дитина дізнається про сутність змісту понять “держава”, “нація”,
“громадянин”, “право”, “обов’язок”, “націоналізм”, “шовінізм” тощо та осмислює
їх. На основі опанованих знань формуються особистісні погляди на той чи інший
аспект громадянськості.
Знання, набувши під впливом соціокультурних та суспільно-політичних чинників
характеру поглядів, трансформуються в переконання. Громадянська спрямованість
наукового світогляду відображена саме в переконаннях, які втілюються в
суспільно корисних і суспільно значущих справах і вчинках. З цього приводу
С.Карпенчук слушно зауважує, що : “Теоретичною основою для практичної
суспільної діяльності є науковий світогляд, основними ознаками якого є
формування поглядів і переконань на основі пізнання законів розвитку природи,
суспільства і мислення, сукупність філософських, суспільно-політичних,
економічних, етичних і естетичних знань” [98, 64].
Світогляд, виступаючи першою основою громадянської самосвідомості особистості,
значною мірою впливає на норми поведінки, на ставлення до громадянських прав і
обов’язків, усвідомлення своєї приналежності до певної держави – нації. На нашу
думку, існує безпосередня залежність між особ­ливостями громадянської позиції і
рівнем сформованості світогляду, національної самосвідомості особистості.
Завдання другого етапу становлення громадянської позиції є формування почуттів,
а саме, стійких емоційних відношень особистості до громадянських цінностей.
Саме в цей час виховні впливи на особистість мають бути зосереджені на
формуванні патріотичних і національних почуттів. Задля ефективності виховної
роботи необхідним є чітке усвідомлення відмінності між ними. Убачаємо її в
тому, що “об’єктом національних почуттів є власний етнос, незалежно від його
розселення, а в патріотичних почуттях віддзеркалюється прихильність до рідної
землі, території, місця народження, Батьківщини” [85, 44]. Формування таких
почуттів у структурі громадянської позиції молодих людей забезпечує глибоке
розуміння ними громадянського обов’язку, розвиток почуттів, переконань і
потреби поводити себе відповідно до інтересів своєї нації, держави з
дотриманням толерантності до позиції співгромадян.
Заключним етапом процесу формування громадянської позиції, на нашу думку, є
формування умінь, а саме засвоєного способу громадянської поведінки унаслідок
активізації особистості, її входження в національно-культурне та
суспільно-політичне життя з безпосереднім включенням в соціальні структури,
значущі для державотворення [134, 50]. Поділяємо погляди вчених про те, що
важливим елементом впливу на становлення громадянської позиції на цьому етапі є
формування звичок активної діяльності особистості в громадському житті [82;
84]. Схильність до усталених способів діяльності, а саме, вчинків, які
приносять добро, захищають не лише власні інтереси, а й інтереси співгромадян і
держави загалом передбачає поступові й систематичні вправляння. Необ­хідною
умовою вироблення звичок громадянської поведінки, вважаємо, відповідність вимог
віковим та індивідуальним особливостям вихованців.
Ефективність педагогічної діяльності, спрямованої на формування громадянської
позиції студентської молоді, значною мірою досягається завдяки оптимальному
використанню виховного потенціалу навчального процесу [192; 194]. У його руслі
реалізується основний обсяг спеціально організованих і науково обгрунтованих
виховних впливів. Закономірно, що гуманістична спрямованість навчального
процесу [53] дозволяє забезпечити необхідні педагогічні умови, що уможливлюють
реалізацію завдань громадянського виховання студентів, зокрема, формування їх
громадянської позиції, коли її характерними ознаками є системність, цілісність,
гуманність, демократичність, особистісна спрямо­ваність, двосторонність тощо
[327, 223-224].
На нашу думку, гуманізація навчального процесу у вищих закладах освіти І-ІІ
рівнів акредитації зумовлює вирішення цілісного комплексу завдань
громадянського виховання задля формування громадянської позиції студентства:
виховання громадянської свідомості та самосвідомості, почут­тя причетності до
побудови суверенної Української держави; формування умінь всебічно аналізувати
й оцінювати соціально-економічні та політичні процеси, що відбуваються в
країні, передусім з державницьких позицій, орієнтуватися у міжнародному
політичному просторі, геополітичній обстановці, виділяти місце і статус України
у сучасному світі; навичок самостійної роботи із законо­давчими матеріалами й
здійснення їх порівняльно-правового аналізу; навчати поєднувати минуле з
сучасним, традиційний спосіб мислення з інформаційними технологіями; досягти
того, щоб той хто навчається, був адекватним і корисним для сьогоднішнього
суспільства, готовий до його вимог та потреб; розвиток критичного мислення,
вміння передбачати наслідки своїх учинків, здатність приймати толерантні
рішення в дискусії з думками інших; формування умінь обстоювати власну
громадянську позицію й принципи демократичної держави, чітко розуміти свої
громадянські права, свободи та обов’язки, робити внесок у гармоніювання
людських, міжнаціональних, міжпартійних і міжконфесійних відносин.
Спираючись на вищеозначені завдання, ми вважаємо за необхідн