РОЗДІЛ 2.
ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ ФАРМАЦЕВТИЧНОГО РИНКУ
ПРЕПАРАТІВ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ПАТОЛОГІЙ ВЕН НИЖНІХ КІНЦІВОК ТА МІКОЗІВ РІЗНОЇ
ЕТІОЛОГІЇ
Фармацевтичний ринок України налічує близько 8 тисяч (зареєстровано більше
7,5 тисяч) лікарських препаратів у тому числі близько 500 (зареєстровано 586,
або 7,7% від загальної кількості лікарських препаратів, за прайс-листками –
455, або 6% відповідно) препаратів з пластично-пружно-в’язким середовищем, які
об’єднані під загальною назвою “М’які лікарські засоби” [8, 52, 53,70, 85].
Останні на ринку представлені головним чином власне мазями, кремами, гелями,
пастами та лініментами у співвідношенні 48-28-20,5-1-2,5% відповідно
(рис.2.1).
Рис. 2.1. Асортимент МЛЗ на фармацевтичному ринку з урахуванням виду дисперсної
системи
МЛЗ на фармацевтичний ринок поставляють більше 130 фірм з 36 країн світу,
серед яких лідерами-поставщиками є фармацевтичні фірми Німеччини, Росії, Індії,
Швейцарії, Франції [22, 36, 75].
В Україні МЛЗ виробляють 21 фірма та 8 фармацевтичних фабрик. За поставками
на ринок лідируючі позиції посідають ВАТ “Борщагівський ХФЗ”, ВАТ “ХФЗ “Червона
зірка”,ЗАТ „ ФФ “Дарниця” , ВАТ “Лубнифарм”.
Аналіз складу МЛЗ показав, що вони містять діючі речовини майже усіх
фармакологічних груп. Найчастіше до їх складу входять гормони та їх аналоги,
протизапальні та асептичні лікарські речовини. МЛЗ для лікування варикозного
розширення вен складають 6%, а МЛЗ з протигрибковими засобами – 16%.
2.1. Аналіз асортименту протигрибкових препаратів у формі МЛЗ на ринку та
вивчення їх фармакоекономічних показників
За останні 5-7 років в Україні спостерігається збільшення захворювань шкіри.
Одні з найбільш поширених дерматозів, на які хворіє людина, мають грибкову
етіологію. Розповсюдження шкірних захворювань, які викликаються патогенними та
умовно-патогенними грибами, зумовлює необхідність розробки, впровадження у
виробництво і надходження на ринок антимікотичних препаратів у формі мазей,
гелів та кремів.
Протигрибкові препарати належать до однієї з найперспективніших
фармакологічних груп на світовому ринку ліків. Так, за останні 5 років було
розроблено нове покоління протигрибкових засобів – інгібіторів чинника
елонгації (GH-237354, “Glaxo Wellcome”, Великобританія) [42]. Різноманіття
зарубіжних протигрибкових препаратів істотно вплинуло на стан вітчизняного
фармацевтичного ринку.
Препарати для місцевого лікування дерматомікозів складають 16% серед усіх
зареєстрованих препаратів в Україні (рис. 2.2). Лікарські препарати
фірм-виробників країн дальнього зарубіжжя складають 74%, країн СНД – 5%,
вітчизняних – 21%.
Рис. 2.2. Питома вага МЛЗ з антимікотичною дією у загальній кількості МЛЗ на
фармацевтичному ринку України
Найбільшу кількість МЛЗ в Україну поставляють фармацевтичні фірми Німеччини,
Індії, Швейцарії (табл. 2.1) [36].
Таблиця 2.1
Фірми-виробники протигрибкових препаратів країн дальнього зарубіжжя
на фармацевтичному ринку України
Фірми-виробники
Кількість препаратів з урахуванням усіх лікарських форм
% від асортименту препаратів, вироблених країнами дальнього зарубіжжя
% від усієї номенклатури протигрибкових препаратів
І група: більше 9 препаратів (41 фірма), в тому числі:
Janssen-Cilag
27
13
9,4
Schering-Plough
14
6,73
4,90
Разом
41
19,33
14,3
ІІ група: 5-9 препаратів (79 фірм), у тому числі:
Bayer
4,33
3,15
Apogepha
3,85
2,80
Polfa
3,85
2,80
Hexal Pharma
3,85
2,80
Ludwig Merckle
3,37
2,45
Zdravle
3,37
2,45
Yamanouchi
3,37
2,45
Hoechst
2,40
1,75
Pfizer
2,40
1,75
Jenapharm
2,40
1,75
Wolf
2,40
1,75
Elegant India
2,40
1,75
Разом
79
37,46
27,05
ІІІ група: 2-4 препарати (25 фірм), у тому числі:
BMS
1,44
1,05
Zeneca
1,92
1,40
Roche
1,92
1,40
Разом
77
37,02
54,16
IV група: по 1 препарату (14 фірм), у тому чіслі:
Lechiva
0,48
0,35
Rivopharm
0,48
0,35
Galena
0,48
0,35
KRKA
0,48
0,35
UCB
0,48
0,35
Разом
14
6,19
4,40
Серед вітчизняних фірм-виробників протигрибкових МЛЗ лідирують ВАТ
“Борщагівський ХФЗ” і “Галичфарм”, які виробляють 50% найменувань вітчизняних
протигрибкових препаратів [82].
У протигрибкових МЛЗ як активні субстанції використовуються похідні азолу
(ізоконазол, біфоназол, кетоконазол, клотримазол, міконазол, оксиконазол,
еконазол та ін.), антибіотики (ністатин, натаміцин, гризеофульвін), йодофори —
комплекси йоду з полімерами (йодопірон), похідні органічних кислот (ундецинова
кислота і цинку ундецинат), солі четвертинних аніонових основ (декамін,
бензалконію хлорид, тербінафіну гідрохлорид, апоморфіну гідрохлорид,
хлорхінальдол та ін.) [42, 52].
Незважаючи на досить великий арсенал протигрибкових препаратів, що
використовуються в терапії епідермофітій і висівкоподібного лишаю, нерідко
спостерігаються рецидиви захворювань, які часто супроводжуються ускладненнями,
викликаними повторною бактеріальною інфекцією, що потребує паралельного
призначення хворим антибіотиків і сульфаніламідів [6, 39,40].
Таким чином, введення в клінічну дерматологічну практику нових протигрибкових
конкурентоспроможних у ціновому відношенні препаратів, які мають високу
фунгіцидну активність і одночасно діють на супутню мікрофлору, буде сприяти
підвищенню ефективності лікування мікотичних уражень.
З урахуванням вищезазначеного ми зробили висновок про те, що розробка і
впровадження препарату-генерика “Еконазол 1%” буде сприяти підвищенню
ефективності лікування хворих з різноманітними патологіями епідермофітій і
висівкоподібного лишаю, поліпшенню ситуації стосовно охорони здоров’я