РОЗДІЛ 2
ОБҐРУНТУВАННЯ ЗАГАЛЬНОЇ КОНЦЕПЦІЇ ТА МЕТОДІВ
ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Обґрунтування складу стоматологічних лікувальних дисків для знеболювання
твердих тканин зубів
Метою нашої дисертаційної роботи стало створення стоматологічних лікувальних
дисків для профілактики та лікування захворювань твердих тканин зубів, а також
для їх знеболювання при підготовці під незнімні протези. Враховуючи щільну
структуру емалі зубів та труднощі введення у неї лікарських речовин,
запропоновано препарат, який створює щільний контакт лікарських речовин із
тканинами зуба, при цьому вони активно нагнітаються у міжемалеві простори та
дентинні канальці, де й чинять свою знеболювальну, лікувальну та профілактичну
дію.
Вибір діючих та допоміжних речовин, які б ефективно впливали на перебіг
захворювання, став одним з першочергових завдань при розробці лікарського
засобу.
З даних літературного огляду видно, що у стоматології найбільш поширено
застосування препаратів фтору, який використовується, як для знеболювання
твердих тканин в ортопедії, так і з метою профілактики карієсу та лікування
гіперестезії в терапевтичній практиці [13, 51, 105, 135, 147, 160]. Багато
авторів повідомляють про високу ефективність місцевої флюоризації при лікуванні
гіперестезії твердих тканин зубів внаслідок травматичних ушкоджень,
пародонтозу, патологічному стані, клиновидних дефектах [105, 135, 160].
Існуючі клінічні та експериментальні дані про високу антикаріозну, захисну,
знеболювальну і протимікробну дію фторидів на тверді тканини зуба визначили
необхідність включення натрію фториду до складу розробленого
стоматологічного препарату в якості діючого компонента.
Велике значення при лікуванні гіперестезії твердих тканин та при підготовці
зубів під незнімні протези має їх знеболення, тому в стоматології поширене
застосування місцевих анестетиків. В Україні зареєстровано значну кількість
анестезуючих речовин, що використовуються при виробництві лікарських засобів
(новокаїн, ксилокаїн, дикаїн, лідокаїн, бупівакаїн, тримекаїн та ін.) [43, 85].
Для зняття больового синдрому як місцевий анестетик ми пропонуємо
використовувати тримекаїн. За літературними даними тримекаїн в усіх вживаємих
концентраціях перевищує новокаїн за швидкістю початку дії анестезії (в 1,5-2
рази) і тривалістю знеболення (в 3-3,2 рази) [47, 85]. Тривалість анестезії
дорівнює 2-3 години. В рівних умовах новокаїн забезпечує менший ефект [58, 85].
Тримекаїн разом з високою анестезуючою дією має низьку токсичність (в 1,5 рази
– ксилокаїну, в 16 разів – дикаїну) і цим вигідно відрізняється від інших
анестетиків [47, 58, 85]. Ця речовина не викликає місцевоподразнювальних та
алергічних явищ, що дозволяє пропонувати її хворим, які не переносять новокаїн.
Крім того, тримекаїн сумісний з сульфаніламідами, антибіотиками, адреналіном та
іншими лікарськими засобами [85]. Він не викликає явлень звикання, не здатний
до кумулятивних дій, пригнічує блювальний рефлекс, має деякі бактерицидні
властивості.
Таким чином, враховуючи вище зазначені властивості тримекаїну, його було
введено до складу препарату.
Важлива роль при розробці стоматологічних лікувальних дисків приділяється носію
діючих компонентів або основі, як з позиції їхнього вивільнення, так і в
аспекті їхньої сумісності [14, 31]. Метою наших досліджень було отримання
стоматологічних лікувальних дисків з заданою температурою плавлення, необхідним
ступенем пластичності та твердості.
У якості носіїв лікарських речовин нами обрано: парафін, моногліцерид
дистильований і поліетилен високого тиску, які мають добрі формотворні
властивості [2, 21, 22, 79, 149] та інертні до слизової порожнини рота [92].
Одним із компонентів основи у лікувальних дисках є поліетилен високого тиску,
тому що він по хімічній природі є нейтральним матеріалом стосовно речовин
кислого і лужного характеру, за способом виробництва відноситься до найбільш
чистих полімерних матеріалів, що не мають канцерогенної дії [2, 22, 92].
Поліетилен високого тиску додається до складу фармацевтичної композиції для
підвищення міцності СЛД.
Область застосування парафіну в стоматології різноманітна. Він використовується
у складі моделюючих, відтискних, базисних і допоміжних восків як наповнювач
[79, 149]. Використання парафіну як компонента дисків надає їм пластичність,
забезпечує необхідний рівень когезії препарату в процесі виготовлення та знижує
втрату лікувальних речовин при використанні СЛД.
Одним з основних діючих речовин СЛД є натрію фторид, який не розчинний в
основі, тому лікарська форма на етапі розливу розплавленої маси у форми являє
собою суспензію. Щоб суспензія була більш стійкою, необхідно насамперед
зменшити запас вільної поверхневої енергії, утвореної в результаті
подрібнювання твердої фази. З цією метою нами до складу розробленої лікарської
форми введено емульгатор моногліцерид дистильований, що забезпечує створення
орієнтовного адсорбційного шару на поверхні твердих часток і є своєрідним
ланцюгом між частками й дисперсійним середовищем. Відомо, що у випадку
відсутності такого поєднання молекулярні сили зчеплення на границі тверда
поверхня - дисперсійне середовище або повністю відсутні, або досить малі [1,
21]. Поверхнево-активні речовини знайшли широке застосування в стоматології як
антимікробні засоби, так і в якості компонентів мазі, пасти, еліксирів та
розчинів для посилення проникності через слизові оболонки і шкіру [21, 83].
Крім того, ПАР адсорбуються поверхнею зубної тканини та чинять пролонговану дію
лікам. Доцільність включення ПАР у стоматологічні препарати полягає в тому, що
вони значно збільшують їхню терапевтичну ефективність [1, 2
- Київ+380960830922